U-683
Зовнішній вигляд
U-683 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 7 березня 1944 року | |
Виведений зі складу флоту | 3 квітня 1945 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузла | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузла | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 49 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-683 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 25 серпня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Howaldtswerke Hamburg AG» у Гамбурзі 23 грудня 1942 року під заводським номером 832, спущений на воду 7 березня 1944 року, 30 травня 1944 року увійшов до складу 31-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 11-ї флотилії. Єдиним командиром підводного човна був оберлейтенант Гюнтер Келлер.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Зник безвісти після 20 лютого 1945 року в Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії або у Англійському каналі. Всі 49 членів екіпажу вважаються зниклими безвісти[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |