Очікує на перевірку

Медитація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молода жінка медитує в позі напівлотоса
Молода жінка медитує в позі напівлотоса
Групова медитація, Сінгапур
Групова медитація, Сінгапур

Медита́ція — це група ментальних вправ, яка застосовується як у духовно-релігійній, так і в оздоровчій сферах, задля досягнення особливого стану свідомості[1]. Медитація охоплює ряд технік, спрямованих на розвиток уважності, самосвідомості та ясності розуму. Важливим елементом медитативних технік є свідоме управління увагою. Залежно від контексту, практика медитації має на меті досягти довготривалих позитивних змін в усвідомленості, мисленні, почуттях і переживаннях або привести до специфічних, іноді релігійно визначених осяянь і станів.

Медитація практикується в багатьох релігійних традиціях. Найдавніші згадки про медитацію (дг'яну) містяться в Упанішадах, де зазначена практика відіграє важливу роль індуїзмі, джайнізмі та буддизмі[2]. Починаючи з 20 століття, азійські медитативні техніки поширилися в інших культурах, де вони все частіше практикуються і досліджуються у світському ключі. В сучасному суспільстві, медитація набула популярності як засіб покращення психічного благополуччя, боротьби зі стресом і зміцнення загального здоров’я.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Медитація походить від латинського meditātio «думати, обмірковувати, розглядати, знаходити середину» від давньогрецького μέδομαι medomai «турбуватися, розмірковувати». В українську потрапило через посередництво польської мови запозичено з латинської.[3]

Види та техніки

[ред. | ред. код]

Класифікація в науці

[ред. | ред. код]

Існує багато класифікацій медитації. Часто виділяють такі основні форми[4]:

  • Медитація усвідомленості (спостережливості та відкритості) – медитація, в якій навичка спостереження трансформується до рівня рефлексивного усвідомлення. Медитація усвідомленості, яка бере свій початок у буддистських традиціях, зосереджена на вихованні неосудного усвідомлення поточного моменту. Практикуючі спостерігають за своїми думками, емоціями та тілесними відчуттями без прихильності. Наукові дослідження продемонстрували ефективність медитації усвідомленості у зниженні стресу, покращенні емоційної регуляції та покращенні когнітивних функцій завдяки зміні структури мозку та зв’язків.[5][6] Спостереження може відбуватись у широкому спектрі, без концентрації на єдиному об'єкті. В такій медитації, практикуючі намагаються розширити сферу уваги аби залучити потік сприйняття, думок, емоційного наповнення, та/або суб'єктивне усвідомлення. Прикладами такої медитації є Віпасана та Шикантадза у школі Сото Дзен.
  • Медитація концентрації уваги – культивує зосередження та однонаправленість на обраному об'єкті медитації. Об'єкт може бути пов'язаний з сенсорним сприйняттям (тілесне відчуття, процес дихання, зображення, звук, запах) чи ментальною конструкцією (візуалізація, ідея). Прикладами є йогічна практика тратаки - зосередження на полум'ї свічки. А також: уважність до дихання (Анапанасаті), зосереджнення на звучанні мантри, коані. Дослідження показують, що така медитація може покращити контроль уваги, зменшити блукання розуму та сприяти когнітивним покращенням через посилену активацію мереж уваги та збільшення щільності сірої речовини мозку.[7][8]
  • Медитація любові і доброти (Метта[en]) – розвиває почуття співчуття та емпатії до себе та інших. Ця практика передбачає повторення фраз, які викликають добрі побажання та добру волю. Дослідження показують, що медитація любові та доброти посилює позитивні емоції, соціальні зв’язки та просоціальну поведінку, ймовірно, шляхом стимуляції областей мозку, пов’язаних із емпатією та позитивним впливом.[9][10][11][12]
  • Трансцендентальна медитація – передбачає повторення мовчки певної мантри з метою вийти за межі звичайних процесів мислення. Прихильники припускають, що трансцендентальна медитація призводить до релаксації, розширення свідомості та само-перевершення[en]. Деякі дослідження показали позитивний вплив на зниження стресу, артеріальний тиск і загальне психологічне благополуччя, хоча для повного розуміння його механізмів необхідні подальші ретельні дослідження.[13] В ще одному дослідженні, трансцендентальна медитація значно знизила ризик смертності, інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Ці зміни були пов’язані зі зниженням артеріального тиску та психосоціальними факторами стресу.[14]
  • Дзен-медитація, що походить від дзен-буддизму, наголошує на прямому досвіді та неконцептуальному усвідомленні. Практики включають дзадзен (сидячу медитацію) і споглядання коану. Дзен-медитація була пов’язана зі збільшенням щільності сірої речовини в областях мозку, залучених до уваги, емоційної регуляції та самосвідомості, пропонуючи розуміння її впливу на когнітивні процеси.[15][16]
  • Медитація Віпасана. Віпасана, що мовою палі означає «прозріння», зосереджується на спостереженні за тілесними відчуттями, думками та емоціями, щоб отримати розуміння непостійної природи існування. Дослідження показують, що медитація Віпасани може покращити емоційну регуляцію, збільшити щільність сірої речовини в областях мозку, пов’язаних із самосвідомістю, і покращити загальне самопочуття.[16][17]
  • Йога – інтегративна практика, яка поєднує фізичні пози, свідомі дихальні вправи та медитацію, набула популярності у всьому світі. Дослідження показують, що йога, особливо з фокусом на медитативні практики, може полегшити стрес, підвищити гнучкість тіла і пластичність мозку, і сприяти покращенню здоров'я мозку та загального психічного та фізичного благополуччя, залучаючи до практики як тіло, так і розум.[18][19][20]

Інші класифікації

[ред. | ред. код]

За дуалізмом суб'єкт-об'єкт:

  • Медитації недуальності протиставляються дуалістичним технікам. Класифікація пов'язана з концепцією "недуальності", що позначає розуміння реальності як "не-двоїстої". Недуальні практики зосереджуються на стиранні розділення між суб'єктом та об'єктом, спостерігачем та тим, що спостерігається. Такі медитації присутні у ведичній і індуїстській традиціях, та буддистській традиціях Махаяни та Тантри.

За положенням тіла та активністю:

  • Статичні (нерухомі) медитації (сидячи, лежачи) та медитації в дії. Прикладом медитації в дії є кінхін - японська техніка медитації при ходьбі. Також, прикладом може бути заняття каліграфією чи медитація під час зафарбовування розмальовки.[21]

За способом маніпуляції увагою:

  • Медитації концентрації протиставляються деконцентрації.[22]

Інші види:

  • Медитації люблячої доброти та співчуття — культивують співчуття. Зазвичай, використовуючи різноманітні візуалізації та рецитації практикуючі змінюють шаблони мислення спрямовуючи його на побажання блага іншим істотам.

Медитації можна розділити на декілька типів за способами виконання:

  1. Перший тип. Увага концентрується на сигналах, що йдуть від об'єкта. Наприклад медитація тратака — концентрація погляду на блискучому предметі, споглядання дерев'яної кульки (практикують у Китаї). Ефект: з одного боку зосередження на предметі призводить до його актуалізації, тобто сприяє свідомому сприйняттю предмета, а це сприяє розширенню свідомості. З іншого боку, тривале зосередження може привести до відключення уваги внаслідок втоми і аутогіпнозу. Об'єктом спостереження можуть бути стереотипи поведінки, емоції, симптоми в тілі, думки.
  2. Другий тип. Різноманітні види навіювань, тобто активне управління функцією волі. В залежності від способів надання команд, ці медитації можна розділити на візуалізацію, словесне, кінестетичне навіювання. Наприклад візуалізація руху енергії, внутрішніх органів, або аутогенне тренування Шульца («Моя права рука важчає»). Таким чином можна працювати не тільки з фізичними відчуттями, а й з думками, елементами світогляду, життєвої позиції, самовідчуттям, самопозиціюванням.
  3. Третій тип, найбільше відповідає сенсу медитації. Це синтез двох попередніх типів. Практикуючи її одночасно дає вольові команди на зміну стану, та споглядає свій стан, зміни у ньому. Це дозволяє контролювати команди, коректувати їх, таким чином підвищуючи ефективність практики, та підвищує шанси на результат[23].

Періодичність

[ред. | ред. код]

Практично усі види медитації вимагають регулярності занять та наполегливості для отримання результатів. Тривалість сеансу може бути різною. Наприклад школа Трансцендентальної Медитації рекомендує заняття тривалістю 20 хвилин [24]. Деякі техніки рекомендують ще коротші заняття, особливо для початківців. На інтенсивних ретритах тривалість сеансів може складати 90 хв (Віпассана Гоенки). Фахівці рекомендують заняття в один і той самий час, зазвичай зранку одразу після пробудження або перед сном.

Позиція

[ред. | ред. код]

Найчастіше медитації практикують сидячи. Вимоги до позиції тіла відрізняються у різних школах, однак більшість традицій підкреслюють важливість стійкої позиції, рівної спини та розслабленого тіла. В той час, як ноги можуть бути складені у позу лотоса, напів-лотоса, по-турецьки чи іншим способом. Часто допускається сидіння на стільці з рівною спиною, якщо складніші позиції недоступні. Очі утримують заплющеними у традиціях що культивують практики концентрації на тілесних відчуттях чи диханні (наприклад у Тхераваді), та напів-заплющеними аби уникнути сонливості (наприклад у Дзен). Деякі медитації Ваджраяни вимагають повністю розплющувати очі, аби не блокувати візуальне сприйняття[25]. Руки зазвичай спочивають на колінах.

Традиції медитації

[ред. | ред. код]

Найбільше число свідчень про засоби медитації збереглося на Сході. Східний тип медитації, представлений усіма формами йоги в Індії та даосизмом у Китаї, припускає релігійно-містичне розчинення індивідуальної свідомості в безособистісному, океаноподібному абсолюті — ситуація, яка реалізується образами метелика, що згоряє в полум'ї свічі або соляної ляльки, що розчиняється у воді моря. Інший релігійно-містичний напрямок медитації, що культивувався християнством, трактував її як злиття двох особистостей — людської та божественної[26].

Буддизм

[ред. | ред. код]
Докладніше: Буддійська медитація

Медитація відіграє особливо важливу роль у буддизмі. Практика медитації розглядається в буддизмі як центральна практика для поступового звільнення розуму. Згідно з традицією, історичний Будда досяг найглибших осяянь, які ведуть до остаточного звільнення від усіх страждань, саме під час медитації[27][28]. Відповідно, на іконах часто зображують Будду в позі медитації.

Буддійський монах медитує
Charles West Cope — Медитація

Метою медитації в буддизмі є поступовий розвиток ментального спокою і ясності як передумов для остаточного повного звільнення розуму від затьмарюючих тенденцій, що призводять до страждань. Згідно з буддійським вченням, посилення ментального спокою супроводжується переживанням інтенсивної і тонкої радості та глибоким розумінням природи світу і розуму.

У буддизмі розвиток медитації пов'язаний з розвитком етичної поведінки і розвитком інсайту[28]. У цьому процесі ці три елементи (сіла, самадхі, паннья) підсилюють один одного. Етична поведінка (сіла) призводить до умов, в яких легше досягається ментальний спокій (самадхі), а ментальний спокій, досягнутий через медитацію, в свою чергу, сприяє більш етичній поведінці. Аналогічно, вищий рівень розуміння (паннья) сприяє глибшій ментальній безтурботності (самадхі) і більш етичній поведінці (сіла)[29].

Прогрес у медитації, згідно з буддійською концепцією, відбувається по етапах зростання спокою, радості, усвідомлення розумової діяльності, зосередженості та стійкості уваги на об'єкті медитації.[30] Об'єкти медитації в різних буддійських школах різноманітні. Однак широко використовувані базові техніки включають уважне стеження за відчуттями дихання або за відчуттями тіла та окремих частин тіла. У школах махаяни, зокрема, велике значення надається практиці певних позитивних емоцій (наприклад, співчуття, доброзичливість, радість, незворушність, див. метта, див. брахмавіхара).

Далекий схід

[ред. | ред. код]

Як організована традиція, медитація найдавніше простежується в індуїстській та буддистській традиціях Індії. Різні стани споглядання описуються як джхана (на санскриті: дг'яна), до якої сьогодні можна віднести, зокрема, китайський чань і японський дзен. Крім того, в індійській йозі розвинулася різноманітна і традиційна форма медитації (попереднім етапом якої є концентрація). Зокрема, сутри раджа-йоги і сьогодні формують багато технік, таких як використання дихання в пранаямі та систематична класифікація станів свідомості, пов'язаних з медитацією. Даоська медитація характеризується концентрацією, інтроспекцією та візуалізаціями; її мета - досягнення єдності з Дао і супутнього фізичного чи духовного безсмертя.

Християнство

[ред. | ред. код]

У середньовічному християнстві "духовні вправи" lectio (уважне читання), meditatio (безпредметне споглядання), oratio (молитва) і contemplatio (об'єктивне споглядання) передавалися для того, щоб зібрати дух. Особливо в містичних традиціях це мало на меті заспокоїти розум і мислення, щоб відкрити "єдину першооснову". Також були опубліковані інструкції, такі як "Хмара незнання" (англ. The Cloud of Unknowing) або праці Терези з Авіли. Елементи медитативної практики і сьогодні можна знайти в exercere Ігнатія Лойоли, деяких бенедиктинських і францисканських традиціях, а також у Східній Церкві в ісихазмі.

Новітні релігійні рухи

[ред. | ред. код]

Мантра-медитація із використанням джапа-мали, особливо з акцентом на маха-мантру Харе-Крішна, є центральною практикою традиції Гаудія-вайшнавізму та Міжнародного Товариства Свідомості Крішни (МТСК), також відомого як рух Харе-Крішни. Серед інших популярних новітніх релігійних рухів — Місія Рамакрішна, Суспільство Веданта, Місія Божественного Світла, Місія Чінмая, Ошо, Сахаджа йога, Трансцендентальна медитація, Шрі Бхагаван, Брахма Кумаріс та Йога Віхангам.

Нейронаука медитації

[ред. | ред. код]

Медитація давно визнана своїм глибоким впливом на розум, а останні досягнення в нейронауці пролили світло на нейронні механізми, які лежать в основі медитації. За допомогою методів нейровізуалізації, таких як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ), електроенцефалографія (ЕЕГ) і позитрон-емісійна томографія (ПЕТ), дослідники почали розкривати складний зв’язок між медитацією, структурою та функціями мозку.

Нейронні кореляти уважності

[ред. | ред. код]
Модель процесу усвідомленості
Модель процесу усвідомленості[31]

Медитація усвідомленості, яка характеризується безосудним усвідомленням поточного моменту, була широко вивчена щодо її нейронних корелятів — процесів в мозку, необхідних для створення усвідомленого досвіду. Дослідження з використанням фМРТ показали підвищену активацію в областях мозку, пов’язаних з увагою та самосвідомістю, таких як передня поясна кора, префронтальна кора та острівець.[32][33] Крім того, під час медитації усвідомленості спостерігалося зниження активності в мережі пасивного режиму роботи мозку (DMN), яка пов’язана з блуканням розуму та самореферентними думками.[34] Також було встановлено, що нейронні кореляти усвідомленості були більш вираженими у досвідчених медитаторів.[35]

Вплив на пластичність мозку

[ред. | ред. код]

Практики медитації продемонстрували потенціал індукувати структурні та функціональні зміни в мозку, явище, відоме як нейропластичність.[36][37] Люди, які тривало займалися медитацією, продемонстрували збільшення товщини кори мозку в областях, пов’язаних з увагою та сенсорною обробкою, як-от префронтальна кора і сенсорна кора.[38][39] Крім того, гіпокамп, область, яка має вирішальне значення для пам’яті та навчання, продемонстрував збільшення об’єму у відповідь на медитацію, що свідчить про його роль у спричиненому медитацією когнітивному покращенні.[40][41] Також, група невеликих досліджень показують, що медитація усвідомленості та вправи з фокусом на усвідомленості (йога та тай-чі) можуть підвищувати концентрацію фактора росту нейронів BDNF у людей.[42] Ще одне дослідження 2022 року, опубліковане в Scientific Reports, показало, що один місяць медитації усвідомленості ефективно збільшує взаємозв’язок між мережами моделі потрійної мережі — мережа пасивного режиму (DMN), салієнтна система (SN), центральна виконавча мережа (CEN), — таким чином представляючи потенційну механістичну концепцію, яка лежить в основі корисного впливу медитації усвідомленості.[43]

Вплив на емоційну регуляцію

[ред. | ред. код]

Емоційна регуляція є ключовим аспектом психічного здоров’я, і було виявлено, що техніки медитації впливають на емоційну обробку в мозку. Медитація усвідомленості, наприклад, була пов’язана з покращеною регуляцією негативних емоцій завдяки зміцненню зв’язку між передньою поясною корою і амигдалою — областю, яка є центральною для емоційних реакцій. Ці результати показують, що медитація може підвищити емоційну стійкість і зменшити реакцію на стресори.[44][45][46]

Змінені стани свідомості

[ред. | ред. код]

Певні практики медитації можуть викликати змінені стани свідомості, що характеризуються змінами сприйняття та самосвідомості.[47] Дослідження ЕЕГ виявили унікальні моделі активності мозкових хвиль під час глибокої медитації.[48][49] Ці змінені стани часто пов’язані з підвищеною концентрацією уваги, зниженою сенсорною обробкою та посиленим само-перевершенням[en], сприяючи почуттю єдності та взаємозв’язку.[50][51]

Медитація та здоров'я

[ред. | ред. код]

Переваги для психологічного та психічного здоров’я

[ред. | ред. код]

Практики медитації привернули значну увагу через свій потенціал позитивного впливу на психологічне благополуччя та психічне здоров’я. Численні дослідження досліджували вплив медитації на зниження стресу, тривожність і депресію, когнітивні здібності, емоційний інтелект і позбавлення від залежності.

У XX ст. методики медитації розроблялися в деяких школах психоаналізу, зокрема в аналітичній психології, а також як системи психофізичного тренування, розраховані на терапевтичний ефект і не пов'язані з релігійно-містичними ідеями (аутогенне тренування, система «біологічного зворотного зв'язку» та ін.).[26]

Суттєві докази рандомізованих контрольованих досліджень показують, що належним чином розроблені та проведені втручання на основі медитації усвідомленості можуть бути ефективними порівняно з уже встановленими методами лікування симптомів депресії, тривоги, болю та зловживання психоактивними речовинами. Також, попередні дані підтверджують потенційне застосування до розладів харчової поведінки, посттравматичного стресового розладу та серйозних психічних захворювань, тоді як результати щодо розладів уваги неоднозначні.[52]

Два дослідження 2023 року — рандомізоване дослідження[53] та систематичний огляд й метааналіз[54] — показують позитивний вплив медитацій та практик усвідомленності на якість навчання та покращення самопочуття у школярів[53] та студентів[54].

Управління стресом та стресостійкість

[ред. | ред. код]

Техніки медитації, такі як медитація усвідомленості і медитація любові, пов’язані зі зниженням фізіологічних і психологічних реакцій на стрес. Дослідження показують, що медитація сприяє активації парасимпатичної нервової системи та оптимізує регуляцію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що призводить до зниження рівня гормону стресу кортизолу та підвищення стресостійкості.[55][56][57]

Управління тривогою та депресією

[ред. | ред. код]

Медитація є перспективним допоміжним підходом до боротьби з тривогою та депресією. Втручання на основі уважності, такі як зменшення стресу на основі усвідомленості (MBSR) і когнітивна терапія на основі усвідомленості (MBCT), показали ефективність у зменшенні симптомів і запобіганні рецидивам. Дослідження функціональної візуалізації виявляють зміни в областях мозку, пов’язані з емоційною регуляцією та когнітивним контролем, після практик усвідомленості.[58]

Покращення концентрації та когнітивних здібностей

[ред. | ред. код]

Практики медитації можуть покращити кнцентрацію уваги та когнітивні здібності. Концентрована медитація, зокрема, може покращити стійку увагу та зменшити блукання розуму. Тривала медитація пов’язана з покращенням виконавчих функцій, у тому числі робочої пам’яті та когнітивної гнучкості, ймовірно, через зміцнення префронтальних мереж і зменшення перешкод від відволікаючих думок через зменшення активності в мережі пасивного режиму роботи мозку (DMN).[7][59][60] Також, медитація може бути потенційно придатним немедикаментозним втручанням, спрямованим на запобігання погіршенню когнітивних функцій у людей похилого віку.[61][62]

Покращення емоційного інтелекту

[ред. | ред. код]

Емоційний інтелект, який охоплює усвідомлення власних емоцій та емоцій інших людей і керування ними, можливо розвивати за допомогою медитації. Практики усвідомленості сприяють емоційній регуляції, емпатії та співчуттю. Нейровізуалізаційні дослідження висвітлюють зміни в структурах мозку, пов’язані з емоційною обробкою та емпатією після навчання медитації.[63][64]

Медитація любові й доброти (Метта[en]) достовірно покращує позитивність емоцій[11] та була пов’язана зі зменшенням симптомів посттравматичного стресового розладу та депресії.[12]

Подолання залежності та зменшення тяги

[ред. | ред. код]

Техніки медитації були досліджені як допоміжні інструменти у відновленні від залежності. Втручання, засновані на усвідомленості, є перспективними для зменшення тяги до психоактивних речовин і сприяння усвідомленню тригерів і автоматичних реакцій. Функціональні зміни в ланцюгах мозку, пов’язані з обробкою винагороди та контролем імпульсів, пов’язані з впливом медитації на залежність.[65][66]

Фізіологічні ефекти медитації на фізичне здоров'я

[ред. | ред. код]

Практики медитації пов’язують із спектром фізіологічних змін, які сприяють покращенню загального здоров’я та самопочуття. Наукові дослідження з використанням різних методів з’ясували вплив медитації на частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, функцію імунної системи, регуляцію гормонів стресу та відчуття болю.

Покращення здоров'я серцево-судинної системи

[ред. | ред. код]

Встановлено, що медитація має модулюючий вплив на здоров’я серцево-судинної системи. Медитація усвідомленості, зокрема, пов’язана зі зниженням частоти серцевих скорочень і артеріального тиску, що може знизити ризик серцево-судинних захворювань. Дослідження показують, що вплив медитації на автономну нервову систему сприяє переходу в бік домінації парасимпатичної нервової системи, що призводить до загальної стабільності серцево-судинної системи.[67][68]

Доведено, що зайняття медитацією може вдвічі знизити ризик смертності, інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Ці зміни були пов’язані зі зниженням артеріального тиску та психосоціальними факторами стресу.[69][70] В ще одному дослідженні, трансцендентальна медитація значно знизила ризик смертності, інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Ці зміни були пов’язані зі зниженням артеріального тиску та психосоціальними факторами стресу.[14]

Сприйняття та лікування болю

[ред. | ред. код]

Медитацію досліджували як додатковий підхід до лікування болю. Медитація усвідомленості, зокрема, може змінити сприйняття болю та покращити результати, пов’язані з управлінням болем. Дослідження фМРТ виявили зміни в областях мозку, які беруть участь у обробці болю, що вказує на те, що медитація може впливати на нервові ланцюги, пов’язані з модуляцією болю.[71][72][73]

Регуляція гормонів стресу

[ред. | ред. код]

Кортизол, гормон, пов’язаний із реакцією організму на стрес, можна модулювати за допомогою медитації. Доведено, що регулярна медитація знижує рівень кортизолу, тим самим зменшуючи хронічний стрес[en] і пов’язані з ним ризики для здоров’я. Втручання на основі усвідомленості виявилися особливо ефективними для нормалізації патернів кортизолу та сприяння стійкості до стресу.[55][56][57]

Зміцнення імунної системи

[ред. | ред. код]

