Полуничне літо

Літо… Ти пролітаєш так швидко, що й не змигнути оком, а червень вже позаду!

Мілан Кундера. Вальс на прощання

Життя біжить, як швидкісний поїзд, і закручує в своїй круговерті настільки, що вільного часу я зараз майже зовсім не маю. Але книги – це святе, тому поміж усім я деколи встигаю ще й читати! Останній літературний твір, що розширив мій кругозір – роман чеського письменника Мілана Кундери «Вальс на прощання».

Взагалі-то про вальси, польки, квік-степи та інші ламбади тут нічого не написано. Скоріш за все, такою «танцювальною» назвою автор хотів передати закручені життєві вихиляси, що випали на долю героїв роману – жителів і гостей маленького курортного містечка, де лікують безплідних жінок.

Розповідь починається стандарним сюжетом: він одружений, вона вагітна, дружина про щось здогадується і т.д., тобто ми спостерігаємо класичний любовний трикутник. Спочатку мені було навіть трохи нудно – нічого нового, все це вже було в інших романах. Увагу тримало лише вміння автора досить цікаво висловлювати думки персонажів – з легкою іронією (що я дуже ціную в книгах) та філософським присмаком. Ну а потім долі курортних жителів переплетися в такий фантастичний клубок, що дочитати роман захотілося обов’язково! Тут присутні і наївні сподівання, і нескінченні сумніви та самопереконання, і фатальні збіги обставин, що призводять до непередбачуваних наслідків… Одним словом, книгу варто прочитати лише для того, щоб усвідомити, що інколи нашим життям керують звичайні випадковості, від яких може залежати все.

Щастя є!

Воно і справді існує! Тишком-нишком ховається в улюбленому смачному десерті, яким вдалося несподівано поласувати; в переливах дитячого сміху, що чуєте від своїх найрідніших; в сонячних променях, що випадково пробиваються через хмари; в щирих усмішках і в сльозах радості, в хорошій музиці «з настроєм» і в мріях, що збуваються…

Ніжність...

Прослушать или скачать Скрипка і фортепіано бесплатно на Простоплеер

Зустрічаємо літо!

Ось і настало довгожданне літо! Погода, щоправда, не радує, але то нічого – вірю, що скоро буде по-справжньому тепло )) А поки що поділюся з вами враженнями від одного з наших сімейних вихідних, який ми недавно провели у заміському закладі під колоритною назвою «Стара підкова».