Перейти до вмісту

Мусковіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мусковіт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1998 s.p.
АбревіатураMs[2]
Хімічна формулаKAl₂(Si₃Al)O₁₀(OH)₂
Dana 871.2.2a.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьВелике князівство Московське[3]
Типова місцевістьМаріпоса[4],
Llandybied[4],
Gileadd[4]
CMNS: Мусковіт у Вікісховищі

Мусковіт — мінерал класу силікатів, алюмосилікат калію та алюмінію шаруватої будови. Назва мусковіт походить від англ. Muscovy-glass («московитське скло») і пов'язана з використовуванням мінералу для шибок у середньовічній Московії[5].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

Склад у % (з родовища Хазарібаг, штат Біхар, Індія): K2O — 8,81; Al2O3 — 36,72; SiO2 — 45,57; H2O — 5,05; F — 0,15.

Домішки: Fe2O3, FeO, MgO, CaO, Na2O, Li2O, Cr2O3.

Сингонія переважно моноклінна.

Призматичний вид.

Кристали таблитчасті, пластинчасті, з гексагональним обрисом, стовпчасто-пірамідальні; лускуваті, променисті й волокнисті агрегати, суцільні листуваті маси.

Спайність досконала.

Густина 2,77-2,88.

Твердість 2-3.

У тонких спайних листках безбарвний, часто жовтуватий, сіруватий, зеленуватий.

Блиск скляний.

На площині спайності перламутровий полиск.

Листки дуже еластичні.

Мусковіт — породотвірний мінерал гранітних пегматитів, грейзенів і кристалічних сланців. Найбільше значення має мусковіт, пов'язаний з пегматитами. Зустрічається в асоціації з бамфордитом. Родовища: штат Біхар (Індія), штат Нью-Гемпшир і Північна Кароліна, Південна Дакота, (США), провінція Онтаріо (Канада), Сибір, Карелія (Росія). Основні виробники листового мусковіту — Індія і Бразилія (Бразильський слюдоносний район), США, Франція, Іспанія, Індія.

Різновиди

[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • мусковіт баріїстий (різновид мусковіту рожевого кольору, який містить до 10 % ВаО);
  • мусковіт баріїсто-ванадіїстий (різновид мусковіту з округу Маріпоза, штат Каліфорнія, США, який містить 2,39 % ВаО, 1,48 % V2O3 і 1,95 % V2O4);
  • мусковіт залізистий (лепідомелан); мусковіт залізний (різновид мусковіту, який містить до 13 % Fe2O3);
  • мусковіт літіїстий (1. різновид мусковіту, який містить понад 4 % Li2О; 2. гіпотетичний літіїстий член ряду мусковіту);
  • мусковіт манганистий (різновид мусковіту, який містить до 3 % MnO);
  • мусковіт манґанисто-баріїстий (різновид мусковіту рожевого кольору з родовища Мурматсу, Японія, який містить до 4 % ВаО і до 4 % MnO);
  • мусковіт хромистий (різновид мусковіту, який містить до 4,8 % Cr2O3);
  • мусковіт 1М (моноклінна політипна модифікація мусковіту, яка характеризується одношаровою елементарною коміркою);
  • мусковіт 2М1 (моноклінна найпоширеніша політипна модифікація мусковіту, яка характеризується двошаровою елементарною коміркою).

Застосування

[ред. | ред. код]

У промисловості мусковіт застосовується у вигляді листової слюди (для ізоляторів, конденсаторів, телефонів тощо) При виготовленні слюдяного порошку (при виготовленні покрівельного толю, слюдяного картону, вогнетривких фарб та ін.), слюдяного фабрикату (для електроізоляційних прокладок в електроприладах).Серед слюд мусковіт відрізняється найвищими електроізоляційними властивостями. У розмеленому вигляді застосовується також в будівельній, хімічній, ґумотехнічній і порцеляновій промисловості. Різновид мусковіту роскоеліт може використовуватися як руда на ванадій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. webmineral.com
  4. а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 28 квітня 2008. Процитовано 22 жовтня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]