Петер-Симон Паллас
Петер-Симон Паллас | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Peter Simon Pallas | ||||
Народився | 22 вересня 1741 Берлін, Німеччина | |||
Помер | 8 вересня 1811 (69 років) Берлін, Німеччина | |||
Поховання | Берлін | |||
Країна | Королівство Пруссія Російська імперія | |||
Місце проживання | Берлін Гаага Санкт-Петербург Сімферополь | |||
Діяльність | етнограф, енциклопедист, геолог, ботанік, зоолог | |||
Сфера роботи | зоологія, ботаніка, географія, геологія, етнографія і філологія | |||
Alma mater | Лейденський університет, Університет Мартіна Лютера і Геттінгенський університет | |||
Заклад | Росія, Петербурзька академія наук і Російська академія наук | |||
Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Баварська академія наук, Російська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Леопольдина і Національна академія наук Італіїd | |||
Батько | Simon Pallasd | |||
Діти | Albertine von Wimpffen (Pallas)d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Петер-Симон Паллас у Вікісховищі | ||||
Петер-Симон Паллас (нім. Peter Simon Pallas; 22 вересня 1741 — 8 вересня 1811) — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф та енциклопедист XVIII—XIX століття.
Академік Петербурзької Академії наук з 1767. Понад 40 років перебував на службі в Росії. З 1768 по 1774 рр. керував експедиціями Петербурзької АН, висновки яких опубліковано в книзі «Путешествие по разным провинциям Российской империи» (СПб., 1773 — 1788, т. 1—3).
Під час подорожі Середнім Поволжям (1768–1769) річкою Окою через Муром — Арзамас, по П'яні через Саранск — Інсар — Пензу — Симбірськ — Самару — Оренбург — Уфу Паллас відвідав мокшанські та ерзянські поселення: Пілокшово, Чиркуш, Пермєєво, Гічалки (Ічали), Шадін, Коршиман, Камєшкір, Сєлікси, Мєлєкєс Мордовський, Кармала, Седьолкіно, Афонкіно, Соккармала, Алєксєєво (Вечкан), Єрьомкіно, Усюково, Санчалєво, Біларатка, Шелєхмєт тощо.
У працях Палласа містяться детальні різнобічні спостереження за побутом та духовною культурою мордви, її етнічною історією та етнокультурними зв'язками з іншими народами.
Одяг і прикраси мордви, що Паллас придбав у мордовських селах, — найбільш рання етнографічна колекція, зберігається в Музеї антропології імені Петра Великого, створеного на базі Кунсткамери.
1772 році в районі Красноярська Палласу показали 680-кілограмову залізно-кам'яну брилу, яка за розпорядженням мандрівника була відправлена в Петербург і зараз прикрашає метеоритний відділ Мінералогічного музею імені академіка А. Е. Ферсмана Академії наук. Цей найбільший в Росії сідероліт (залізно-кам'яний метеорит, або палласит) називається «Красноярськ».
Паллас є автором близько 170 наукових публікацій. Перші дослідження П. Палласа пов'язані з вивченням фауни Криму, якій присвячено декілька праць, у тому числі «Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794» (переклад з нім.).
Ним описаний ряд видів організмів.
Тварини:
- Deracantha onos Pallas, 1772 — вид коника,
- Neogobius fluviatilis Pallas, 1814 — Бичок бабка,
- Neogobius melanostomus Pallas, 1814 — Бичок кругляк,
- Proterorhinus marmoratus Pallas, 1814 — Морський бичок цуцик,
- Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) — огар,
- Strix uralensis Pallas, 1771 — сова довгохвоста,
- Carpodacus erythrinus Pallas, 1770 — чечевиця звичайна,
- Haliaeetus leucoryphus Pallas, 1771 — орлан-довгохвіст,
- Netta rufina Pallas, 1773 — чернь червонодзьоба,
- Syrrhaptes paradoxus Pallas, 1773 — саджа,
- Larus ichthyaetus Pallas, 1773 — реготун чорноголовий,
- Motacilla citreola Pallas, 1776 — плиска жовтоголова,
- Phalacrocorax perspicillatus Pallas, 1811 — стеллерів баклан,
- Phylloscopus proregulus Pallas, 1811 — вівчарик золотомушковий.
- Otocolobus manul Pallas, 1776 — манул, вид котовидих хижих,
- Glossophaga soricina Pallas, 1766 — вид рукокрилих,
- Molossus molossus Pallas, 1766 — вид рукокрилих,
- Cavia Pallas, 1766 — кавія, рід гризунів з підряду їжатцевиді,
- Nyctimene cephalotes Pallas, 1767 — вид рукокрилих,
- Ochotona pusilla Pallas, 1769 — чекалка, пискуха степова, вид зайцеподібних гризунів,
- Ellobius talpinus Pallas, 1770 — сліпунець звичайний, вид мишовидих гризунів,
- Lepus europaeus Pallas, 1778 — заєць сірий
- Dryomys nitedula Pallas, 1778 — соня лісова, вид мишовидих гризунів,
- Callosciurus erythraeus Pallas, 1779 — вид родини вивіркових.
та ін. Тільки у сучасній фауні України є 21 таксон ссавців, описаних Петром Палласом [1] [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.].
Рослини:
- 21087 Петсімпаллас — астероїд, названий на честь вченого.
- Палласівка — місто в Росії, районний центр у Волгоградській області.
- Мартин каспійський англійською має назву англ. Pallas's gull.
- І. М. Кулинич, Н. В. Кривец. Паллас Петро-Симон [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 44. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Токарев С. А. История русской этнографии.— М., 1966 (рос.)
- Мокшин Н. Ф. Деятельность музеев России по сбору мордовских этнографических коллекций // Краеведение Мордовии.— Саранск, 1973 (рос.)
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.309. (рос.)
- Сытин А. К. Петр Симон Паллас — ботаник // Москва: КМК Scientific Press, 1997 . — 338 с. : ил. ISBN 5-201-11103-3
- Паллас (Pallas) Петро-Симон // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.82-83
- Біографія (рос.)
- «Петер Симон, Пьер Симон, Пётр Семёнович Паллас»[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- «Пётр-Симон Паллас» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Паллас Пётр Симон» [Архівовано 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Паллас и Лепёхин в Симбирской провинции» (рос.)
- «Peter Simon Pallas's (1741—1811) botanical and zoological collections and drawings» (англ.)
- «Словарь всех языков» (рос.)
- «Пётр Симон Паллас (22 сентября 1741 — 8 сентября 1811)»[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- «Русскоязычные издания XVIII века о Востоке и российские немцы» (рос.)
- Краткая биография Палласа и его теория землетрясений (англ.)
- Палласовка — железнодорожная станция, названная в честь Палласа [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 22 вересня
- Народились 1741
- Померли 8 вересня
- Померли 1811
- Поховані в Берліні
- Випускники Лейденського університету
- Випускники Галле-Віттенберзького університету
- Випускники Геттінгенського університету
- Співробітники Російської академії наук
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Академіки РАН
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Леопольдини
- Автори ботанічних таксонів
- Російські етнографи
- Російські геологи
- Російські природознавці
- Автори зоологічних таксонів
- Російські енциклопедисти
- Німецькі етнографи
- Ботаніки
- Німецькі геологи
- Німецькі природознавці
- Німецькі енциклопедисти
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо населені пункти
- Люди, на честь яких названо об'єкти
- Члени Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей
- Німці Росії
- Уродженці Берліна
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці