Боудіка
| Боудіка | |
|---|---|
| кельт. Boudic(c)a | |
 ілюстрація в стилі романтичного націоналізму (1868) | |
| Народилася | бл. 30 землі племені іценів |
| Померла | 61 провінція Британія, Римська імперія ·отруєння |
| Національність | бритка |
| Діяльність | воєначальник, правителька, правляча королева, боєць опору |
| Відома завдяки | керівник повстання |
| Учасник | Повстання Боудіки[d] |
| Суспільний стан | цариця іценів |
| Титул | консорт-королева |
| Посада | королева |
| Попередник | Прасутаг |
| Конфесія | кельтське язичництво |
| У шлюбі з | Прасутаг |
| Діти (2) | 2 доньки |
| Волосся | руде |
Боудіка (ірл. Boudicca, валл. Buddug, лат. Boadicea, Боадіцея, бл. 30, землі племені іценів — 61 н.е., Римська Британія) — королева кельтського племені іценів (корінних жителів Британії— Норфолку[1]). Лідер великого повстання бритів проти римського панування (61 н.е.). Національна героїня[2]. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Боудіка була дружиною короля іценів[3], після смерті якого, королівство було анексовано Римом. Після цього Боудіка підняла повстання проти римського панування, зібрала своє військо до 120 000 осіб, і повела його проти римлян[4]. Її армія розграбувала 3 римських міста і, зрештою, зустрілась у вирішальній битві з римським намісником Светонієм Пауліном. У цій битві римляни значно переважали чисельністю і практично знищили військо Боудіки[5]. Сама Боудіка, згідно з Анналами Тацита покінчила життя самогубством за допомогою отрути [6], а згідно з Римською історією Діона Кассія причиною її смерті стала хвороба[7]. Її раптова смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено Римом.
Варіанти написання та вимови імені Боудіки варіюються в різних мовах та історичних джерелах. У 16 столітті Рафаель Голінсхед (англ. Raphael Holinshed) згадує її як Voadicia; Едмунд Спенсер називає її Bunduca, цей же варіант використовується в популярній якобінській п'єсі 1612 року.[8].
Мало відомо про раннє життя Боудіки, лишень згадується, що вона була зі знатного роду[9][10]. Боудіка була дружиною Прасутага - вождя кельтського племені іценів, який був союзником Риму, завдяки чому зберіг свою владу, а його королівство - автономію[11].
Перед смертю, побоюючись боротьби за владу, Прасутаг оголосив спадкоємцями своїх двох доньок та римського імператора Нерона. Однак, після його смерті (60 р.) імператор Риму знехтував рішенням короля і доєднав ці землі до складу римської провінції. Уся знать королівства була позбавлена своїх спадкових володінь, землі були пограбовані, а родичі короля були перетворені на рабів. Сама Боудіка була висічена батогами[12].
Після цього свавілля, Боудіка очолила велике повстання кельтів проти римського панування. У 61 році військо Боудіки, чисельністю до 120 000 осіб[4], атакувало римське поселення Камулодун (сучасний Колчестер), Лондиній (сучасне Лондонське Сіті) та муніципіум Веруламій (сучасний Сент-Олбанс). Міста були розграбовані та спалені., вбито тисячі римських солдатів і цивільних.[13][14] Так сталося, що в цей час римська провінція Британія залишились без лідера, оскільки намісник Римської Британії Светоній Паулін, відправився в експедицію на Мону, острів поблизу Британії.[5]
Врешті, Гай Светоній Паулін зібрав армію і виступив проти повсталих бритів. Так відбулась вирішальна битва на Уотлінг-стріт (хоча точне місце розташування поля бою досі залишається невідомим. Ймовірно, воно знаходилося на Уотлінг-стріт - одній з головних римських доріг у Британії). Римляни значно переважали чисельністю і, зрештою, армія Боудіки була розгромлена. Згідно з Анналами Тацита Боудіка покінчила життя самогубством за допомогою отрути [6], однак Діон Кассій, у своїй роботі «Римська історія», навпаки, вказує причиною смерті раптову хворобу[7]. Брити довго оплакували її і пишно поховали.[15] Її смерть завадила об'єднанню решти бритів, останні осередки опору були придушені, а королівство іценів - захоплено Римом. [16]
- «Boadicea»— трек з альбому «Enya» 1987 року ірландської виконавиці Енії.
- «Bonduca»— популярна якобінська п'єса 1612 року.[8].
- «Boudica: Rise of the Warrior Queen» (2003)— британський телевізійний фільм 2003 року.
- «Boudica: Queen of War» /укр. «Королева Боудіка» (2023) - британський драматичний фільм 2023 року.
- ↑ Таціт, 2013, XII, 31–32.
- ↑ Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. (англ.)
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ а б Діон Кассій, Римська історія (62.2.3). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ а б Cassius Dio — Epitome of Book 62. penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ а б Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 37. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ а б Діон Кассій, Римська історія (62.12.6). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ а б [1] [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] Beaumont and Fletcher. Bonduca (англ.). Bibliomania - Free Online Literature and Study Guides.[недоступне посилання]
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 35. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Діон Кассій, Римська історія (62.2.2). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XII, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 31. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 32. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 33. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Діон Кассій, Римська історія (62.12.6). penelope.uchicago.edu. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Cornelius Tacitus, The Annals, BOOK XIV, chapter 38. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 18 січня 2024.
- Дион Кассий. Римская история, LXII, 1—12.
- Корнелій Таціт. Аннали. З часу відходу божественного Авґуста / Переклад з латинської Олександра Кислюка. — Київ : Український письменник, 2013. — 700 с. — (Ad fontes). — ISBN 978-966-579-387-8.
- Брайан Хотон. Великие тайны и загадки истории. — Харків : Книжковий клуб, 2008. — С. 384. — ISBN 978-966-343-882-5. (рос.)
- Fields, Nic. Boudicca's Rebellion AD 60–61: The Britons rise up against Rome [Архівовано 13 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — Osprey Publishing, 2011. — 96 p. — ISBN 9781849083133.
- Boadicea // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885. — С. 213.(нім.)(рос.)
- The Editors of Encyclopaedia Britannica. Boudicca | History, Meaning, Statue, Facts, & Death. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/biography/Boudicca
- Cornelius Tacitus, The Annals,BOOK XIV, chapter 31. Perseus Digital Library. URL: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Tac.+Ann.+14.31&fromdoc=Perseus:text:1999.02.0078
- Cassius Dio's Roman History. Sir Thomas Browne. URL: https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боудіка
