Батумі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто, місто з населенням понад 100 тис. осібd, населений пункт Грузіїd
Портал:Грузія
Батумі
груз. ბათუმი
Герб flag of Batumid
Основні дані
41°38′45″ пн. ш. 41°38′30″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Грузія
Муніципалітет Аджарія
Адміністративний центр Батумська область, Аджарія і Аджарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка


Історія history of Batumid
Водойма Чорне море (adjacent sea, водозбірний басейн)
Висота над р.м. 3 ± 1 м
Площа 64,9 км²
Населення 169 095 осіб (2020)[1]
Часовий пояс UTC+4
Міста-побратими Барі (1987)[2], Сан-Себастьян (7 червня 1987)[2], Саванна (1992)[2], Пірей (1 березня 1996)[2], Кисловодськ (25 жовтня 1997)[2], Трабзон (20 квітня 2000)[2], Ванадзор (16 листопада 2006)[2], Волос (29 липня 2007)[2], Ялта (29 січня 2008)[2], Бургас (4 листопада 2009)[2][3][4], Марбелья (27 липня 2010)[2], Кушадаси (15 жовтня 2010)[2], Верона (17 грудня 2010)[2], Орду (26 лютого 2011)[2], Тернопіль (26 серпня 2011)[2], Новий Орлеан (3 травня 2012)[5][2], Ялова (25 травня 2012)[2], Нахічевань (8 червня 2012)[2][6][7], Даугавпілс (3 серпня 2012)[2][8][9], Артвін, Ріо-де-Жанейро, Цзибо, Аґджабеді[10], Ашдод (7 травня 2012)[11][2][12], Донецьк (25 серпня 2013)[13][2], Берестя (24 квітня 2015)[14][2][15], Урумчі (2015)[16][2], Шарм-еш-Шейх (12 серпня 2014)[2], Росток (2012)[2][17], Прага 1 (2013)[2], Пафос (2016)[2], Ниса (2017)[2], Нетанья (2018)[2][18], Юрмала (27 листопада 2014)[2], Миколаїв
Телефонний код +995-422
Поштовий індекс 6000–6099[19] (Пошта Грузії)
Місцева влада
Вебсторінка batumi.ge
Мер Арчіл Чиковані
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 615532
OpenStreetMap r2009237  ·R
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Батумі. Карта розташування: Грузія
Батумі
Батумі
Батумі (Грузія)
Батумі. Карта розташування: Аджарія
Батумі
Батумі
Батумі (Аджарія)
Мапа

CMNS: Батумі у Вікісховищі

Бату́мі (груз. ბათუმი) — місто в Грузії, столиця Аджарії. Розташоване в Батумській бухті, на південно-східному узбережжі Чорного моря, за 375 км від столиці Грузії та 20  км від державного кордону Грузії з Туреччиною.

Батумський морський порт здійснює вивіз нафтопродуктів, цитрусових, чаю, консервів, тощо. Кінцевий пункт Грузинської залізниці та колишньої Кримсько-Кавказької пароплавної лінії.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується океанічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень з середньою температурою 22.8 °C (73 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою 6.7 °C (44 °F)[20].

Район Батумі є найтеплішим на чорноморському узбережжі Кавказу.

Клімат Батумі
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 23 26 28 32 33 36 40 32 34 31 30 24 40
Середній максимум, °C 9 10 11 15 18 22 25 25 22 19 15 11 17
Середня температура, °C 6 7 8 12 16 20 22 22 20 16 12 8 14
Середній мінімум, °C 3 4 5 9 13 17 19 19 16 13 9 6 11
Абсолютний мінімум, °C −5 −7 −5 1 5 6 11 7 10 0 0 −6 −7
Днів з дощем 20 18 18 17 15 16 17 17 16 17 18 19 204
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]
Батумі (1881)

Рік заснування міста Батумі невідомий. У часи середньовіччя місто називалося Батомі та входило до складу Грузії. У другій половині XVI століття його захопили османи.

1878 року місто завоювала Російська імперія й відтоді воно мало назву Батум.

Батумський страйк і демонстрація 1902 року стала масовим виступом робітників, що закінчився людськими жертвами.[21]

На початку 1918 року місто стає складовою частиною незалежної Демократичної Республіки Грузія, але вже у квітні 1918 року Батумі окупували османські війська. Після поразки Османської імперії в Першій світовій війні Батумі у грудні 1918 року переходить під контроль Антанти та контролюється британськими військами. У липні 1920 року Англія повертає це місто Грузії.

