U-449
U-449 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 13 червня 1942 року | |
Виведений зі складу флоту | 24 червня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-449 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 22 листопада 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «F.Schichau GmbH» у Данцигу 17 липня 1941 року під заводським номером 1520, спущений на воду 13 червня 1942 року, 22 серпня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 7-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Герман Отто.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
24 червня 1943 року потоплений в Північній Атлантиці північно-західніше мису Ортегаль (45°00′ пн. ш. 11°59′ зх. д. / 45.000° пн. ш. 11.983° зх. д.) глибинними бомбами британських шлюпів «Врен», «Вудпекер», «Кайт» і «Вайлд Гус». Всі 49 членів екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |