Подих весни...

Календарна весна вже пройшла екватор, а реальна щось не спішить радувати нас своїм теплом… Але ми, творчі люди, не засмучуємось, і робимо погоду самі! Що для цього потрібно? Кілька фотографій ще зовсім маленьких бруньок, які насмілилися виглянути на світ Божий, краплинка натхнення і зовсім трішки фантазії! Я, наприклад, уявила собі ранню весну не у звичних для неї біло-зелено-блакитних кольорах, а в насичених райдужних відтінках, і хто мені в цьому заперечить? ))

Ниткова еволюція )

Якось так вийшло, що з початком моєї діяльності в якості редактора вишивальних книг мені довелося паралельно освоїти всі премудрості фотографування красивих ниткових композицій ))) Не скажу, що мені це не подобається – фотографувати я люблю, а якщо результат такої праці ще й публікується в книжках, то чому б і не поекспериментувати? Тим більше, що світлини з ниточками завжди виходять яскравими і кольоровими, що не може не підвищувати настрій! Тож у цьому дописі я вирішила поглянути збоку на свою еволюцію як фотографа ниток, а заодно й пригадати, над чим працювала останнім часом.

Отже, червона і зелена книжечки вже вийшли з друку:

  

Нові досягнення і мильна фотогра

Останнім часом (мабуть, у зв’язку із новою редакторською роботою) моя увага якось непомітно переключилася на рукодільні теми. Але і про захоплення фотографуванням я намагаюсь не забувати! І хоча зараз для цього в мене набагато менше часу, інколи я все-таки беру участь у різних фото-завданнях, а в деяких навіть займаю топові місця )))

Нещодавно, наприклад, моє фото, зроблене для гри «Веселковий настрій» від блогу «Я – фотограф!», увійшло у Топ-2 переможців, що було дуже приємно! Результати фото-гри можна подивитися тут.

А ще мені запропонували стати запрошеним дизайнером для нового фотомобу від блогу «Кафе Cкрапо-мама», що я із задоволенням і зробила. Натуральне мило ручної роботи від Оксани Пелих буквально саме просилося на фотосесію – таке воно було красиве і запашне! До речі, очисні якості цього мила теж на висоті – я вже давно купую саме його для свого особистого користування. Кому цікаво – заходьте на сайт Оксани, там ще багато гарних косметичних засобів!

Усіх вітаю із наступаючим днем Закоханих, а себе – із сьогоднішніми іменинами Вікторії ))) І нехай п’ятниця тринадцятого пройде спокійно і мирно для нашої країни!

Приємності продовжуються )

Ух ти, щойно вчора написала пост про приємні сюрпризи і подарунки, а сьогодні дізнаюся, що моя фотографія для Ниткового фотомобу завоювала для мене місце серед запрошених дизайнерів блогу "Кафе Скрапо-Мама"!

Минулої зими я вже робила щось подібне - тоді потрібно було взяти участь у фотоліфтингу з портретним фото. Цікаво, що за завдання буде цього разу? Обов'язково похвалюся в блозі!
P.S. А позитивні дописи, як виявляється, писати дуже і дуже корисно - мабуть, притягують до себе такий же позитив ))  

Веселковий настрій

Давненько я не приймала участь у фото-завданнях! Нитковий фотомоб не рахується, бо відповідні знимки в мене і так були готові, а от для завдання «Веселковий настрій» від блогу «Я – фотограф!» довелося спеціально зробити кілька нових світлин ))

Думки матеріалізуються, або Нитковий фотомоб

А думки й справді матеріалізуються, головне – правильно задати напрямок! От, наприклад, тільки сьогодні я роздумувала над тим, що б такого цікавенького для вас написати, аж тут відповідь прийшла сама по собі ))) Дякуючи супер-креативній фотолюбительці Юлі та блогу «Кафе Скрапо-Мама», маю нову ідею для допису – беру участь у фотомобі «Нитки».

На суд публіки представляю дві фотографії, які мають свою особливу історію. Я вже розповідала про свої останні літературні досягнення, в яких вдало поєдналася і моя любов до рукоділля, і захоплення фотографуванням, тож повторюватися не буду. Скажу лише, що як для Червоної книги, яка вже вийшла, так і для Зеленої, що готується до друку, повправлятися у знимкуванні різного роду композицій з нитками  мені довелось багатенько ))

Конкретно ці фото до книг не увійшли, але щось подібне там можна буде побачити. А поки що приєднуюсь до цікавого фотомобу – до речі, варто перейти за посиланням на його сторінку, там є багато дійсно красивих фотографій.

Фото із зеленими ниточками і буде брати участь у фотогрі ))

P.S. І ще на рахунок обміну думками: ми з Юлею багато спілкуємось на відповідні теми, адже  вона брала активну участь у підготовці фотоматеріалу до Червоної книги. Тож хто зна, може, в якійсь мірі я і наштовхнула її на ідею «ниткового» фотомобу? ;) 

Трішки похвалюся )

Вітаю усіх своїх читачів і читачок! Ви вже налаштувалися на осінній ритм? Знаю, що для багатьох із вас цей перехідний період є досить складним, але не впадайте в меланхолію, адже ваш настрій у великій мірі залежить від вас! Я от намагаюся шукати щось хороше навіть у звичайних буднях і, хоч це й не завжди вдається, але спробувати варто.

Назвемо цей допис моєю черговою спробою відволіктися трішки на позитив, тим більше, що причина в мене для цього є )) Знаю, що це нескромно, але хочу похвалитися одним із своїх останніх досягнень: мої фотороботи зайняли друге місце на конкурсі «Краще фото міста», який проводив наш тернопільський журнал «City Life»!

Трішки кольоровостей

Після однотонної зими мене завжди тягне на яскраві кольори – напевно, не вистачає організму весняного позитиву )) Тому я починаю купувати різнобарвні шарфики, прикраси і т.д. (і це при тому, що я далеко не затятий шопоголік, просто, мабуть, таке своєрідне сезонне загострення). Одне із подібних недавніх надбань - яскраві коралі, які вже давно «просилися»на фотосесію. А ще в мене є чудова декоративна кліточка, яку теж хотілося показати у вигідному світлі. Тому, коли з нагоди сімейної річниці чоловік подарував мені ще й мої улюблені яскраві тюльпани, зірки нарешті вишикувалися у потрібному порядку і сталося чудо – я все це пофоткала! ))) Ну і показую, звичайно:

Хороше жіноче свято

Дорогі дівчата! Вітаю вас зі святом 8 березня – днем весни, жіночності і позитиву!

І нехай в Україні зараз не зовсім спокійні часи, нехай я особисто вже давно не можу нормально спати ночами і всі мої думки лише про те, щоб не було війни – але сьогодні за моїм вікном вперше з приходу весни світить сонечко, і я сподіваюсь, що це хороший знак!

Існує думка, що 8 березня – це «радянське» свято, і потрібно від нього відмовитися. А я не згідна, бо насправді цей день потрібний жінкам, та й чоловікам теж, як нагадування про те, що ми, жінки – берегині, матері, кохані, найкращі і найсвітліші… Всього самого прекрасного бажаю ніжній половині людства, і нехай над головою буде тільки мирне небо!!!

А ще дарую вам свою фотороботу, яку я готувала в якості запрошеного дизайнера для блогу «Кафе Скрапо-Мама»:

Все буде добре!

Фото зі спини

От дивлюсь я в чужі блоги, і не припиняю захоплюватися тим, як гарно дівчата вміють створити хороший настрій: яскраві фотографії, смачні рецепти, чудові витвори хенд-мейд – і все це, незважаючи на сіру і похмуру (принаймні, в Україні) погоду за вікном! Буду брати приклад і настроюватися на святковий лад, адже зовсім скоро мої іменини і День Закоханих )))

Монохромне фотозавдання

У нас почалася справжня зима! Сніжно, біло, слизько і безмежно красиво, хоч і небезпечно. Лід повсюди: на дорогах і дахах, і навіть на гілках, які дуже обважніли від такої несподіваної ноші. Льодовий полон дерев виглядає виглядає неймовірно – але я зі своїм фотоапаратом до тієї краси поки що ще не добралася! )) Тому поверну трохи в інше русло і приєднаюся до нового фотозавдання від блогу PhotoLIFE під назвою «Монохром».

Участь візьму із фотографією злітаючих птахів, яких мені вдалося зазнимкувати на нашій тернопільській Театральній Площі. Хоч і чорно-біло, та все ж красиво – а ви як гадаєте? ))

Це вже не перші мої експерименти із кольоровою палітрою – був уже на моїй пам’яті один Чорно-білий фотосет. На цьому, сподіваюсь, вони не закінчаться, так що далі буде!

Чим зайнятись в безсніжну зиму

І справді, чим? Снігу немає, тому всі зимові дитячі розваги відкладаються до кращих часів – Назарчиковий снігокат лежить без діла, снігову бабу ліпити немає з чого, та і погуляти нормально не завжди вдається – вже другий тиждень на вулиці густий туман і сирість. Залишається знайти собі якусь цікаву справу і трішки помріяти!

Можна уявити собі, якою гарною буває інколи зима, взяти одну із недавніх фотографій і спробувати зробити з неї красиву листівочку, наприклад, таку:

Миколай, Миколай!

Сьогодні особливий день – свято Миколая! Кожна дитина, мабуть, заглянула зранку під подушку в пошуках подаруночка, та й дорослі, я думаю, теж не залишилися обділеними (звичайно, якщо були чемні цілий рік!)

Свято наближається…

Сьогодні від самого ранку у мене гарний настрій – а завдячую цим я хорошій дівчині Ані, яка порадувала мене святковим подарунком поштою. Аня приємно здивувала мене тим, що підібрала саме те, що точно припало мені до душі – цікаві книжечки для мене і для Даринки, чудову листівку з теплими словами (як гарно отримати послання, написане від руки!), новорічний чобіток і головне – чарівний малесенький ліхтарик!

Звичайно ж, я не змогла втриматися і сфотографувала цю крихітну частинку свого новорічного скарбу! Подивіться, яка мініатюрна ця річ – за розміром вона навіть менша від пелюстки орхідеї! Дуже мило!

До речі, святковості цьому фото надав свіжовідкритий мною сайт з цікавими ефектами, загляньте туди, там є простір для фантазії. 

Аня, ще раз дякую тобі і твоїй донечці Емілії, що поділилися теплом своїх душ – ви справжні новорічні ельфи! Хороших вам свят!

Гранатова зима

Люблю поєднання червоного і білого кольорів – воно завжди виглядає яскраво, контрастно, трішки навіть агресивно і дуже-дуже красиво… Недарма колись неймовірних красунь називали «кров з молоком» – наші предки теж розумілися на магічній силі колористики! )) Тому сьогодні хочу показати вам свою композицію червоного і білого (і трішки зеленого )) – гранат на снігу. На мою думку, виглядає класно!

До речі, дякуючи Ірі і її дуже корисному для мене допису про вміння правильно розробляти цей смачнючий фрукт, гранат у мене розкрився більш-менш рівномірною «квіточкою», що додало художньої цінності фотографіям )))

З цими фото також продовжую підтримувати нову Юліну фотогру «Апетитне фото».

----------

Люблю сочетание красного и белого цветов – оно всегда выглядит ярко, контрастно, немного даже агрессивно и очень-очень красиво… Не зря когда-то невероятных красавиц называли «кровь с молоком» – наши предки тоже разбирались в магической силе коллористики! )) Поэтому сегодня хочу показать вам свою композицию красного и белого (и немножко зеленого )) – гранат на снегу. По-моему, выглядит классно!

Кстати, благодаря Ире и ее очень полезному для меня посту про умение правильно разделывать этот вкуснейший фрукт, гранат у меня раскрылся более-менее равномерным «цветочком», что прибавило художественную ценность фотографиям )))

С этими фото также продолжаю поддерживать новую Юлину фотоигру «Аппетитное фото».

Етюд в синіх тонах

Поєднання насичених відтінків індіго та аквамарину, плавних округлих ліній та крихкого кришталю – саме так народився цей етюд в синіх тонах! А почалося все з того, що Назарчик приніс зі школи якісь чудернацькі гелеві кульки (чергова китайська вигадка для витягування грошей з батьків). Кульки виявились доволі фотогенічними і надихнули нас з сином на фото-експеримент: ми з ним довго виставляли світло, оформляли фон (роль якого успішно зіграла моя сукня ))), і наклацали купу кадрів. З них вибрали кілька найкращих, які в нескладній цифровій обробці і представляємо вам!

----------

Сочетание насыщенных оттенков индиго и аквамарина, плавных округлых линий и хрупкого хрусталя – именно так родился этот этюд в синих тонах! А началось все с того, что Назарчик принес со школы какие-то чудные гелевые шарики (очередная китайская выдумка для вытягивания денег из родителей). Шарики оказались довольно фотогеничными и вдохновили нас с сыном на фото-эксперимент: мы с ним долго выставляли свет, оформляли фон (роль которого успешно сыграло мое платье))), и нащелкали кучу кадров. Из них выбрали несколько лучших, которые в несложной цифровой обработке и представляем вам!

Вечір, сумочка, камін… Або романтична фотоісторія )

Нарешті цей день настав – я дозріла до своєї першої постановочної фотосесії! На такий крок мене наштовхнуло фотозавдання від блогу «Кафе Скрапо Мама» – задача полягала в тому, щоб погратися у фотоліфтинг, тобто відтворити запропоновану дизайнером блогу картинку на свій лад (якщо я все правильно зрозуміла). Найперше фото в цьому дописі і буде брати участь в грі!

----------

Наконец этот день наступил – я созрела к своей первой постановочной фотосессии! На такой шаг меня натолкнуло фотозадание от блога «Кафе Скрапо Мама» – задача заключалась в том, чтобы поиграть в фотолифтинг, то есть воссоздать предложенную дизайнером блога картинку на свой лад (если я все правильно поняла). Самое первое фото в этом посте и будет принимать участие в игре!

Чорно-білий фотосет

А давайте познайомимось поближче!

По собі знаю, як цікаво подивитися на людину, з якою спілкуєшся віртуально, тому сьогодні вирішила трішки показатися вам у всій своїй чорно-білій красі! )) Приєднуйтесь до мого починання і ви, думаю, читачі ваших блогів будуть тільки «за»!

----------

А давайте познакомимся поближе!

По себе знаю, как интересно посмотреть на человека, с которым общаешься виртуально, поэтому сегодня решила показаться вам во всей своей черно-белой красоте! )) Присоединяйтесь к моему начинанию и вы, думаю, читатели ваших блогов будут только «за»!

Ліхтарики Карпат

Карпати – це таке місце, пробувши в якому всього два дні, вражень привозиш на кілька дописів! ))) Я вже писала про Сколівські Бескиди, мої Світлові експерименти теж відбувалися в Карпатах, а тепер хочу поповнити свою колекцію ліхтариків кількома гірськими екземплярами!

Під час фотографування погода була не дуже, і натуральні кольори вийшли похмурими і не дуже яскравими. Тому я вирішила зіграти на вимушеній однотонності і надати фотографіям графічності за допомогою майже монохромних відтінків. Мені здається, що так навіть краще!

До речі, з Карпатами я ще не закінчила: скоро моя «гірська» епопея завершиться розповіддю про базу, де ми зупинялися. А поки що – ліхтарі Карпат!

----------

Карпаты – это такое место, пробыв в котором всего два дня, впечатлений привозишь на несколько постов! ))) Я уже писала о Сколевских Бескидах, мои Световые эксперименты тоже происходили в Карпатах, а теперь хочу пополнить свою коллекцию фонариков несколькими горными экземплярами!

Во время фотографирования погода была не очень, и натуральные цвета получились хмурыми и не очень яркими. Поэтому я решила сыграть на вынужденной однотонности и придать фотографиям графичности с помощью почти монохромных оттенков. Мне кажется, что так даже лучше!

Кстати, с Карпатами я еще не закончила: скоро моя «горная» эпопея завершится рассказом о базе, где мы останавливались. А пока – фонари Карпат!

Світлові експерименти

Моє пізнання можливостей власного фотоапарату продовжується – виконуючи одне із чергових завдань онлайн-фото-курсів, я почала освоювати фрізлайт – «малювання світлом». Це коли береш ліхтарик і махаєш ним перед фотоапаратом в різні боки, намагаючись створити якусь фігуру, а виходить щось незрозуміле ))) Камера перед цим має бути встановлена на довгу витримку і, бажано, на штатив. У мене штативу не було, і промінь світла я спочатку направляла не туди, куди треба, тому картинки вийшли трохи розмазані. Але мені вони, все-таки, подобаються – такий собі відьомський віз і потойбічний гусак!

----------

Мое познание возможностей собственного фотоаппарата продолжается – выполняя одно из очередных заданий онлайн-фото-курсов, я начала осваивать фризлайт – «рисование светом». Это когда берешь фонарик и машешь им перед фотоаппаратом в разные стороны, пытаясь создать какую-то фигуру, а получается что-то непонятное ))) Камера перед этим должна быть установлена на длинную выдержку и, желательно, на штатив. У меня штатива не было, и луч света я сначала направляла не туда, куда надо, поэтому картинки получились немного размазанные. Но мне они, все-таки, нравятся – такая себе ведьминская повозка и потусторонний гусь!