Очікує на перевірку

VIPER

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
VIPER
Художнє зображення
Основні параметри
ОрганізаціяNASA
ВиготівникКЦ ім. Ліндона Джонсона
Тип апаратамісяцехід
Дата запускуосінь 2025, (UTC)
Тривалість польоту100 земних діб[1]

VIPER (Volatiles Investigating Polar Exploration Rover, укр. Дослідницький ровер для виявлення летких речовин на полюсі) — роботизований місяцехід NASA.

Історія

[ред. | ред. код]

Місяцехід планували відправити на місячну поверхню до грудня 2022 року[2][3][4]. Проте, надалі, початок місії було заплановано на листопад 2023 року, пізніше її було перенесено на кінець 2024 року, а потім на вересень 2025 року[5].

Місія та цілі

[ред. | ред. код]

Головне завдання місяцеходу — розвідування ресурсів Місяця[en] у постійно затінених зонах його Південного полюса та створення мапи розподілу і концентрації водяного льоду, його глибини залягання та чистоти[1]. Це потрібно для планування майбутніх польотів на Місяць, а зокрема — для пілотованих місій програми Artemis[6].

Після посадки місяцехід проїде кілька кілометрів, збираючи дані про різноманітні типи ґрунтових середовищ, на які впливають світло та температура (повністю затінені, частково освітлені, та ті, що максимальну кількість часу перебувають під сонячними променями)[7]. Завдяки сонячним батареям апарат зможе функціонувати близько 100 земних діб.

Наукове підґрунтя

[ред. | ред. код]
Зображення, отримане за допомогою Moon Mineralogy Mapper, показує розподіл водяного льоду на Південному (ліворуч) та Північному (праворуч) полюсі Місяця

Попередні дослідницькі місії показали, що водяний лід на поверхні Місяця особливо поширений у постійно затінених кратерах у регіоні Південного полюса. Найімовірніше — на деякій глибині, або у вигляді тонкого покриву ґрунту[8][9][10]. Вода могла потрапити туди завдяки водоносним кометам, астероїдам чи метеороїдам, або постійно вироблятися там через взаємодію іонів водню (протони сонячного вітру) із місцевими кисневмісними мінералами[11]. Якщо вдасться видобути значну кількість води (H2O) і розділити її на молекулярні водень (H2) та кисень (O2), то із них можна б було виготовляти ракетне паливо, або сполуки для металургійних чи хімічних виробничих процесів. Розрахунки показують, що щорічна переробка in situ 2450 т води і отримання при цьому 450 т палива дозволить зекономити $2,4 млрд[12].

Будівництво

[ред. | ред. код]

Проєкт побудови місяцеходу ґрунтується на раніше скасованій концепції Resource Prospector (rover)[en][13]. Розрахункова вартість місії — $250 млн[14].

В липні 2024 року агентство NASA оголосило про припинення місії через зростання її вартості. Вартість проєкту зросла на більш ніж 30 %, перевищивши початкову суму $250 млн, і тепер становить $609,6 млн. Однак рішення про долю VIPER залишається за Конгресом США і NASA сподівається, що місія продовжиться[15].

Створенням VIPER займаються у Космічному центрі ім. Ліндона Джонсона, а інструменти для наукових експериментів виготовляються у дослідницькому центрі Еймса та Honeybee Robotics. Посадковий модуль розробляється у рамках державно-приватного партнерства з компанією Astrobotic у рамках ініціативи Commercial Lunar Payload Services (CLPS). Заплановані розміри ровера — 1,4 м×1,4 м×2 м.

Прототип VIPER

Оснащення для наукових експериментів

[ред. | ред. код]

VIPER обладнають дрилем та трьома аналізаторами у складі наукового інструменту TRIDENT (The Regolith Ice Drill for Exploring New Terrain), який буде інтегрований з місяцеходом[16]. Розрахункова вартість місії — $250 млн[14]. Нейтронний спектрометр зможе знайти воду на відстані. Під'їхавши туди, місяцехід за допомогою дриля збере зразки і проаналізує їх двома бортовими спектрометрами.

Назва приладу Виробник Призначення[17]
Система нейтронних спектрометрів NSS
NASA
 Визначає місце для буріння, на відстані знаходячи підземний водень. Вимірює енергію, випущену атомами водню від зіткнення нейтронів.
Дриль для реголіту та льоду «Тризуб»
Honeybee Robotics[en]
 1-метровий дриль для отримання підземних проб
Система спектрометрів NIRVSS для виявлення летких речовин у ближньому інфрачервоному випромінюванні Дослідницький центр Еймса Аналіз проб на мінеріли та леткі речовини. Визначення, чи знайдений водень належить до молекул води (H2O), або до гідроксильної групи (OH-)
Мас-спектрометр MSOLO Космічний центр імені Кеннеді Вимірювання питомого електричного заряду іонів для з'ясування хімічного складу зразків ґрунту та спостереження за місячними операціями

Підготовка до запуску

[ред. | ред. код]

Наприкінці липня 2024 року стосовно VIPER були успішно завершені акустичні випробування. За повідомленням вчених проєкту, VIPER вже пройшов два тести – вібраційний та акустичний, і незабаром, 21 серпня 2024 року команда приступить до теплових випробувань VIPER у вакуумі[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б NASA's VIPER lunar rover will hunt water on the Moon in 2022. [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Devin Coldewey, The Crunch. 25 жовтня 2019(англ.)
  2. ↑ Moon VIPER: NASA Wants to Send a Water-Sniffing Rover to the Lunar South Pole in 2022. [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] Meghan Bartels, Space.com. 16 жовтня 2019(англ.)
  3. ↑ NASA's VIPER rover will look for water ice on the Moon. [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Mariella Moon, ENGADGET. 26 жовтня 2019(англ.)
  4. ↑ NASA confirms plans to send prospecting rover to the moon. Jeff Foust, Space News. 27 жовтня 2019(англ.)
  5. ↑ NASA дізналося, що станеться з роботом-місяцеходом Viper у разі невдалої посадки. 02.07.2023
  6. ↑ New VIPER Lunar Rover to Map Water Ice on the Moon. [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.] Sarah Loff, NASA. 25 жовтня 2019(англ.)
  7. ↑ New VIPER lunar rover to map water ice on the moon. [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] Grey Hautaluoma, Alana Johnson. NASA. 28 жовтня 2019(англ.)
  8. ↑ Nozette, Stewart; Spudis, Paul; Bussey, Ben (січень 2010). The Lunar Reconnaissance Orbiter Miniature Radio Frequency (Mini-RF) Technology Demonstration. ui.adsabs.harvard.edu. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 8 листопада 2019.(англ.)
  9. ↑ NASA Looking to Mine Water on the Moon and Mars [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. NASA's Solar System Exploration Research Virtual Institute. Soderman. NASA(англ.)
  10. ↑ Pieters, C. M.; Goswami, J. N.; Clark, R. N. (2009). Character and Spatial Distribution of OH/H2O on the Surface of the Moon Seen by M3 on Chandrayaan-1. Science. 326 (5952): 568—572. Bibcode:2009Sci...326..568P. doi:10.1126/science.1178658.(англ.)
  11. ↑ NASA – Lunar Prospector. lunar.arc.nasa.gov. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-14 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ Moon Mining Could Actually Work, with the Right Approach. [Архівовано 5 вересня 2020 у Wayback Machine.] Leonard David, Space.com. 15 березня 2019(англ.)
  13. ↑ Resource Prospector: Evaluating the ISRU potential of the lunar poles. [Архівовано 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Elphic, Richard; Colaprete, Anthony; Andrews, Daniel. 42nd COSPAR Scientific Assembly. 14-22 липня 2018, Pasadena, California, USA, Abstract id. B3.1-14-18
  14. ↑ а б NASA Will Launch a Lunar VIPER to Hunt Moon Water in 2022. [Архівовано 2 січня 2020 у Wayback Machine.] Meghan Bartels, Space.com. 25 жовтня 2019(англ.)
  15. ↑ а б Місячний ровер VIPER пройшов акустичні випробування. 26.07.2024
  16. ↑ NASA завершило підготовку роботизованого місяцеходу VIPER. // Автор: Олексій Дьомін. 14.02.2024
  17. ↑ Where's the Water? Two Resource-Hunting Tools for the Moon's Surface. [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.] NASA. 10 березня 2019.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=VIPER&oldid=44036390