Ro-110 спорудили на верфі компанії Kawasaki в Кобе. У листопаді 1943-го по завершенні тренувань корабель включили до 8-ї ескадри підводних човнів, яка базувалась у Південно-Східній Азії.
12—24 листопада 1943-го Ro-110 здійснив перехід з метрополії до Пенангу (західне узбережжя півострова Малакка), а 3 грудня вирушив у бойовий похід до Бенгальської затоки. За доповіддю командира човна, 14 грудня 1943-го Ro-110 атакував та уразив якесь судно зі складу конвою, після чого сам потрапив під таранний удар, що зніс перископ та пошкодив бойову рубку. Тієї ж доби в районі за чотири сотні кілометрів на північний схід від Мадрасу якийсь підводний човен торпедував та потопив британське судно Daisy Moller, після чого розстріляв з кулемета й таранив рятувальні човни, що призвело до загибелі щонайменше пів сотні осіб. Хоча описи бою сильно відрізняються, не виключено, що саме Ro-110 атакував Daisy Moller. Враховуючи пошкодження, Ro-110 19 грудня повернувся до Пенангу.
У січні 1944-го Ro-110 здійснив ще один похід до Індійського океану, цього разу безрезультатний.
2 лютого 1944-го човен вчергове вирушив на бойове патрулювання. 11 лютого поблизу Вішакхапатнаму (п'ять з половиною сотень кілометрів на північний схід від Мадрасу) він атакував конвой JC 36, що прямував з Коломбо до Калькутти, та зміг уразити судно Asphalian. Втім, останнє не затонуло, а відведене на буксирі до Калькутти, відремонтоване та використовувалося до 1959 року. Що стосується Ro-110, то він став ціллю для контратаки глибинними бомбами, яку провели індійський канонерський човен HMIS Jumna та австралійські тральники HMAS Ipswich і HMAS Launceston. В результаті на поверхні з'явились нафтові плями, а під водою сталось кілька вибухів. Ro-110 загинув разом з усіма 47 членами екіпажу.[1]
Японія
