Очікує на перевірку

Чан'е-5Т1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чан'е-5Т1
Основні параметри
Повна назва嫦娥 五号T1
NORAD ID (TLE)40283 (мапа)
ВиготівникКНР китайська академія космічних технологій[en]
ОператорCNSA
ПролітМісяця
Штучний супутникМісяця
Дата запуску23 жовтня 2014 в 18:00 UTC[1]
Ракета-носійВеликий похід-3C
КосмодромКНР Сичан
Тривалість польоту8 днів[1]
Схід з орбіти31 жовтня 2014

Чан'е-5Т1 (кит.: 嫦娥 五号Т1) — експериментальна автоматична місячна станція, запущена Китайським національним космічним управлінням 23 жовтня 2014 для проведення випробувань входу в атмосферу спускного апарату, призначеного для майбутньої експедиції «Чан'е-5»[1]. Запуск автоматичної станції «Чан'е-5» для доставки ґрунту з Місяця, фінальної частини місячної програми Китаю, був запланований на грудень 2019 року.

Станція, як і попередні, носить ім'я китайської богині Місяця Чан'е. Космічний апарат побудований на платформі «Чан'е-2», доповненої спусковим апаратом.

Китайська Народна Республіка стала третьою після СРСР та США країною, яка виконала повернення апарата з місячної орбіти[2]. Компонування АМС подібне радянському кораблю для пілотованих місячних обльотів Л1 («Зонд»).

Хід місії

[ред. | ред. код]

Запуск

[ред. | ред. код]

Місячна станція запущена 23 жовтня 2014, о 18:00 UTC, за допомогою ракети-носія «Великий похід-3C» з космодрому «Січан» в провінції Сичуань[1].

Політ

[ред. | ред. код]

Супутник зробив півоберта навколо Місяця[1]. 31 жовтня 2014 року, о 21:53 UTC, спускний апарат відокремився від службового модуля та о 22:13 увійшов в атмосферу і о 22:42 приземлився в хошуні Сицзиван автономного району Внутрішня Монголія[3].

Службовий модуль «Чан'е-5Т1» після відділення спускального апарату продовжив політ[3] до точки Лагранжа L2 системи Земля — Місяць. Планується, що службовий модуль пробуде деякий час в цій точці, і вийде на орбіту навколо Місяця, з метою відпрацювання навігації та маневрування для майбутніх польотів автоматичних станцій. Планований термін експлуатації — до травня 2015 року[4].

Службовий модуль місячного супутника проведе ряд експериментів по впливу опромінення на бактерії та рослини за межами навколоземної орбіти[3][5].

4M (Manfred Memorial Moon Mission)

[ред. | ред. код]

Одночасно було запущено космічний апарат, розроблений та виготовлений LuxSpace[en] — підрозділом німецької компанії OHB System[en], розташованим в Люксембурзі. Апарат названий 4M (Manfred Memorial Moon Mission) в пам'ять про засновника компанії, професора Манфреда Фукса[en] (1938—2014). Апарат масою 14 кг містить два наукових прилади. Перший — радіомаяк для випробування нового способу визначення місця розташування корабля. Радіолюбителі заохочуються призами при прийомі сигналу та пересиланні результатів в LuxSpace. Другий — дозиметр іспанської компаніїiC-Málaga, який безперервно вимірює рівень випромінювання протягом всього білямісячного шляху. Апарат 4M прикріплений до останнього ступеня ракети-носія, яка облетить Місяць та повернеться до Землі. Апарат став першою приватною місячною АМС[6].

Результат місії

[ред. | ред. код]

Довгий час, невідомий об’єкт, який став об’єктом зіткнення зі зворотним боком Місяця у березні 2022 року та отримав назву WE0913A, виявився фрагментом китайської ракети-носія «Long March». Спочатку його помилково вважали за частину ракети SpaceX Falcon 9, але подальший аналіз завдяки спостереженням вчених та ретельних досліджень траєкторії об’єкта вченими з Університету Арізони, Каліфорнійського технологічного інституту, проєкту «Плутон» та Інституту планетарних наук, чітко вказали, що об’єкт WE0913A є частиною корпусу китайської ракети, яка була використана в місії «Чан’є 5Т1» у 2014 році. Крім того, дослідники виявили ознаки того, що ця покинута частина ракети несла «нерозкрите додаткове корисне навантаження»[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д В Китае запущен экспериментальный беспилотный космический аппарат. Агентство Синьхуа. 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Глава САР Сянган поздравил Китай с успешным возвращением на Землю опытного лунного аппарата. Агентство Синьхуа. 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-05 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в Спускаемый аппарат китайского опытного возвращаемого лунного спутника приземлился во Внутренней Монголии. Агентство Синьхуа. 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014. [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Patrick Blau (4 листопада 2014). Chang'e 5 Test Vehicle begins ambitious Secondary Mission, back to the Moon. Chang'e 5 Test Mission Updates (англ.). spaceflight101.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 листопада 2014. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Jacob Aron (20 жовтня 2014). China set to launch probe on round trip to the moon (англ.). New Scientist. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 3 листопада 2014.
  6. ↑ Mike Wall (23 жовтня 2014). First Private Moon Mission to Launch on Chinese Rocket Today (англ.). Space.com[en]. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014.
  7. ↑ Китайська ракета, що врізалась в Місяць, перевозила таємничий об’єкт. // Автор: Ігор Шевченко. 23.11.2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чан%27е-5Т1&oldid=43937921