Практики медитації були асоційовані зі зміцненням імунної системи. Медитація усвідомленості та інші форми медитації можуть призвести до підвищення активності природних клітин-кілерів і більшого виробництва цитокінів, що регулюють імунітет. Ці ефекти сприяють зміцненню імунної відповіді, що може допомогти в профілактиці захворювань і одужанні.[74]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ МЕДИТАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 19 червня 2023.
  2. ↑ Dhavamony, Mariasusai (1982). Classical Hinduism (англ.). Gregorian Biblical BookShop. с. 243. ISBN 978-88-7652-482-0.
  3. ↑ МЕДИТАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 19 червня 2023.
  4. ↑ Tracy Brandmeyer, Helane Wahbeh, Arnaud Delorme (2019). The neuroscience of meditation: classification, phenomenology, correlates, and mechanisms [Архівовано 27 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Research Gate
  5. ↑ Effectiveness of a meditation-based stress reduction program in the treatment of anxiety disorders. American Journal of Psychiatry. Т. 149, № 7. 1992-07. с. 936—943. doi:10.1176/ajp.149.7.936. ISSN 0002-953X. Процитовано 9 серпня 2023.
  6. ↑ Hölzel, Britta K.; Lazar, Sara W.; Gard, Tim; Schuman-Olivier, Zev; Vago, David R.; Ott, Ulrich (2011-11). How Does Mindfulness Meditation Work? Proposing Mechanisms of Action From a Conceptual and Neural Perspective. Perspectives on Psychological Science (англ.). Т. 6, № 6. с. 537—559. doi:10.1177/1745691611419671. ISSN 1745-6916. Процитовано 9 серпня 2023.
  7. ↑ а б Jha, Amishi P.; Krompinger, Jason; Baime, Michael J. (1 червня 2007). Mindfulness training modifies subsystems of attention. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience (англ.). Т. 7, № 2. с. 109—119. doi:10.3758/CABN.7.2.109. ISSN 1531-135X. Процитовано 9 серпня 2023.
  8. ↑ Lutz, Antoine; Slagter, Heleen A.; Dunne, John D.; Davidson, Richard J. (2008-04). Attention regulation and monitoring in meditation. Trends in Cognitive Sciences. Т. 12, № 4. с. 163—169. doi:10.1016/j.tics.2008.01.005. ISSN 1364-6613. PMC 2693206. PMID 18329323. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. ↑ Hutcherson, Cendri A.; Seppala, Emma M.; Gross, James J. (2008-10). Loving-kindness meditation increases social connectedness. Emotion (англ.). Т. 8, № 5. с. 720—724. doi:10.1037/a0013237. ISSN 1931-1516. Процитовано 9 серпня 2023.
  10. ↑ Kok, Bethany E.; Coffey, Kimberly A.; Cohn, Michael A.; Catalino, Lahnna I.; Vacharkulksemsuk, Tanya; Algoe, Sara B.; Brantley, Mary; Fredrickson, Barbara L. (2013-07). How Positive Emotions Build Physical Health: Perceived Positive Social Connections Account for the Upward Spiral Between Positive Emotions and Vagal Tone. Psychological Science (англ.). Т. 24, № 7. с. 1123—1132. doi:10.1177/0956797612470827. ISSN 0956-7976. Процитовано 9 серпня 2023.
  11. ↑ а б Zeng, Xianglong; Chiu, Cleo P. K.; Wang, Rong; Oei, Tian P. S.; Leung, Freedom Y. K. (2015). The effect of loving-kindness meditation on positive emotions: a meta-analytic review. Frontiers in Psychology. Т. 6. doi:10.3389/fpsyg.2015.01693. ISSN 1664-1078. PMC 4630307. PMID 26579061. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ а б Kearney, David J.; Malte, Carol A.; McManus, Carolyn; Martinez, Michelle E.; Felleman, Ben; Simpson, Tracy L. (2013-08). Loving-Kindness Meditation for Posttraumatic Stress Disorder: A Pilot Study: Loving-Kindness Meditation for PTSD. Journal of Traumatic Stress (англ.). Т. 26, № 4. с. 426—434. doi:10.1002/jts.21832. Процитовано 9 серпня 2023.
  13. ↑ Nidich, S. I.; Rainforth, M. V.; Haaga, D. A. F.; Hagelin, J.; Salerno, J. W.; Travis, F.; Tanner, M.; Gaylord-King, C.; Grosswald, S. (1 грудня 2009). A Randomized Controlled Trial on Effects of the Transcendental Meditation Program on Blood Pressure, Psychological Distress, and Coping in Young Adults. American Journal of Hypertension (англ.). Т. 22, № 12. с. 1326—1331. doi:10.1038/ajh.2009.184. ISSN 0895-7061. PMC 3128829. PMID 19798037. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  14. ↑ а б Schneider, Robert H.; Grim, Clarence E.; Rainforth, Maxwell V.; Kotchen, Theodore; Nidich, Sanford I.; Gaylord-King, Carolyn; Salerno, John W.; Kotchen, Jane Morley; Alexander, Charles N. (2012-11). Stress Reduction in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Randomized, Controlled Trial of Transcendental Meditation and Health Education in Blacks. Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes (англ.). Т. 5, № 6. с. 750—758. doi:10.1161/CIRCOUTCOMES.112.967406. ISSN 1941-7713. PMC 7269100. PMID 23149426. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  15. ↑ Grant, Joshua A.; Courtemanche, Jérôme; Duerden, Emma G.; Duncan, Gary H.; Rainville, Pierre (2010). Cortical thickness and pain sensitivity in zen meditators. Emotion (англ.). Т. 10, № 1. с. 43—53. doi:10.1037/a0018334. ISSN 1931-1516. Процитовано 9 серпня 2023.
  16. ↑ а б Luders, Eileen; Toga, Arthur W.; Lepore, Natasha; Gaser, Christian (15 квітня 2009). The underlying anatomical correlates of long-term meditation: Larger hippocampal and frontal volumes of gray matter. NeuroImage (англ.). Т. 45, № 3. с. 672—678. doi:10.1016/j.neuroimage.2008.12.061. ISSN 1053-8119. PMC 3184843. PMID 19280691. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. ↑ Krygier, Jonathan R.; Heathers, James A. J.; Shahrestani, Sara; Abbott, Maree; Gross, James J.; Kemp, Andrew H. (1 вересня 2013). Mindfulness meditation, well-being, and heart rate variability: A preliminary investigation into the impact of intensive Vipassana meditation. International Journal of Psychophysiology (англ.). Т. 89, № 3. с. 305—313. doi:10.1016/j.ijpsycho.2013.06.017. ISSN 0167-8760. Процитовано 9 серпня 2023.
