Мигдаль
| Мигдаль | |
|---|---|
| |
| Мигдалеве дерево з плодами | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Підрід: | Prunus subg. Amygdalus |
| Вид: | Мигдаль (P. amygdalus)
|
| Біноміальна назва | |
| Prunus amygdalus | |
Мигда́ль (Prunus dulcis) — кущ або невелике дерево роду слив (Prunus), часто класифікується до підроду мигдаль (Amygdalus). Також термін «мигдаль» стосується плодів (кістянок з сухим оплоднем, що містять їстівну насінину) чи самих насінин цих рослин, заради яких вони культивуються.
- Мигдаль (від грец. ἀμυγδαλή, a-mygdalē[1])
- Бадам (перс. bādām, «мигдаль») — назва мигдалю у країнах Центральної, Південної та Південно-Східної Азії: Азербайджані, Афганістані, Індонезії, Ірані, Казахстані, Малайзії, Пакистані.
- Бадама (badāma; з перської) — назва мигдалю в Індії: гудж. બદામ; гінді बादाम,
- Бадем (тур. badem; з перської) — назва мигдалю у тюркських країнах і країнах, що зазнали впливу Османів: Болгарії, Боснії, Македонії, Сербії, Татарстані, Туреччині, Хорватії.
- Бадан (bādàn; з перської) — китайське слово-запозичення для позначення мигдаля
Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на кальцій ґрунтам. Росте невеликими групами з 3—4 дерев, що ростуть одне від одного на 5—7 метрів. Дуже світлолюбний, вельми посухостійкий завдяки добре розвиненій кореневій системі і економній транспірації.
Квітне в березні-квітні, місцями навіть в лютому, плоди визрівають в червні-липні. Починає плодоносити з 4—5 років і плодоношення продовжується до 30—50 років, живе до 130 років. Розмножується насінням, кореневими пагонами і пневою порослю. Переносить морози до −25°с, але з початком вегетації страждає від весняних заморозків.
Мигдаль росте у вигляді куща або дерева з червонуватими гілочками. У висоту досягає 3 — 8 м, з ланцетовим листям. Схожий на черешню.
Квітки складаються із злитої чашечки і рожевого або червоного віночка. Квітки одиничні, до 2,5 см в діаметрі, з білими або світло-рожевими пелюстками і одною маточкою.
Плід — шкіряста, вкрита волосинками кістянка, що розтріскується при дозріванні. Його поверхня гладка або зморшкувата. Кісточка такої ж форми, що і сам плід, покрита дрібними ямками, іноді з борозенками, 2,5—3 см завдовжки. Плід має довгасту стиснуту з боків форму, буває великий (завдовжки до 69 мм) і дрібний (завдовжки до 30 мм); буває як з товстою, так і з тонкою шкаралупою.[2] Дуже добрий на смак, має слабкий аромат.
Плоди дикого мигдалю були отруйними, оскільки містили амігдалін — речовину, що має ціаніди (отруту) у своєму складі. У ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути.
Батьківщина рослини — Близький Схід і прилеглі райони, включаючи Середземномор'я та Центральну Азію. У цих районах культивування мигдалю почалося за багато сторіч до нашої ери. Нині найбільші насадження мигдалю знаходяться в області Середземномор'я, Китаї, США, Центральній Азії, Криму та на Кавказі. 82 % усього мигдалю у світі походить з американського штату Каліфорнія, де він є ключовим складником експорту сільськогосподарської продукції[3].
Серед інших експортерів мигдалю — Австралія (близько 5 % світових врожаїв) і ЄС (в основному Іспанія, 6 %)
Меншою мірою мигдаль вирощується і в теплих областях Словаччини, найчастіше у виноградниках, а також в Південній Моравії та Чехії в околицях Літомержице.
В Україні солодкий культурний мигдаль вирощується переважно в Криму.[2]
-
Зелені плоди з горіхом -
Мигдалевий горіх і мигдалина -
Бланшований мигдаль -
Мигдалина — ядро мигдалевого горіха.
Мигдаль буває двох видів: гіркий, що має сильний аромат, і солодкий — менш ароматний.[4] Через наявність синильної кислоти і гіркий смак гіркого мигдалю рекомендується, щоб його кількість у кулінарних виробах була не більше 4 % загальної маси виробу.[4] Ядра мигдалю використовують, не звільняючи від оболонки. Якщо виникає необхідність її видалити, то мигдаль занурюють на кілька хвилин у окріп[4].
Порція мигдалю вагою 28,35 г (23 цілі горішки) містить[5]:
- Калорії: 164
- Жири: 14, 1 г (насичені жири: 1 г, поліненасичені жири: 3,5 г, мононенасичені жири: 9 г, інші залишкові жири у незначній кількості)
- Холестерин: 0 мг
- Натрій: 0 мг
- Калій: 200 мг
- Вуглеводи: 6 г
- Клітковина: 3,5 г
- Цукор: 1 г
- Білки: 6 г
Насіння мигдалю солодкого використовують в їжу свіжим, підсмаженим, підсоленим, а також як прянощі при приготуванні різних виробів з тіста, солодощів, шоколаду, лікерів, надаючи їм тонкого смаку. Смажений солоний мигдаль добре доповнює напої. Шкаралупу мигдалевих кісточок вживають для ароматизації і поліпшення кольору бренді, лікерів, вин, з неї роблять активоване вугілля. Також з мигдалю готують рослинний молочний напій орчата.
