Людиноподібні

Класифікація гоміноїдів

Людиноподі́бні, гоміноїди або антропоїди (лат. Hominoidea або Anthropomorphidae) — надродина вузьконосих мавп (Catarrhini), які мають побудову тіла схожу до людської. Включає родини людинових (Hominidae) та гібонових (Hylobatidae).

Систематичне положення

Згідно з останніми антропологічними даними і сучасною теорією походження видів, всі мавпи Старого Світу (тобто парвряд вузьконосі = Catarrhini) діляться на дві надродини, які різняться за низкою анатомічних ознак:

• надродина мавпуваті, або мавповиді (Cercopithecoidea)
• надродина людинуваті, або людиноподібні (Hominoidea).

Ключові відмінності від інших приматів

Людиноподібним властивий специфічний тільки для них спосіб пересування по деревах: замість бігу по гілках на всіх чотирьох кінцівках вони пересуваються переважно на руках, під гілками. Такий спосіб пересування називається брахіацією. Пристосування до нього викликало ряд анатомічних змін: гнучкіші і довші руки, рухливий плечовий суглоб, сплощенну в передньо-задньому напрямі грудну клітку. Всі людиноподібні мають схожу побудову зубів і більший, в порівнянні з іншими приматами, головний мозок.

Класифікація

В минулому виділяли три родини людиноподібних: гібонові, понгіди (орангутани, горили і шимпанзе) і гомініди (людина і його пращури).

Сучасні біохімічні дослідження показують, що це ділення необґрунтовано, оскільки спорідненість людини і понгід дуже близька. Тому понгід тепер включають до складу родини гомініди.

Поділ на родини, підродини й роди

Класифікація надродини у обсязі сучасної фауни має такий вигляд:

• родина гібонові, або малі людиноподібні мавпи (Hylobatidae)
  • рід Гібон, Hylobates: 12—14 видів (вкл. сіаманг)

• родина людинові (Hominidae)
  • підродина Ponginae
    • рід Орангутан, Pongo: 2 види
  • підродина Homininae
    • рід Горила, Gorilla: 2 види
    • рід Шимпанзе, Pan: 2 види
    • рід Людина, Homo: 1 вид — Людина розумна

Найвідоміші представники

• сучасні (окрім людини): шимпанзе, бонобо, горила, орангутан, гібон
• вимерлі: анойяпітек, пропліопітек, парапітек, австралопітек, гігантопітек.

Еволюція

Олдувайська ущелина на півночі Танзанії знаменита знахідками викопних останків найдавніших людей на Землі. У 1959 р. археолог Мері Лікі, вигулюючи своїх собак, випадково помітила в землі скам'янілий череп. Разом зі своїм чоловіком, відомим археологом Луїсом Лікі, вони провели на цьому місці розкопки, а палеонтропологи визначили вік черепа — бл. 2 млн років. Він належав істоті, яка, поза сумнівом, була попередником людини. Це були останки одного з найдавніших представників австралопітеків. Цей череп більше відомий під назвою Лускунчик, оскільки у нього дуже могутні щелепи.

Ще давніші знахідки виявлені в 1974 р. у пустелі Афар (Ефіопія), де в процесі розкопок знайдено сотні скам'янілих фрагментів кісток, що належали скелету жіночої особини, яку назвали Люсі. Люсі — представниця іншої групи істот, споріднених з людиною, які жили бл. 3 млн років тому. Це австралопітек афарський (Australopithecus afarensis). Судячи з будови кісток ніг, Люсі ходила на двох коротких, ледь зігнутих ногах. Вивчення останків її скелета показало, що їй було менше ніж 20 років, вона була граціозною і мала зріст бл. 1,1 м.

Див. також

• родина людинові, або гомініди (Hominidae)
• Мавпа (рід Cercopithecus)
• Мавпи (всі людиноподібні, окрім самої людини)

Посилання

• Антропоґенізація [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)