На початку 1942 року фірма Kawanishi взялась за розробку двох типів одномісного винищувача-перехоплювача, який відповідно до технічного завдання «17-Сі B», мав протистояти новим американським винищувачам Grumman F6F Hellcat та Vought F4U Corsair.
Розробка першого з цих літаків розпочалась з власної ініціативи фірми. За основу був взятий проєкт поплавкового винищувача Kawanishi N1K.
Літак отримав позначення «Експериментальний морський винищувач-перехоплювач Тип «17-Сі B» (або J3K1). Це мав бути низькоплан, оснащений двигуном Nakajima Ha-43 (1700 к.с.), але згодом було вирішено використовувати двигун Mitsubishi MK9A (2200 к.с.).[1] Озброєння мало складатись з двох 30-мм гармат та двох 13,2-мм кулеметів.
Але через завантаженість фірми, а також роботи з розробки перспективнішого N1K2-J роботи по проекту J3K були припинені. Більшість напрацюваннь фірми використовувались при розробці іншого перехоплювача Kawanishi J6K, який теж не був вдалий.
Імперський флот Японії
· 
