Очікує на перевірку

DESTINY+

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DESTINY+
Основні параметри
Повна назваDemonstration and Experiment of Space Technology for INterplanetary voYage with Phaethon fLyby and dUst Science
ОрганізаціяISAS[en]/JAXA
Тип апаратапроліт
Проліт3200 Фаетон
Дата прольоту2028 (запланована)
Дата запуску2024 (запланована)
Ракета-носійЕпсилон
КосмодромУтіноура
Тривалість польоту>4 роки (запланована)
Технічні параметри
Маса480 кг
Потужність4,7 кВт
Джерела живленнясонячні батареї
Прилади
ПриладиDESTINY Dust Analyzer (DDA),
Telescopic Camera for Phaethon (TCAP),
Multiband Camera for Phaethon (MCAP)
Транспондери
Діапазон(и)X-діапазон
Вебсторінка
Вебсторінкаhttp://destiny.isas.jaxa.jp/

DESTINY+ (англ. Demonstration and Experiment of Space Technology for INterplanetary voYage with Phaethon fLyby and dUst Science, Демонстрація та експеримент космічної технології для міжпланетної подорожі з прольотом Фаетона та наукою про пил) — запланована місія японського космічного агентства JAXA з метою прольоту повз астероїд 3200 Фаетон, материнське тіло метеорного потоку Гемініди. Станом на 2020 рік, запуск DESTINY+ планувався на 2024 рік[1][2].

Огляд

[ред. | ред. код]

DESTINY+ буде запущена з Космічного центру Учіноура ракетою-носієм «Epsilon S» на низьку навколоземну орбіту. Потім космічний апарат витратить 1,5 роки на підвищення своєї орбіти за допомогою іонних двигунів[3]. Проліт повз Місяць виведе апарат на міжпланетну орбіту. Під час цієї подорожі він пролетить біля кількох навколоземних об'єктів, включаючи астероїд 3200 Фаетон у 2028 році, а також дослідить міжпланетний[en] і міжзоряний пил[4].

Іонні двигуни зонда мають достатній ресурс, щоб потім перевести апарат на іншу орбіту для дослідження додаткових об'єктів[5].

Цілі

[ред. | ред. код]

DESTINY+ має стати випробуванням технологій для подальшого вдосконалення роботи недорогих сонячних електричних двигунів у далекому космосі. Він також продемонструє інноваційну технологію легких сонячних батарей. Науковий аспект цієї місії полягає в тому, щоб зрозуміти походження та природу пилу, який є ключовим джерелом органічних сполук на Землі. Космічний апарат також спостерігатиме за пилом від астероїда Фаетон за допомогою аналізатора пилу та складе карту його поверхні за допомогою багатодіапазонної телескопічної камери, щоб зрозуміти механізми викиду пилу[3]. Космічний апарат пролетить на відстані близько 500 км від Фаетона[3].

Космічний апарат

[ред. | ред. код]

DESTINY+ використовуватиме тонкоплівкові сонячні елементи[en] та компактну авіоніку. Він зможе витримувати дозу радіації приблизно до 30 крад за допомогою 3 мм алюмінієвого щита[3].

Космічний апарат рухатимуть чотири сонячні електричні іонні двигуни[3], які вже застосовувались космічними апаратами «Хаябуса» та «Хаябуса-2», але якщо попередники працювали не більше ніж із трьома двигунами водночас, DESTINY+ застосовуватиме всі чотири двигуни одночасно[6] для сумарної тяги 40 мН, що потребуватиме потужності 1670 Вт і надаватиме апарату прискорення 83 мкм/с2[3]. Загальна суха маса системи іонного двигуна (без урахування запасу ксенону) становить 59 кг[3].

Корисне навантаження

[ред. | ред. код]

DESTINY+ матиме три наукових прилади:[4]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б DESTINY+ – Germany and Japan begin new asteroid mission. German Aerospace Center (DLR). 12 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  2. ↑ Kuninaka, Hitoshi (19 травня 2020). 宇宙科学ミッション打上げ計画について (PDF) (яп.). JAXA. Процитовано 28 вересня 2020.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Toyota, Hiroyuki; Nishiyama, Kazutaka; Kawakatsu, Yasuhiro (15 серпня 2017). DESTINY+: Deep Space Exploration Technology Demonstrator and Explorer to Asteroid 3200 Phaethon (PDF). Low-Cost Planetary Missions Conference. Архів оригіналу (PDF) за 14 September 2017. Процитовано 21 вересня 2017.
  4. ↑ а б Studies on Solar System Explorations using DESTINY: the Demonstration and Experiment of Space Technology for Interplanetary Voyage Takahiro Iwata, Yasuhiro Kawakatsu, Go Murakami, Yuichiro Ezoe, Shingo Kameda, Kunihiro Keika, Tomoko Arai, Shuji Matsuura, Takanao Saiki, Takeshi Imamura, Kazunori Ogohara, Akira Oyama, Toshinori Ikenaga; ISTS Special Issue: Selected papers from the 30th International Symposium on Space Technology and Science Vol. 14 (2016) No. ists30; DOI: http://doi.org/10.2322/tastj.14.Pk_111
  5. ↑ DESTINY Mission Overview Yasuhiro KAWAKATSU JAXA
  6. ↑ DESTINY＋: Technology Demonstration and Exploration of Asteroid 3200 Phaethon (PDF). Institute of Space and Astronautical Science (ISAS) / JAXA. 20 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=DESTINY%2B&oldid=43281454