Чан'е-6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чан'е-6
Основні параметри
Повна назва嫦娥六号
ОператорКНКУ
Тип апаратаспускна платформа
засіб доставки зразків
Вихід на орбітуМісяця
Дата запуску3 травня 2024[1][2]
Ракета-носійВеликий похід 5
КосмодромКНР Веньчан
Схід з орбіти25 червня 2024
Технічні параметри
Масаспускна платформа 3200 кг
Посадка на небесне тіло
Дата і час посадки2 червня 2024, о 6:09 (за пекінським часом)
Місце посадкикратер Аполлон на зворотному боці Місяця

Чан'е-6 (кит. 嫦娥六号, піньїнь Cháng'é liùhào) — роботизована місія для дослідження Місяця Китайського національного космічного управління (CNSA). Під час другої китайської місії повернення з Місяця було вперше отримано зразок ґрунту та гірських порід зі зворотного боку[3] та доставлено його на Землю. Як і її попередники в китайській програмі дослідження Місяця, космічний корабель названий на честь китайської богині місяця Чан'е. Запуск пройшов 3 травня 2024 року. Місія тривала 53 дні й успішно завершилася 25 червня 2024 року, коли капсула зі зразками порід приземлилася у Внутрішній Монголії.[4]

Огляд

[ред. | ред. код]

Китайська програма дослідження Місяця складається з чотирьох[5] етапів поступового технологічного прогресу: метою першого етапу є досягнення орбіти Місяця; це завдання було виконано «Чан'е-1» у 2007 році та «Чан'е-2» у 2010 році. Другий етап спрямований на висадку і пересування на Місяці, що було здійснено «Чан'е-3» у 2013 році та «Чан'е-4» у 2019 році. Третій етап передбачає збір місячних зразків і відправку їх на Землю, вперше завершений «Чан'е-5» у 2020 році та запланований на «Чан'е-6». Четвертий етап складається з розробки роботизованої дослідницької станції поблизу південного полюса Місяця[5][6][7]. Програма має на меті полегшити пілотовані висадки на Місяць у 2030-х роках і, можливо, побудувати пілотований аванпост поблизу південного полюса Місяця[8].

Попередня місія «Чан'е-5» повернула 1,73 кг матеріалу з північної півкулі ближнього боку Місяця. Місія «Чан'е-6» натомість здійснила посадку і доставку матеріалу з південної півкулі зворотного боку Місяця. Зокрема, посадковий сегмент місії «Чан'е-6» був спрямований на південну частину кратера Аполлон, який сам лежить у межах більшого ударного басейну Південного полюса — Ейткена (SPA) на зворотному боці Місяця. Є надія, що зразки, зібрані в цільовій зоні, можуть включати матеріал місячної мантії, викинутий у результаті початкового удару, який створив басейн SPA. Спусковий апарат місії призначений для збору до 2 кілограмів матеріалу зі зворотного боку Місяця, включаючи поверхневий ґрунт і каміння (за допомогою совка) і підповерхневі зразки (за допомогою бура)[1]. 2 червня 2024 року, Китай став другою країною після Індії, космічний апарат якої успішно здійснив посадку на південну сторону Місяця[9][10].

Архітектура місії

[ред. | ред. код]
Chang'e 5/6 lander and ascender on the Moon (artist's impression)
Посадковий апарат «Чан'е-5/6» на Місяць (задум художника)

«Чан'е-6» було створено як резервну копію «Чан'е-5»[11]. Місія складалася з чотирьох модулів: спусковий апарат для збирання близько 2 кг зразків з глибини 2 метрів під поверхнею[12] помістив їх у прикріплений до нього ракетоносій, який був запущений на місячну орбіту. Потім ракета-носій повністю автономно і роботизовано здійснила стикування з орбітальним апаратом, де зразки були роботизовано перенесені в капсулу для повернення зразків для доставки на Землю[13][14]. Орієнтовна стартова маса ракети-носія становить 8200 кг, спускового апарата — 3200 кг, засобу доставки зразків — близько 700 кг[13][15].

Корисне навантаження

[ред. | ред. код]

У жовтні 2018 року китайські офіційні особи оголосили, що закликатимуть міжнародних партнерів запропонувати додаткове корисне навантаження до 10 кг для включення в цю місію[16]. У листопаді 2022 року було оголошено, що місія нестиме корисне навантаження від чотирьох міжнародних партнерів[17][18]:

  • Французький прилад під назвою DORN (Detection of Outgassing Radon) для вивчення транспортування місячного пилу та інших летючих речовин між місячним реголітом і місячною екзосферою, включаючи кругообіг води[19].
  • Італійський інструмент під назвою INRRI (INstrument for landing-Roving laser Retroreflector Investigations), що складається з пасивного лазерного ретрорефлектора, який використовується для лазерного визначення дальності посадкового модуля, подібного до тих, що використовувалися в місіях «Скіапареллі» та InSight.
  • Шведський NILS (Negative Ions on Lunar Surface), інструмент для виявлення та вимірювання негативних іонів, відбитих поверхнею Місяця[20].
  • Пакистанський орбітальний апарат ICUBE-Q CubeSat, розроблений Інститутом космічних технологій, який містить дві оптичні камери для зображення поверхні Місяця та отримання даних про магнітне поле Місяця[21][22].

Запуск

[ред. | ред. код]

Зонд був запущений ракетою «Великий похід 5» 3 травня 2024 року з Центру запуску супутників Веньчан на острові Хайнань[23].

Посадка

[ред. | ред. код]

2 червня 2024 року, о 6:09 (за пекінським часом), місячний зонд «Чан’е-6» (Chang'e-6) здійснив успішну посадку у визначеній зоні на зворотному боці супутника Землі. Відповідно повідомлення Китайського національного космічного управління, місце посадки «Чан’е-6» знаходиться в ударному кратері Аполлона в районі Південного полюса Місяця[24].