18 березня 1921 року Батумі захопили російські окупанти. З 16 червня 1921 року Батумі стає столицею Аджарської АРСР, а після проголошення незалежності Грузії у 1991 році — столицею Аджарської Автономної Республіки.

З 6 листопада 1978 по 2005 роки в Батумі діяла тролейбусна система, яка у пік свого розвитку станом на 1993 рік складалася з трьох тролейбусних маршрутів загальною протяжністю 41 км.

Населення

[ред. | ред. код]

93,4 % населення Батумі складають грузини[22] (68,7 % грузини-християни, 25,4 % % грузини-мусульмани[23]).

Економіка

[ред. | ред. код]
Кораблі в порту Батумі

Батумі — економічний і культурний центр Аджарії. Головна галузь промисловості — нафтопереробна. Нафта прибуває з Баку залізницею, а також нафтопроводом Баку — Батумі. Значне місце посідає машинобудування (головним чином для чайної, виноробної та консервної промисловості), суднобудування, у місті є три електротехнічні заводи. Підприємства легкої промисловості: цитрусовий комбінат, м'ясо- і хлібокомбінати, деревообробний комбінат, кофеїновий, пивоварний, виноробний, молочний, цинкувальний, тютюнно-ферментаційний, шкіряний завод; меблева, тютюнова, чайна, взуттєва, швейна фабрики, університет, 5 середніх спеціалізованих навчальних закладів, державний музей Аджарії, театр. З 1994 року в Батумі функціонує Археологічний музей.

Наразі місто є потужним економічним центром Грузії, що швидко розвивається.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Батумі вночі

Визначні сучасні споруди: Драматичний театр (1953, арх. Л. Теплицький), музей Революції та Літній театр (1955—1956, арх. К. Джавахішвілі). В Батумі та його околицях велике субтропічне господарство (чай, цитрусові). За 9 км від Батумі (Зелений Мис) Ботанічний сад імені Краснова, де зібрано зразки тропічної та субтропічної флори. За 12 км від Батумі знаходиться найстародавніша в Грузії Гоніо-Апсароська фортеця. Поблизу Батумі курорти: Махінджаурі — за 6 км від Батумі, Зелений Мис  — за 9 км, Ціхісдзірі — за 19 км, Кобулеті — за 24 км. Санаторії загального типу функціонують цілий рік.

Пов'язані з Україною

[ред. | ред. код]

У центрі міста, неподалік від набережної, встановлені пам'ятники Тарасові Шевченку та Лесі Українці. Навпроти приміщення морського вокзалу розташований ресторан української кухні.

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://geostat.ge/media/31044/1-3---population-by-cities-and-boroughs.xlsx
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае https://batumi.ge/ge/?page=show&sec=5
  3. https://www.burgas.bg/index.php?/en/info/index/218
  4. https://www.burgas.bg/bg/pobratimeni-gradove-1
  5. https://nola.gov/mayor/news/archive/2018/20180105-pr-mayor-landrieu,-orleans,-france-mayor/
  6. http://e-kitab.nakhchivan.az/QezetSekilleri/PDFQezet%2031.10.2015.pdf
  7. http://www.dmfa.nakhchivan.az/index.php/en/english-news/98-013-2017en
  8. https://www.daugavpils.lv/en/assets/upload/Daugavpils_majas_lapai_EN_18.pdf
  9. https://old.daugavpils.lv/en/46
  10. ზოგადი ინფორმაცია / დამეგობრებული ქალაქები
  11. У Ашдода появился новый город-побратим — Батуми
  12. https://www.ashdodnet.com/article/49257
  13. Город Батуми стал побратимом Донецка
  14. Брест и Батуми стали городами-побратимами
  15. https://city-brest.gov.by/города-побратимы-партнеры-бреста/
  16. Грузинский Батуми побратался с китайским Урумчи
  17. https://rathaus.rostock.de/de/batumi_georgien/278757
  18. https://new.netanya.muni.il/News/Pages/Article197.aspx
  19. Пошта Грузії — 1805.
  20. Клімат Батумі. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 20 липня 2016.
  21. Батумський страйк і демонстрація 1902 року // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 370.
  22. georgia-ethnic-2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2020.
  23. საქართველოს 2014 წლის მოსახლეობის საყოველთაო აღწერის ძირითადი შედეგები (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
  24. Трёхлетняя дочь погибшего активиста Георгия Арутюняна осталась круглой сиротой. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  25. Вплавь з СРСР: Петро Патрушев у 1962 році проплив 35 км Чорним морем від Батумі до Туреччини. currenttime.tv. Процитовано 17 червня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]