U-425
| U-425 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 19 грудня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 17 лютого 1945 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед | |
U-425 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 5 червня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Danziger Werft AG» у Данцигу 23 травня 1942 року під заводським номером 126, спущений на воду 19 грудня 1942 року, 21 квітня 1943 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби перебував у складі 9-ї, 11-ї та 13-ї флотилій. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Гайнц Бенцін.
Човен здійснив 9 бойових походів, в яких не потопив та не пошкодив жодного корабля.
17 лютого 1945 року потоплений в Баренцовому морі східніше Рибальського півострова (69°39′ пн. ш. 35°50′ сх. д. / 69.650° пн. ш. 35.833° сх. д.) глибинними бомбами британських шлюпа «Ларк» і корвета «Олнвік Касл». 50 членів екіпажу загинули, 1 врятований[2].
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Виноски
- Джерела