Завершення місії

[ред. | ред. код]

25 червня 2024 року китайський місячний зонд «Чан’е-6» (Chang’e-6) зі зразками породи з поверхні зворотного боку Місяця, успішно приземлився у визначеній посадковій зоні автономного району Внутрішня Монголія на півночі Китаю. З посиланням на Національне космічне управління КНР, зворотна капсула, яка вперше в історії людства доставила на Землю зразки, зібрані на невидимому з нашої планети боці Місяця, відокремився від орбітального апарату приблизно за 5000 км над Південною Атлантикою й о 13:41 за місцевим часом (8:41 за Києвом) увійшла в атмосферу Землі на висоті 120 км і швидкості близько 11,2 км на секунду. Після кількох гальмівних маневрів та уповільнення швидкості спуску, на висоті 10 км над землею розкрився парашут і о 14:07 капсула точно та плавно приземлилась у визначеному районі, де її знайшла пошукова група. В подальшому капсулу доправлять до Пекіна, де відкриють та передадуть місячні зразки групі вчених для подальшого зберігання, аналізу і вивчення[25][26].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Jones, Andrew (10 січня 2024). China's Chang'e-6 probe arrives at spaceport for first-ever lunar far side sample mission. SpaceNews[en]. Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 10 січня 2024.
  2. ↑ Long March 5 - Chang'e 6. nextspaceflight.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  3. ↑ published, Rahul Rao (25 червня 2024). China's Chang'e 6 probe will soon bring samples of the moon's far side to Earth — and scientists are getting excited. Space.com (англ.). Процитовано 28 червня 2024.
  4. ↑ published, Mike Wall (3 травня 2024). China launches Chang'e 6 sample-return mission to moon's far side (video). Space.com (англ.). Процитовано 28 червня 2024.
  5. ↑ а б Chang'e 4 press conference [Архівовано 2020-12-15 у Wayback Machine.].
  6. ↑ China's Planning for Deep Space Exploration and Lunar Exploration before 2030 [Архівовано 2021-03-03 у Wayback Machine.].
  7. ↑ A Tentative Plan of China to Establish a Lunar Research Station in the Next Ten Years [Архівовано 2020-12-15 у Wayback Machine.].
  8. ↑ China lays out its ambitions to colonize the moon and build a «lunar palace» [Архівовано 2018-11-29 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Bureau, The Hindu (27 серпня 2023). Science This Week | India becomes the first country to land on Moon in the south polar region and more. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  10. ↑ Китай встановив прапор на зворотньому боці Місяця. // Автор: Андрій Неволін. 07.06.2024
  11. ↑ Apollo 13 Crew. Smithsonian National Air and Space Museum. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 6 січня 2018.
  12. ↑ Andrew Jones (7 червня 2017). China confirms landing site for Chang'e-5 Moon sample return. GB Times. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 17 грудня 2017. [Архівовано 2019-03-28 у Wayback Machine.]
  13. ↑ а б Future Chinese Lunar Missions [Архівовано 2019-01-04 у Wayback Machine.].
  14. ↑ Chang'e 5 test mission. Spaceflight101.com. 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
  15. ↑ China well prepared to launch Chang e-5 lunar probe in 2017: top scientist [Архівовано 2019-01-10 у Wayback Machine.].
  16. ↑ China invites international cooperation in Chang'e-6 Moon sample return mission [Архівовано 2019-12-17 у Wayback Machine.].
  17. ↑ CNSA Watcher [@CNSAWatcher] (25 листопада 2022). On Nov 24, CNSA confirmed Chang'e 6 lunar landing mission will launch in 2025. Countries participating: China, EU, Italy, France, Sweden Pakistan. Also confirmed by CNSA: "hopper" probes will explore shadowed craters for iced water in Chang'e 7 & 8 (Твіт) — через Твіттер.
  18. ↑ Jones, Andrew (20 грудня 2022). China picks 4 international payloads for historic sample-return mission to moon's far side. Space.com (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2024. Процитовано 1 травня 2024.
  19. ↑ State visit of President Macron to China - In 2023, Chang'e 6 will deploy the French DORN instrument on the Moon to study the lunar exosphere. CNES. 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 7 листопада 2019.
  20. ↑ Canu-Blot, Romain; Wieser, Martin; Barabash, Stash (23 вересня 2022). The Negative Ions at the Lunar Surface (NILS): first dedicated negative ion instrument on the Chang'E-6 mission to the Moon. 16th Europlanet Science Congress 2022. Bibcode:2022EPSC...16..992C. doi:10.5194/epsc2022-992.
  21. ↑ Institute of Space Technology, Islamabad. ICUBE-Q. Архів оригіналу за 2 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  22. ↑ Pakistan's 'historic' lunar mission to be launched on Friday aboard China lunar probe. DAWN (англ.). 30 квітня 2024. Архів оригіналу за 1 травня 2024. Процитовано 1 травня 2024.
  23. ↑ Stewart, Simone McCarthy, Marc (3 травня 2024). China launches moon probe as space race with US heats up. CNN (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 3 травня 2024.
  24. ↑ Китайський зонд здійснив посадку на зворотному боці Місяця. ВІДЕО. 02.06.2024, 09:16
  25. ↑ China's Chang'e-6 brings back first samples from moon's far side to Earth. Space. 14:07, 25-Jun-2024 CGTN, Updated 22:56, 25-Jun-2024
  26. ↑ На Землю вперше доставили зразки зі зворотного боку Місяця. 28.06.2024

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чан%27е-6