U-585
| U-585 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 9 липня 1941 року | |
| Виведений зі складу флоту | 30 березня 1942 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін | |
U-585 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 8 січня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Blohm & Voss» у місті Гамбург 1 жовтня 1940 року під заводським номером 561, спущений на воду 9 липня 1941 року, 28 серпня 1941 року під командуванням увійшов до складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ернст-Бернвард Лозе.
Човен зробив 4 бойових походи, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений приблизно 30 березня 1942 року в Баренцовому морі північно-східніше Рибальського півострова (70°00′ пн. ш. 34°00′ сх. д. / 70.000° пн. ш. 34.000° сх. д.) дрейфуючою міною німецького мінного поля Bantos-A. Всі 44 члени екіпажу загинули[2].
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
