U-465
| U-465 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 30 березня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 2 травня 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |
U-465 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 17 травня 1941 року під заводським номером 296, спущений на воду 30 березня 1942 року, 20 травня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гайнц Вольф.
Човен зробив 4 бойові походи, у якому не потопив і не пошкодив жодного судна.
Затоплений 2 травня 1943 року у Біскайській затоці північно-західніше мису Ортегаль (44°48′ пн. ш. 08°58′ зх. д. / 44.800° пн. ш. 8.967° зх. д.) глибинними бомбами австралійського летючого човна «Сандерленд». Всі 48 членів екіпажу загинули[2].
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