  18. ↑ Büssing, Arndt; Michalsen, Andreas; Khalsa, Sat Bir S.; Telles, Shirley; Sherman, Karen J. (12 вересня 2012). Effects of Yoga on Mental and Physical Health: A Short Summary of Reviews. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine (англ.). Т. 2012. с. e165410. doi:10.1155/2012/165410. ISSN 1741-427X. PMC 3447533. PMID 23008738. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. ↑ Gothe, Neha P.; Khan, Imadh; Hayes, Jessica; Erlenbach, Emily; Damoiseaux, Jessica S. (26 грудня 2019). Okonkwo, Ozioma (ред.). Yoga Effects on Brain Health: A Systematic Review of the Current Literature. Brain Plasticity. Т. 5, № 1. с. 105—122. doi:10.3233/BPL-190084. PMC 6971819. PMID 31970064. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  20. ↑ Dutta, Abhijit; Aruchunan, Mooventhan; Mukherjee, Anindya; Metri, Kashinath G.; Ghosh, Kuntal; Basu-Ray, Indranill (2022-02). A Comprehensive Review of Yoga Research in 2020. Journal of Integrative and Complementary Medicine. Т. 28, № 2. с. 114—123. doi:10.1089/jicm.2021.0420. ISSN 2768-3605. Процитовано 9 серпня 2023.
  21. ↑ Is Coloring Within the Lines the New Meditation? - Facts So Romantic - Nautilus. Nautilus. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  22. ↑ (рос.)Олег Бахтияров. Деконцетрация [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Сафронов А.Г. (2016). Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика (російська) . Харьков: Ритм Плюс. с. 41—44. ISBN 978-966-2079-46-3.
  24. ↑ The Daily Habit Of These Outrageously Successful People. Huffington Post. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 23 червня 2020.
  25. ↑ Цокньи, Друбванг. Бесстрашие простоты. ГАНГА. с. 87.
  26. ↑ а б Медитація // Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. — X.: Прапор, 2007. — С. 245. — 640 с. — ISBN 966-7880-85-0.
  27. ↑ Bodhi; Bstan-vdzin-rgya-mtsho, ред. (20). In the Buddha's words: an anthology of discourses from the Pali canon. Teachings of the Buddha (вид. Nachdr.). Boston, Mass: Wisdom Publications. ISBN 978-0-86171-491-9.
  28. ↑ а б Thích-Nhất-Hạnh; Thích-Nhất-Hạnh (2007). Wie Siddhartha zum Buddha wurde: eine Einführung in den Buddhismus. dtv-Taschenbücher (вид. Ungekürzte Ausg., 5. Aufl). München: Dt. Taschenbuch-Verl. ISBN 978-3-423-34073-1.
  29. ↑ Thích-Nhất-Hạnh; Knauf, Irene; Thích-Nhất-Hạnh (2013). Das Herz von Buddhas Lehre: Leiden verwandeln - die Praxis des glücklichen Lebens. Herder-Spektrum (вид. 8. Aufl). Freiburg Basel Wien: Herder. ISBN 978-3-451-05412-9.
  30. ↑ Graves, Jeremy; Immergut, Matthew; McBride, Maureen (2017). Handbuch Meditation (вид. Deutsche Erstausgabe, 1. Auflage). München: Arkana. ISBN 978-3-442-34215-0.
  31. ↑ Vago, David; David, Silbersweig (2012). Self-awareness, self-regulation, and self-transcendence (S-ART): a framework for understanding the neurobiological mechanisms of mindfulness. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 6. doi:10.3389/fnhum.2012.00296. ISSN 1662-5161. PMC 3480633. PMID 23112770. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ Hasenkamp, Wendy; Barsalou, Lawrence (2012). Effects of Meditation Experience on Functional Connectivity of Distributed Brain Networks. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 6. doi:10.3389/fnhum.2012.00038. ISSN 1662-5161. PMC 3290768. PMID 22403536. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. ↑ Zeidan, Fadel; Martucci, Katherine T.; Kraft, Robert A.; McHaffie, John G.; Coghill, Robert C. (2014-06). Neural correlates of mindfulness meditation-related anxiety relief. Social Cognitive and Affective Neuroscience (англ.). Т. 9, № 6. с. 751—759. doi:10.1093/scan/nst041. ISSN 1749-5016. PMC 4040088. PMID 23615765. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ Brewer, Judson A.; Worhunsky, Patrick D.; Gray, Jeremy R.; Tang, Yi-Yuan; Weber, Jochen; Kober, Hedy (13 грудня 2011). Meditation experience is associated with differences in default mode network activity and connectivity. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 108, № 50. с. 20254—20259. doi:10.1073/pnas.1112029108. ISSN 0027-8424. PMC 3250176. PMID 22114193. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  35. ↑ Lutz, J.; Brühl, A. B.; Scheerer, H.; Jäncke, L.; Herwig, U. (1 вересня 2016). Neural correlates of mindful self-awareness in mindfulness meditators and meditation-naïve subjects revisited. Biological Psychology (англ.). Т. 119. с. 21—30. doi:10.1016/j.biopsycho.2016.06.010. ISSN 0301-0511. Процитовано 9 серпня 2023.
  36. ↑ Davidson, Richard J.; McEwen, Bruce S. (2012-05). Social influences on neuroplasticity: stress and interventions to promote well-being. Nature Neuroscience (англ.). Т. 15, № 5. с. 689—695. doi:10.1038/nn.3093. ISSN 1546-1726. PMC 3491815. PMID 22534579. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  37. ↑ Gergana Doinova (2022). Neuroplasticity induced by meditation practices: A systematic review (PDF).
  38. ↑ Hölzel, Britta K.; Carmody, James; Vangel, Mark; Congleton, Christina; Yerramsetti, Sita M.; Gard, Tim; Lazar, Sara W. (30 січня 2011). Mindfulness practice leads to increases in regional brain gray matter density. Psychiatry Research: Neuroimaging (англ.). Т. 191, № 1. с. 36—43. doi:10.1016/j.pscychresns.2010.08.006. ISSN 0925-4927. PMC 3004979. PMID 21071182. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  39. ↑ Pernet, Cyril R.; Belov, Nikolai; Delorme, Arnaud; Zammit, Alison (2021-10). Mindfulness related changes in grey matter: a systematic review and meta‐analysis. Brain Imaging and Behavior (англ.). Т. 15, № 5. с. 2720—2730. doi:10.1007/s11682-021-00453-4. ISSN 1931-7557. PMC 8500886. PMID 33624219. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  40. ↑ Luders, Eileen; Kurth, Florian; Toga, Arthur; Narr, Katherine; Gaser, Christian (2013). Meditation effects within the hippocampal complex revealed by voxel-based morphometry and cytoarchitectonic probabilistic mapping. Frontiers in Psychology. Т. 4. doi:10.3389/fpsyg.2013.00398. ISSN 1664-1078. PMC 3705194. PMID 23847572. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ Lardone, Anna; Liparoti, Marianna; Sorrentino, Pierpaolo; Rucco, Rosaria; Jacini, Francesca; Polverino, Arianna; Minino, Roberta; Pesoli, Matteo; Baselice, Fabio (18 грудня 2018). Mindfulness Meditation Is Related to Long-Lasting Changes in Hippocampal Functional Topology during Resting State: A Magnetoencephalography Study. Neural Plasticity (англ.). Т. 2018. с. e5340717. doi:10.1155/2018/5340717. ISSN 2090-5904. PMC 6312586. PMID 30662457. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ You, Tongjian; Ogawa, Elisa F. (1 березня 2020). Effects of meditation and mind-body exercise on brain-derived neurotrophic factor: A literature review of human experimental studies. Sports Medicine and Health Science (англ.). Т. 2, № 1. с. 7—9. doi:10.1016/j.smhs.2020.03.001. ISSN 2666-3376. PMC 9219319. PMID 35783336. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  43. ↑ Bremer, Benno; Wu, Qiong; Mora Álvarez, María Guadalupe; Hölzel, Britta Karen; Wilhelm, Maximilian; Hell, Elena; Tavacioglu, Ebru Ecem; Torske, Alyssa; Koch, Kathrin (2 серпня 2022). Mindfulness meditation increases default mode, salience, and central executive network connectivity. Scientific Reports (англ.). Т. 12, № 1. с. 13219. doi:10.1038/s41598-022-17325-6. ISSN 2045-2322. Процитовано 9 серпня 2023.
  44. ↑ Goldin, Philippe R.; Gross, James J. (2010-02). Effects of mindfulness-based stress reduction (MBSR) on emotion regulation in social anxiety disorder. Emotion (англ.). Т. 10, № 1. с. 83—91. doi:10.1037/a0018441. ISSN 1931-1516. PMC 4203918. PMID 20141305. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  45. ↑ Desbordes, Gaelle; Negi, Lobsang; Pace, Thaddeus; Wallace, B.; Raison, Charles; Schwartz, Eric (2012). Effects of mindful-attention and compassion meditation training on amygdala response to emotional stimuli in an ordinary, non-meditative state. Frontiers in Human Neuroscience. Т. 6. doi:10.3389/fnhum.2012.00292. ISSN 1662-5161. PMC 3485650. PMID 23125828. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  46. ↑ Lutz, Jacqueline; Herwig, Uwe; Opialla, Sarah; Hittmeyer, Anna; Jäncke, Lutz; Rufer, Michael; Grosse Holtforth, Martin; Brühl, Annette B. (2014-06). Mindfulness and emotion regulation—an fMRI study. Social Cognitive and Affective Neuroscience (англ.). Т. 9, № 6. с. 776—785. doi:10.1093/scan/nst043. ISSN 1749-5016. PMC 4040090. PMID 23563850. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  47. ↑ Travis, Frederick (2014-01). Transcendental experiences during meditation practice: Meditation practices and higher states. Annals of the New York Academy of Sciences (англ.). Т. 1307, № 1. с. 1—8. doi:10.1111/nyas.12316. Процитовано 9 серпня 2023.
  48. ↑ Lehmann, Dietrich; Faber, P. L; Achermann, Peter; Jeanmonod, Daniel; Gianotti, Lorena R. R; Pizzagalli, Diego (30 листопада 2001). Brain sources of EEG gamma frequency during volitionally meditation-induced, altered states of consciousness, and experience of the self. Psychiatry Research: Neuroimaging (англ.). Т. 108, № 2. с. 111—121. doi:10.1016/S0925-4927(01)00116-0. ISSN 0925-4927. Процитовано 9 серпня 2023.
  49. ↑ Kaur, Chamandeep; Singh, Preeti (6 грудня 2015). EEG Derived Neuronal Dynamics during Meditation: Progress and Challenges. Advances in Preventive Medicine (англ.). Т. 2015. с. e614723. doi:10.1155/2015/614723. ISSN 2090-3480. PMC 4684838. PMID 26770834. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  50. ↑ Travis, Fred; Shear, Jonathan (1 грудня 2010). Focused attention, open monitoring and automatic self-transcending: Categories to organize meditations from Vedic, Buddhist and Chinese traditions. Consciousness and Cognition (англ.). Т. 19, № 4. с. 1110—1118. doi:10.1016/j.concog.2010.01.007. ISSN 1053-8100. Процитовано 9 серпня 2023.
  51. ↑ Hankey, Alex; Shetkar, Rashmi (3 травня 2016). Self-transcending meditation is good for mental health: why this should be the case. International Review of Psychiatry (англ.). Т. 28, № 3. с. 236—240. doi:10.1080/09540261.2016.1191449. ISSN 0954-0261. Процитовано 9 серпня 2023.
  52. ↑ Wielgosz, Joseph; Goldberg, Simon B.; Kral, Tammi R.A.; Dunne, John D.; Davidson, Richard J. (7 травня 2019). Mindfulness Meditation and Psychopathology. Annual Review of Clinical Psychology (англ.). Т. 15, № 1. с. 285—316. doi:10.1146/annurev-clinpsy-021815-093423. ISSN 1548-5943. PMC 6597263. PMID 30525995. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  53. ↑ а б Haines, Beth A.; Hong, Phan Y.; Immel, Kathy R.; Lishner, David A. (2023-09). The Mindfulness-Based Kindness Curriculum for Preschoolers: An Applied Multi-Site Randomized Control Trial. Mindfulness (англ.). Т. 14, № 9. с. 2195—2210. doi:10.1007/s12671-023-02210-8. ISSN 1868-8527. Процитовано 7 жовтня 2023.
