Шкала Мооса
Шкалá Мóоса (en. Mohs scale, мінералогічна шкала твердості) — набір еталонних мінералів для визначення відносної твердості методом надряпування. Як еталони прийнято 10 мінералів, розташованих в порядку зростання твердості.
Відносна твердість мінералів за шкалою Мооса визначається шляхом дряпання мінералу, який досліджується, гострими краями еталонних мінералів (пасивна твердість) або дряпання еталонних мінералів досліджуваним зразком (активна твердість). Еталонами є: 1 — тальк, 2 — гіпс, 3 — кальцит, 4 — флюорит, 5 — апатит, 6 — ортоклаз, 7 — кварц, 8 — топаз, 9 — корунд, 10 — алмаз.
Запропонована у 1811 році німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом.
| Твердість | Мінерал | Абсолютна твердість |
|---|---|---|
| 1 | Тальк (Mg3Si4O10(OH)2) | 1 |
| 2 | Гіпс (CaSO4·2H2O) | 3 |
| 3 | Кальцит (CaCO3) | 9 |
| 4 | Флюорит (CaF2) | 21 |
| 5 | Апатит (Ca5(PO4)3(OH-,Cl-,F-)) | 48 |
| 6 | Польовий шпат (KAlSi3O8) | 72 |
| 7 | Кварц (SiO2) | 100 |
| 8 | Топаз (Al2SiO4(OH-,F-)2) | 200 |
| 9 | Корунд (Al2O3) | 400 |
| 10 | Алмаз (C) | 1500 |
Була запропонована також альтернативна таблиця визначення твердості мінералів, значення твердості згідно з якою можуть коливатись між двома рівнями. Дана таблиця наведена нижче:
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Cordua, William S. (c. 1990). The Hardness of Minerals and Rocks. Lapidary Digest — через gemcutters.org.