Координати: 31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.777777777778° пн. ш. 35.235555555556° сх. д. / 31.777777777778; 35.235555555556
Очікує на перевірку

Храмова гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храмова гора
івр. הר הבית
Храмова гора, вид з південного сходу
Храмова гора, вид з південного сходу
Храмова гора, вид з південного сходу
31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.777777777778° пн. ш. 35.235555555556° сх. д. / 31.777777777778; 35.235555555556
Країна  Ізраїль
Регіон Єрусалим
Тип пагорб
священна гора
Компаунд
мечеть і район міста
Висота 743 м
Храмова гора. Карта розташування: Ізраїль
Храмова гора
Храмова гора
Храмова гора (Ізраїль)
Мапа
CMNS: Храмова гора у Вікісховищі

Хра́мова гора́ (івр. הַר הַבַּיִת,Гар га-Байт, араб. الحرم القدسي الشريف, аль-Харам аль-Кудс аш -Шаріф — «благородне святилище») — пагорб над Кедронською долиною в південно-східній частині старого міста Єрусалима. Храмова гора — обнесена високими стінами прямокутна площа, що виділяється над іншими частинами Старого міста. Висота кам'яної стіни у найвищому місці 45 метрів. Загальний об'єм кам'яної кладки стіни близько двохсот тисяч кубічних метрів — трохи менше об'єму кладки, наприклад, третьої піраміди (піраміди Менкаура) на плато Гіза. Раніше тут стояв Єрусалимський храм. Зараз на ній розміщені мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса (далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі), побудовані Абд аль-Маліком у 691 році. Храмова гора є священним місцем для послідовників юдаїзму та ісламу.

Історія

[ред. | ред. код]

Юдеїв, християн та мусульман поєднують з Храмовою горою багато релігійних подій та традицій. За переказами Талмуду, з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам, випробовуваний Господом, мав принести у жертву свого сина Ісаака (1 М. 22:1-2). У юдейській, християнській і мусульманській традиціях це те саме місце. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесят шекелів тік у якогось Аравни (євусеянина) (2 Сам. 24:18-25) і спорудив жертовник Богові Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е[1] — освячений 951 до н. е.[2]). У 586 році до н. е. Перший храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий храм. цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і за спадкоємців Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій горі вони побудували свої храми.

У ісламі Храмова гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медини. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса)(сура 17. вірш 1). Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем заснування, з якого Магомет здійнявся в небо[3].

Третій храм

[ред. | ред. код]

Докладніше Третій храм[en]

Зображення майбутнього храму за книгою пророка Єзекіїль. Малюнок французького архітектора XIX ст. Ш.Шипье[fr]

Ідея відновлення Третього храму на Храмовій горі в Старому місті залишається ключовим предметом напруженості між мусульманами та євреями через існування Куполу Скелі, ісламського святилища, побудованого на місці першого та другого єврейських храмів під час правління Омеядів наприкінці VII століття.

Новітня історія

[ред. | ред. код]
Мапа
Пам'ятки храмового комплексу мечеті аль-Акса[en] на Храмовій горі[a]
  • Мастаба сабіля Сулеймана з міхрабом
  • Мастаба аль-Асаді з міхрабом
  • Мастаба куполу Сулеймана
  • Мастаба аз-Захіра[ar] з міхрабом
  • Мастаба аль-Башира з міхрабом
  • Мастаба Шаалана
  • Мастаба аль-Будайрі з міхрабом
  • Мастаба Алі-паші з міхрабом
  • Мастаба з міхрабом
  • Мастаба Кайт-бея з міхрабом
  • Інжирна мастаба з міхрабом
  • Мастаба куполу Муси
  • Мастаба аль-Карак з міхрабом
  • Мастаба Сабра і Шатіла
  • Похоронна мастаба
  • Соснова мастаба з міхрабом
  • Мастаба Бурака з міхрабом
  • Мастаба Почесна завія з міхрабом
  • Мастаба Магрибської мечеті[ar]
  • - Північний рівак
  • - Західний рівак

У періоди правління Палестиною арабів, османів і британців, євреї не допускалися на Храмову гору. Британська мандатна адміністрація ввела спеціальний орган по опіці над святими місцями ісламу на Храмовій горі — ВАКФ, чи Ісламська рада (Muslim Council), орган який отримав фактичну владу над усією територією Храмової гори. Після закінчення Війни за незалежність Ізраїлю у 1948 році, Храмова гора разом з усім Східним Єрусалимом перейшла під контроль Йорданії. До 1967 року євреї не допускалися не тільки на Храмову гору, але й до Стіни Плачу. Під час Шестиденної війни, в ході боїв за Єрусалим, ізраїльські десантники встановили контроль над Храмовою горою. Однак незабаром, за наказом міністра оборони Моше Даяна, ізраїльський прапор було спущено, і повноваження Ісламської ради щодо Храмової гори знову були офіційно підтверджені. З 1967 року на Храмову гору був відкритий доступ усім охочим у відведені дні й години.

Доступ до Храмової гори

[ред. | ред. код]

Доступ до Храмової гори можливий через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітниками ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. Не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви не-мусульманам.

Теракти

[ред. | ред. код]

У січні та липні 2017 року на Храмовій горі сталось декілька терактів, що привели до загибелі семи правоохоронців та чотирьох терористів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]
Вид на Храмову Гору з Оливкової гори

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Споруди мають альтернативні назви
  2. ↑ Між деякими частинами ріваків нині є стіни, які переривають шлях. Багато травей замуровані.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Erwin Reidinger: «The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod: An Archaeological Re-Examination.» У: Assaph, Studies in Art History, Volume 9, Tel Aviv 2004, 1-64. ISSN 0333-6476(англ.)
  2. ↑ Erwin Reidinger: «Der Tempel in Jerusalem: Datierung nach der Sonne.» У: Biblische Notizen, Aktuelle Beiträge zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt. Neue Folge, Heft n.128, Salzburg 2006, 81-104 (Summary 102,103). ISSN 0178-2967(нім.)
  3. ↑ The Early Arab Period – 638–1099. Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. March 1997. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храмова гора



Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Храмова_гора&oldid=43217592