EC-130

EC-130
EC-130
Lockheed EC-130
Призначення:	літак РЕБ (EC-130H); літак ІПсО (EC-130J)
Перший політ:	1978
На озброєнні у:	ПС США; Повітряні сили Національної гвардії
Розробник:	Lockheed Corporation
Виробник:	Lockheed Corporation; (Палмдейл, Каліфорнія) ; Lockheed Martin
Всього збудовано:	14 EC-130H; 7 EC-130J
Вартість одиниці:	$90 млн.
Конструктор:	Lockheed Corporation; Lockheed Martin
Екіпаж:	10-16 осіб
Крейсерська швидкість:	540 км/год
Дальність польоту:	4 260 км
Практична стеля:	8 500 м
Довжина:	29,7 м
Висота:	11,8 м
Розмах крила:	40,3 м
Порожній:	69 750 кг
Двигуни:	4 × турбогвинтові двигуни Rolls-Royce AE 2100D3
Тяга (потужність):	4 637 к.с.
	EC-130 у Вікісховищі

EC-130^[1]^[a] — сімейство літаків, розроблених на базі класичного варіанту військово-транспортних літаків C-130 «Геркулес» та C-130J «Супер Геркулес» фірми Lockheed, для виконання завдань спеціальних операцій, переважно для проведення інформаційно-психологічних операцій та радіоелектронної боротьби.

Модифікації

EC-130E Airborne Battlefield Command and Control Center (ABCCC) — повітряний пункт управління, створений на базі літака C-130E, що становить платформу системи управління військами наземними та повітряними компонентами тактичного різня. Перебували у складі ВПС до 2002 року, потім їх змінили E-8 «Джойнт Старз» та E-3 AWACS
EC-130E Commando Solo — ранішня версія повітряної платформи для проведення психологічних операцій на базі C-130E з встановленням електронного оснащення з застарілого EC-121S «Коронет Соло». Літаки застосовувалися в операціях «Дезерт шторм», «Підтримка демократії», «Свобода Іраку», «Нескорена свобода». З 2006 поступово замінені на EC-130J Commando Solo.
Lockheed EC-130H Compass Call — повітряний пункт електронного придушення радіоелектронних засобів противника на базі C-130H. Літак володіє потужними засобами РЕБ, здатними придушити роботу засобів управління та контролю противника та порушити його систему управління військами з метою підтримки авіаційних та інших компонентів, зокрема сил спеціальних операцій.
EC-130J Commando Solo — модифікована версія C-130J «Геркулес» для ведення психологічних операцій, а також з метою мовлення засобів військово-цивільного адміністрування на частотах AM, FM, HF, TV та військових каналах зв'язку. Літак здатний довготривало вдень чи вночі патрулювати в повітрі на максимальній висоті для більшої ефективності роботи засобів пропаганди; має обладнання для дозаправлення у повітрі.
EC-130Q Hercules TACAMO — літак військово-морських сил США, повітряний пункт управління берегового базування, призначений для забезпечення роботи вищого керівництва ВМС підводними човнами-носіями балістичних ракет за єдиним інтегрованим оперативним планом (англ. Single Integrated Operational Plan, SIOP). Для забезпечення надійності та стійкості процесу управління, в разі необхідності TACAMO діє автономно на значній відстані від решти повітряних пунктів управління. Замінений на E-6 «Мерк'юрі».

Див. також

Примітки

↑ Як і транспортний варіант, має назву від англ. Hercules — Геркулес
Індекс C (cargo) в чинній системі позначень авіації та ракет означає «транспортний літак», а індекс E означає, що літак модифіковано для встановлення електронного обладнання.

↑ Model Designation Of Military Aerospace Vehicles (PDF) (англійською) . Department Of Defense Office Of The Under Secretary Of Defense For Acquisition And Sustainment. 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2022.