Особливе місце займає мигдаль в китайській і індонезійській кухні, в якій горіхи, мигдаль і цитруси додаються до великого числа страв, особливо до рису, смаженої птиці, різних видів м'яса тощо.
Мигдаль — сировина для отримання жирної мигдалевої олії (лат. Oleum Amygdalarum) і насіння (Semen Amyglali dulcis). Насіння використовують для приготування насіннєвої мигдалевої емульсії, а макуху під назвою «мигдалеві висівки» застосовують як лікувально-косметичний засіб і для отримання «гірко-мигдалевої води».
З насіння мигдалю холодним або гарячим пресуванням отримують олію. Мигдалева олія використовується у харчовій, парфумерній, фармацевтичній промисловості. Вона служить розчинником камфори для ін'єкцій, основою для лікувальних і косметичних мазей (пом'якшує шкіру і має протизапальну дію), її призначають внутрішньо, особливо дітям, як проносне, а у вигляді емульсій — як пом'якшувальний засіб.
Ядра солодкого мигдалю застосовували в народній медицині при анемії, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, проти кашлю, при судомах; мигдалеву олію вживали внутрішньо як заспокійливе при хворобах серця, як протизапальний засіб при пневмонії і хворобах горла, при метеоризмі, як засіб, що підвищує апетит; зовнішньо — від пролежнів.[джерело?]
Мигдаль інколи вирощується як декоративна рослина: його головна чеснота — білі, рожеві, червоні і пурпурові прості або махрові квітки, що рано розпускаються.
| Світове виробництво
мигдалю за роками тис. тонн) | |
|---|---|
| 1965 | 615 |
| 1970 | 687 |
| 1975 | 762 |
| 1980 | 926 |
| 1985 | 1152 |
| 1990 | 1321 |
| 1995 | 1019 |
| 2000 | 1468 |
| 2005 | 1839 |
| 2006 | 1999 |
| 2007 | 2215 |
| 2008 | 2435 |
| 2009 | 2362 |
| 2010 | 2539 |
| 2011 | 2005 |
| П'ятнадцять найбільших виробників
мигдалю (тисяч тонн) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Країна | 1985 | 1995 | 2005 | 2009 | 2010 | 2011 |
 США |
352 | 276 | 703 | 1162 | 1414 | 731 |
 Іспанія |
287 | 159 | 218 | 282 | 221 | 212 |
 Іран |
59 | 79 | 109 | 128 | 158 | 168 |
 Італія |
105 | 90 | 118 | 114 | 108 | 105 |
 Марокко |
30 | 45 | 70 | 104 | 102 | 131 |
 Сирія |
34 | 34 | 229 | 97 | 73 | 130 |
 Туніс |
51 | 35 | 43 | 60 | 52 | 61 |
 Туреччина |
38 | 37 | 45 | 55 | 55 | 70 |
 Алжир |
10 | 20 | 45 | 47 | 39 | 50 |
 Греція |
57 | 57 | 48 | 44 | 33 | 30 |
 Афганістан |
9 | 9 | 15 | 43 | 56 | 61 |
 КНР |
13 | 19 | 25 | 35 | 38 | 42 |
 Ліван |
7 | 28 | 28 | 30 | 28 | 36 |
 Пакистан |
28 | 49 | 23 | 26 | 22 | 21 |
 Лівія |
15 | 27 | 25 | 25 | 30 | 38 |
| Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН | ||||||
- ↑ Этимологический словарь Фасмера. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
- ↑ а б Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
- ↑ Чому мигдаль такий дорогий?. BBC News. 14 лютого 2014. Процитовано 3 червня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
- ↑ Джерело: United States Department of Agriculture
- Акліматизація й інтродукція нових рослин / редкол.: І. П. Білокінь, О. М. Бурачинський, Є. М. Кондратюк (відп. ред.). — К. : Наук. думка, 1965. — С. 125.
- Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 352, 353.
- Ефіроолійні рослини України / Котов М. І., Карнаух Є. Д., Морозюк С. С. – К. : Наукова думка, 1969. – 192 с.
- Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — К., 2001.
- Рослинність УРСР. Ліси / Відпов. ред. Є. М. Брадіс. - Київ, Наукова думка, 1971. - 460 с. (djvu-файл [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.])
- Флора УРСР : у 12 т. Том 6 / Зеров К.Д. (ред.) ; Опрац. Барбарич А. І., Вісюліна О. Д., Доброчаєва Д. М.; АН УРСР, Інститут ботаніки. — Київ, Видавництво академії наук УРСР 1954. — 612 с. (djvu-файл)
- Мигдаль звичайний [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4.
- Мигдаль звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 275. — ISBN 5-88500-055-7.
- Мигдаль [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
- МИГДАЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- ОЛІЯ МИГДАЛЕВА [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Євгенія Ткачова. Чи може південь України стати одним з основних постачальників мигдалю на внутрішній ринок країни? [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] // АгроЮг. - 6 серпня 2018.
- Пітер Баус. Чому мигдаль такий дорогий? [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News, Лос-Анджелес. - 14 лютого 2014.
- Як вирощують, збирають і обробляють мигдаль на острові Ла Пальма (Канарські острови) [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ІНТЕРНЕТ-ДОВІДНИК ДЛЯ ТУРИСТІВ MAPME.CLUB
- Це дерево пробуджується рано [Архівовано 11 березня 2017 у Wayback Machine.] (про мигдаль у Біблії)
|
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |