U-1013
| U-1013 | ||
|---|---|---|
| U 1013 | ||
 | ||
| U-995, однотипний з U-1013 | ||
| Верф |  Blohm + Voss, Гамбург
| |
| Під прапором | Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Гамбург, Везермюнде | |
| Замовлення | 23 березня 1942 | |
| Закладений | 26 березня 1943 | |
| Спуск на воду | 19 січня 1944 | |
| Введений до складу флоту | 2 березня 1944 | |
| На службі | 1944 | |
| Загибель | 17 березня 1944 року затонув у Балтійському морі унаслідок зіткнення з ПЧ U-286 | |
| Сучасний статус | 16 липня 1944 року піднятий; розібраний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія на Балтійському морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
| Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 120 м | |
| Гранична глибина занурення | 250 м | |
| Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,2 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 759 т | |
| Водотоннажність підводна | 860 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі | 31-ша флотилія ПЧ |
| Операції | 0 |
| Перемоги | 0 |
U-1013 — німецький середній підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 26 березня 1943 року на верфі № 213 компанії Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 19 січня 1944 року. 2 березня 1944 року корабель увійшов до складу 31-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром підводного човна був оберлейтенант-цур-зее Гергард Лінк.
U-1013 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 31-ї навчальної флотилії ПЧ.
17 березня 1944 року U-1013 під час походу у Балтійському морі човен затонув унаслідок зіткнення з ПЧ U-286, побувши лишень 15 днів на службі у складі флоту. Капітан корабля і 24 члени екіпажу загинули у морській аварії, вціліло тільки 26 матросів.
16 липня 1944 року затоплену субмарину підняли, відбуксували до Зассніца, де незабаром її скоріш за все розібрали на брухт.
- Л-2 «Сталінець»
- Delfino (1930)
- USS S-51 (SS-162)
- HMS Truculent (P315)
- Surcouf (підводний човен)
- Ro-25
- Виноски
- Джерела
- U-1013. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 1013(нім.)
- Type VIIC/41(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ VII СЕРИИ/ ТИП VIIC/41(рос.)
- U-1013(рос.)
- Тип «VIIC/41» — Штурм Глубины(рос.)
