Зонд-3
| Зонд-3 | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1965-056A |
| Виготівник | ОКБ-1 |
| Штучний супутник | Сонця |
| Дата запуску | 18 липня 1965 14:38:00 UTC |
| Ракета-носій | Молнія-М |
| Космодром | Байконур |
| Технічні параметри | |
| Маса | 960 кг |
| Орбітальні дані | |
| Ексцентриситет | 0,2683 |
| Нахил орбіти | 0,5° |
| Період обертання | 500 днів |
| Апоцентр | 1,56 а.о. |
| Перицентр | 0,9 а.о. |
Зонд-3 — автоматична міжпланетна станція серії 3МВ[ru]. Була запущена в космос 18 липня 1965 року, здійснила проліт повз Місяць і передала на Землю чіткі знімки зворотного боку Місяця.
Апарати серії 3МВ призначалися для дослідження Венери та Марса. Станція «Зонд-3», хоча і була відправлена до Місяця, використовувалася для відпрацювання техніки далеких космічних польотів. Пройшовши повз Місяць, вона вийшла на геліоцентричну орбіту і для перевірки роботи системи дальнього телевізійного зв'язку та радіозв'язку передавала зроблений під час польоту знімок Місяця з різних відстаней, аж до кількох десятків мільйонів кілометрів[1].
Запуск «Зонду-3» був важливим кроком у космічних перегонах, оскільки зміцнив пріоритет СРСР у дослідженні зворотного боку Місяця. Іншим наслідком успіху цієї місії стало певне пом'якшення ставлення керівництва СРСР до місячної програми в цілому, помітно зіпсоване низкою невдач і затримок в іншій місячній програмі Е-6[2].
«Зонд-3» був схожим на свого попередника, «Зонд-2», тобто був міжпланетним апаратом, пристосованим для вирішення місячних задач[2].
На апараті було встановлено фототелевізійну систему для фотографування і передачі отриманих зображень. Знімки робилися на камеру з фокусною відстанню 106,4 мм із використанням спеціальної 25-міліметрової фотоплівки. Плівка автоматично оброблялася, а потім надходила в систему передачі зображення, кожен кадр передавався протягом 34 хвилин[3].
На додаток до фотообладнання зонд ніс на борту магнітометр, ультрафіолетовий та інфрачервоний спектрографи, датчики випромінювання та інше обладнання[4].
АМС «Зонд-3», запущена 18 липня 1965 року, через 33 години пройшла поблизу Місяця. Траєкторію зонда було підібрано таким чином, щоб до його об'єктиву потрапили області, не охоплені станцією «Луна-3». Перші знімки були зроблені на відстані 11 600 км від поверхні Місяця. Мінімальна відстань, на якій велася зйомка, складала 9220 км. Усього було отримано 25 знімків високої якості, кожен складався з 1100 рядків по 860 елементів у кожному рядку[1].
Потім апарат переміщався геліоцентричною орбітою, що перетинала орбіту Марса.
Космічний апарат виконав усі поставлені перед ним задачі. Вперше було зроблено астрокорекцію траєкторії з використанням наведення апарату на зорю. При цьому було відкрито так званий ефект «пильного мішка», коли дрібні частинки, що відлітають від апарату, заважають системі орієнтації розрізняти зорі. Він був врахований у польотах інших АМС, починаючи з «Венери-3».
Була перевірена система наведення апарату на Землю та радіозв'язок через гостроспрямовану параболічну антену[5].
Вперше було отримано високоякісні фотографії зворотного боку Місяця. Той факт, що на знімках опинилися також багато деталей, видимих із Землі, дозволив здійснити прив'язку нових утворень у єдиній селенографічній системі координат.
Отримані фотографії Місяця дозволили дослідити особливості будови його поверхні. Було підтверджено висновок про малу кількість місячних морів на зворотному боці Місяця, і стало очевидно, що Місяць асиметричний щодо площини, яка ділить його на видиму і невидиму із Землі частини. Були виявлені мореподібні утворення, які назвали талассоїдами[1][3].
За фотографіями, зробленими АМС «Луна-3» та «Зонд-3», Державний астрономічний інститут ім. П. К. Штернберга видав «Атлас зворотної сторони Місяця» з каталогом, що містить описи близько 4000 вперше виявлених утворень[6].
- ↑ а б в Н. Варваров. Особенности трасс полёта автоматических станций «Луна-1», «Луна-4», «Зонд-3» // 7 континент. Архівовано з джерела 23 січня 2013
- ↑ а б Черток Б. Е. . Ракеты и люди. Кн. 3. Горячие дни холодной войны. — 2-е изд. — М. : Машиностроение[ru], 1999. — С. 212. — ISBN 5-217-02936-6.
- ↑ а б Советские космические исследования в 1965 г. Ежегодник БСЭ 1966г. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 9 березня 2012.
- ↑ Zond 3 (англ.). НАСА. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 11 березня 2012.
- ↑ Г.Ю.Максимов. Из истории создания и испытаний первых советских межпланетных станций // Из истории авиации и космонавтики.. — Вип. 71. Архівовано з джерела 24 травня 2015.
- ↑ Глушко В. П. Штурм космоса ракетными системами // Развитие ракетостроения и космонавтики в СССР. Архівовано з джерела 10 грудня 2010
- Черток Б. Е. [militera.lib.ru/explo/chertok_be/17.html Глава 4. Жесткий путь к мягкой посадке] // Ракеты и люди. — 2-е изд. — М. : Машиностроение, 1999. — 448 с. — 1300 екз.
- Processed images from the Zond 3 mission. Архів оригіналу за 19 травня 2012.
| На платформі 3МВ |  | |
|---|---|---|
| Кораблі Союз 7К-Л1 | Космос-146 · Космос-154 · Союз 7К-Л1 № 4Л · Союз 7K-Л1 №5Л · Зонд 4 · Союз 7K-Л1 №7Л · Союз 7K-Л1 №8Л · Зонд-5 · Зонд-6 · Союз 7К-Л1 №13Л · Союз 7К-Л1С № 3С · Союз 7К-Л1С №5 · Зонд-7 · Союз 7K-Л1е №1 · Зонд-8 · Космос-382 · Зонд-9 · Зонд-10 | |