Теф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теф
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Гусятник (Eragrostis)
Вид:
Теф (E. tef)
Біноміальна назва
Eragrostis tef
(Zucc.) Trotter, 1918

Теф, або тефф (Eragrostis tef), Абіссинська трава — рослина родини тонконогові, вид роду гусятник (Eragróstis).

Поширення та екологія

[ред. | ред. код]

Батьківщина тефа — Ефіопія, де він і сьогодні є основною зерновою культурою і займає близько 30 % від всієї ріллі. Теф — культура, в основному, високогірна, особливо червоний теф, культивований у горах на висотах до 2500 м над рівнем моря і навіть іноді вище. Білий теф вирощують в основному на висотах 1700—2000 м над рівнем моря. Температура повітря 16-18 °C цілком достатня для зростання і розвитку рослин. У ранній період розвитку тефу необхідна хороша забезпеченість водою. Як тільки припиняються дощі, призупиняється і зростання рослин, що пов'язане з поверхневим розташуванням кореневої системи у тефа.

Теф культивується в основному в Ефіопії та Еритреї. У меншій мірі його вирощують в інших африканських країнах. Рослину інтродуковано також в Індію, Австралію, ПАР, Росію, ​​Україну[1]. Останнім часом проводяться експерименти по його вирощуванню в США (Айдахо, Канзас).

Біологічна опис

[ред. | ред. код]
Колосся тефу

Це — однорічна, трав'яниста, самозапильна рослина, яка сильно кущиться. Висота стебла досягає 40-60 см. Суцвіття — довга пухка, поникла волоть із великою кількістю насіння. Плід — дуже дрібна, плівчаста, біла (білий теф) або червонувато-коричнева (червоний теф) зернівка. Маса 1000 зерен становить близько 300 мг.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

У зерні тефа міститься: 69,0-74,0 % вуглеводів, 6,0-9,0 % білків, 2,2-3,5 % жирів і 2,4 % зольних речовин. Зернівки тефа багаті залізом. Його в них в 2,4-4,8 рази більше, ніж в зернівках пшениці.

Використання

[ред. | ред. код]

В Ефіопії з розмеленого зерна тефа готують коржі (инджера). З суміші борошна пшениці і тефа печуть хліб. В інших країнах Африки рослина культивують як кормову культуру. Зелена маса і солома тефа — хороший корм для тварин.

Зерно тефа має лікувальну властивість — відновлює склад крові, що пояснюється високим вмістом у ньому заліза.

Теф не містить глютен (клейковина, глютен, лат. Gluten — «клей»; поняття, що об'єднує групу білків, виявлених в насінні злакових, особливо пшениці, житі та ячмені). У зв'язку з дослідженнями, які показують можливу нестачу заліза при тривалому дотриманні дієти без глютену (в разі целіакії та інших хвороб непереносності глютену) особливо цінний як додаткове джерело заліза[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Большая Советская энциклопедия (2-издание). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2018. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  2. Gluten-Free Vitamin Guide: Food is the Best Source but Supplements May Be Needed - Gluten-Free Living (амер.). Gluten-Free Living. Процитовано 22 грудня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Баранов В. Д., Устименко Г. В. Мир культурных растений. Справочник. — М., 1994. — С. 45-46. — ISBN 5-244-00494-8.

Посилання

[ред. | ред. код]