Fall in town...

Вечір. Сутінки. Темніє,

Жовтень листям шурхотить…

Тільки осінь так уміє:

Ось він день – і ніч за мить…

Ніби вчора було літо,

А тепер – в повітрі дим…

Закружляв нас долі вітер, 

тільки б встигнути за ним…

Христос Воскрес!

Нехай смачною буде паска,

красивим вкрита рушничком...

Із неба зійде Божа ласка

І світ наповнить ваш добром!

Яєчко розмальовував Назарчик )

Усіх вітаю зі святом! Нехай сонечко світить, настрій піднімається, і все, що побажається - завжди збувається! Христос Воскрес!

P.S. Кого цікавить схема серветки - шукайте тут.

Нашим весняним іменинникам!

В сім’ї у нас подвійне свято,

Ми наче в казці, і не гірш!

Емоцій радісних багато,

Й прийшло бажання скласти вірш!

А привід справді є чудовий:

Два дні народження нараз!

Тому, Дариночка і Вова,

Сьогодні ми вітаєм вас!

Тепло сердець даруєм щиро,

Живіть, як заповів Кобзар…

Бажаєм щастя вам і миру, 

Цілуєм, Віта і Назар!

Накопичилось, або Балада про декрет )

Вам хочеться іноді вище злетіти?

Здається, що там – кольори яскравіші?

Для жінки це складно. То стримують діти,

А то й чоловік капризує не гірше!

Сімейні проблеми, борщі, прибирання,

Там встигнути треба, і там – не забути…

Подивишся вгору – і тихе зітхання:

Коли ж себе Жінкою зможеш відчути?

Щоб в домі порядок, і діти спокійні,

Ніхто не голодний, ніхто не хворіє,

А від чоловіка – слова чародійні:

«Кохана! Від тебе душа моя мліє!

Тримай ось квиточок на острів безлюдний,

Улюблена книга твоя – вже у сумці,

Вікенд проведеш одинокий і чудний…»

Це щастя! Це рай! Але тут же на думці:

«А як там синочок? Чи все з ним нормально?

А доця маленька – здорова, сміється?

А квіти политі? Харчуєтесь файно?

 Коротше, без мене не так вам живеться.

Вертаюсь, вертаюсь, так всім спокійніше.

Та й нащо той острів мені – розсмішили!»

 Такі ми, жінки. І що найцікавіше:

Від буднів втікти ми би і не хотіли!

Нам треба лиш трішки: хвилинку для себе,

Ну, може, годинку (на шопінг з прицілом).

А так для сім’ї ми – хоч зірочку з неба,

Лиш не підрізайте декретницям крила!!!

Фото не моє, бо я про таке поки що тільки мрію )))

А за вікном - майже весна...

А за окном – почти весна,

Еще чуть-чуть, и воспылает!

Любовь и свет несет она,

И много тайн сердечных знает…

В ней пенье птиц и свежесть трав,

И шепот листьев изумрудных –

И от зимы давно устав,

Не думать о весне так трудно… 

...

Нерадісно, хоч ніби й перемога –

Щоразу навертається сльоза…

За упокій невинних молю Бога,

Упевнена – їх приймуть небеса…

А дні ідуть. Тепер ми будем знати

«Пакращення» життєвого ціну.

Сини народу! Як вас вшанувати,

Як перед вами зменшити вину?

Пролилась кров – і плаче Україна,

Осиротіли діти і батьки…

Та народилась Нація Єдина,

І бути їй такою навіки!!!

Останній день старого року

Останній день старого року

Проходить тихо, непримітно,

Погодка видалась нівроку –

Все сіре, снігу не помітно…

Хоча, приглянутись пильніше –

Зустріти можна щось цікаве:

Гламурний пес, пташок побільше,

Ліхтар улюблений, і кава…

Яскраві зірочки на площі,

Красивий іній на ялинах –

І ось уже думки хороші

Танцюють радісно й невпинно!

Давайте бачити приємне,

Дрібничкам вчитися радіти!

Життя – воно таке буремне…

Давайте позитивно жити!

Миколай, Миколай!

Сьогодні особливий день – свято Миколая! Кожна дитина, мабуть, заглянула зранку під подушку в пошуках подаруночка, та й дорослі, я думаю, теж не залишилися обділеними (звичайно, якщо були чемні цілий рік!)

Накрило...

А у нас сьогодні сніг…

Третє жовтня – ще зарано,

Але сніг це, не омана –

вже підмерз небесний міх…

Закружляло за вікном

Кілька кралечок-сніжинок –

Пролетіли, мов пушинки,

І розтанули бігом…

Осінь! Дай насолодитись

Світлом сонця – не теплом!

Своїм білим помелом

Не дозволь зимі пробитись…

Кілька тижнів подаруй

Нам приязної погоди,

Бо не буде більш нагоди –

І в наступний рік мандруй…

Я люблю тебе, Тернопіль…

Не буду оригінальною: я обожнюю своє рідне місто! Та і як не любити його затишні вулиці, зелені сквери, фонтани і, головне, людей, привітніших за яких я не зустрічала більше ніде! Ну добре, добре – якщо бути чесною, то інколи серед своїх щоденних проблем деякі мешканці нашого міста можуть виглядати доволі суворо, але я все одно впевнена, що моє місто – найкраще, як і люди, що живуть у ньому!

Сьогодні хочу представити вам, так би мовити, «римоване» бачення Тернополя однією дуже творчою людиною, яка пише вірші не так вже і часто, але якщо вже напише, то це буде шедевр. Відкрию секрет, що по сумісництву ця поетеса – моя мама, Людмила Криницька. Читаємо і насолоджуємось!  

А ви б у місто закохались?

Та так, щоби у нім зостались?

Не заперечуйте, не треба….

У цьому місті – світле небо!

Над озером веселка грає,

І без вина душа співає…

А церкви – їх митець творив!

Святу дорогу залишив…

У парках зловиш насолоду,

Там лебедів побачиш вроду…

Тернопіль «файним» називають,

В піснях та віршах прославляють,

Художники в картинах бачать,

Історію малюють…Значить,

Побачити самому треба

Такі несхожі і відкриті,

Дощем та сонечком омиті,

Ці вулиці, і площу Театральну,

І всіх людей, таких реальних…

Гуляйте, радуйтесь, пишайтесь,

І, безперечно, закохайтесь!

Привіт, осінь…

Перші дні вересня вже несуть свою прохолоду, а в повітрі відчувається осіння ностальгія. Як співав наш земляк Віктор Павлік: «Іще два тижні, і запалає…»

На ліричний настрій мене спровокував випадково знайдений в Інтернеті вірш, що ідеально відобразив моє бачення цієї пори року:

Зібравши в кошик зорепади,

У глечик сонячне тепло,

Через оливкові левади

Русяве літо побрело.

Іще на згадку запалило

Лампадки яблук золотих.

Курилось осені кадило

Між кедрів темних і густих.

Легкий посріблений серпанок

Осяяв вересня чоло,

У тишу приспаних альтанок

Сухого листя намело.

І на грибній пахучій юшці

Настояв ліс легкий ефір,

Дріма на ситцевій подушці

Медове сонце поміж гір.

І вже змирилася природа

З осіннім шепотом журним,

Та досі сниться літня врода

Вагітним яблунькам рясним.

Автор цього шедевру – Наталя Данилюк. Дійсно талановита дівчина, раз змогла так точно описати цю чудову пору! Уявляю осінні гори, різнокольоровий ліс, і розумію, що хочу в Карпати…