  54. ↑ а б Johnson, Blair T.; Acabchuk, Rebecca L.; George, Elisabeth A.; Nardi, William; Sun, Shufang; Salmoirago-Blotcher, Elena; Scharf, Jodi; Loucks, Eric B. (2023-09). Mental and Physical Health Impacts of Mindfulness Training for College Undergraduates: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Mindfulness (англ.). Т. 14, № 9. с. 2077—2096. doi:10.1007/s12671-023-02212-6. ISSN 1868-8527. Процитовано 7 жовтня 2023.
  55. ↑ а б Tang, Yi-Yuan; Hölzel, Britta K.; Posner, Michael I. (2015-04). The neuroscience of mindfulness meditation. Nature Reviews Neuroscience (англ.). Т. 16, № 4. с. 213—225. doi:10.1038/nrn3916. ISSN 1471-0048. Процитовано 9 серпня 2023.
  56. ↑ а б Epel, E. S.; Puterman, E.; Lin, J.; Blackburn, E. H.; Lum, P. Y.; Beckmann, N. D.; Zhu, J.; Lee, E.; Gilbert, A. (2016-08). Meditation and vacation effects have an impact on disease-associated molecular phenotypes. Translational Psychiatry (англ.). Т. 6, № 8. с. e880—e880. doi:10.1038/tp.2016.164. ISSN 2158-3188. PMC 5022094. PMID 27576169. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  57. ↑ а б Creswell, J. David; Pacilio, Laura E.; Lindsay, Emily K.; Brown, Kirk Warren (1 червня 2014). Brief mindfulness meditation training alters psychological and neuroendocrine responses to social evaluative stress. Psychoneuroendocrinology (англ.). Т. 44. с. 1—12. doi:10.1016/j.psyneuen.2014.02.007. ISSN 0306-4530. Процитовано 9 серпня 2023.
  58. ↑ Hofmann, Stefan G.; Sawyer, Alice T.; Witt, Ashley A.; Oh, Diana (2010). The effect of mindfulness-based therapy on anxiety and depression: A meta-analytic review. Journal of Consulting and Clinical Psychology (англ.). Т. 78, № 2. с. 169—183. doi:10.1037/a0018555. ISSN 1939-2117. PMC 2848393. PMID 20350028. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  59. ↑ Lippelt, Dominique P.; Hommel, Bernhard; Colzato, Lorenza S. (2014). Focused attention, open monitoring and loving kindness meditation: effects on attention, conflict monitoring, and creativity – A review. Frontiers in Psychology. Т. 5. doi:10.3389/fpsyg.2014.01083. ISSN 1664-1078. PMC 4171985. PMID 25295025. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Sleimen-Malkoun, Rita; Devillers-Réolon, Louise; Temprado, Jean-Jacques (15 бер. 2023 р.). A single session of mindfulness meditation may acutely enhance cognitive performance regardless of meditation experience. PLOS ONE (англ.). Т. 18, № 3. с. e0282188. doi:10.1371/journal.pone.0282188. ISSN 1932-6203. PMC 10016675. PMID 36920902. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  61. ↑ Marciniak, Rafał; Sheardova, Katerina; Čermáková, Pavla; Hudeček, Daniel; Šumec, Rastislav; Hort, Jakub (2014). Effect of Meditation on Cognitive Functions in Context of Aging and Neurodegenerative Diseases. Frontiers in Behavioral Neuroscience. Т. 8. doi:10.3389/fnbeh.2014.00017. ISSN 1662-5153. PMC 3903052. PMID 24478663. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. ↑ Malinowski, Peter; Shalamanova, Liliana (2017-06). Meditation and Cognitive Ageing: the Role of Mindfulness Meditation in Building Cognitive Reserve. Journal of Cognitive Enhancement (англ.). Т. 1, № 2. с. 96—106. doi:10.1007/s41465-017-0022-7. ISSN 2509-3290. Процитовано 9 серпня 2023.
  63. ↑ Lutz, Antoine; Brefczynski-Lewis, Julie; Johnstone, Tom; Davidson, Richard J. (26 бер. 2008 р.). Regulation of the Neural Circuitry of Emotion by Compassion Meditation: Effects of Meditative Expertise. PLOS ONE (англ.). Т. 3, № 3. с. e1897. doi:10.1371/journal.pone.0001897. ISSN 1932-6203. PMC 2267490. PMID 18365029. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  64. ↑ Klimecki, Olga M.; Leiberg, Susanne; Lamm, Claus; Singer, Tania (2013-07). Functional Neural Plasticity and Associated Changes in Positive Affect After Compassion Training. Cerebral Cortex (англ.). Т. 23, № 7. с. 1552—1561. doi:10.1093/cercor/bhs142. ISSN 1460-2199. Процитовано 9 серпня 2023.
  65. ↑ Brewer, Judson A.; Mallik, Sarah; Babuscio, Theresa A.; Nich, Charla; Johnson, Hayley E.; Deleone, Cameron M.; Minnix-Cotton, Candace A.; Byrne, Shannon A.; Kober, Hedy (1 грудня 2011). Mindfulness training for smoking cessation: Results from a randomized controlled trial. Drug and Alcohol Dependence (англ.). Т. 119, № 1. с. 72—80. doi:10.1016/j.drugalcdep.2011.05.027. ISSN 0376-8716. PMC 3191261. PMID 21723049. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  66. ↑ Garland, Eric; Froeliger, Brett; Howard, Matthew (2014). Mindfulness Training Targets Neurocognitive Mechanisms of Addiction at the Attention-Appraisal-Emotion Interface. Frontiers in Psychiatry. Т. 4. doi:10.3389/fpsyt.2013.00173. ISSN 1664-0640. PMC 3887509. PMID 24454293. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  67. ↑ Mosca, Lori; Banka, Carole L.; Benjamin, Emelia J.; Berra, Kathy; Bushnell, Cheryl; Dolor, Rowena J.; Ganiats, Theodore G.; Gomes, Antoinette S.; Gornik, Heather L. (20 березня 2007). Evidence-Based Guidelines for Cardiovascular Disease Prevention in Women: 2007 Update. Journal of the American College of Cardiology (англ.). Т. 49, № 11. с. 1230—1250. doi:10.1016/j.jacc.2007.02.020. ISSN 0735-1097. Процитовано 9 серпня 2023.
  68. ↑ Balaji, P. A.; Varne, Smitha R.; Ali, Syed Sadat (1 жовтня 2012). Physiological effects of yogic practices and transcendental meditation in health and disease. North American Journal of Medical Sciences (англ.). Т. 4, № 10. с. 442. doi:10.4103/1947-2714.101980. ISSN 1947-2714. PMC 3482773. PMID 23112963. Архів оригіналу за 10 серпня 2023. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  69. ↑ Schneider, Robert H.; Grim, Clarence E.; Rainforth, Maxwell V.; Kotchen, Theodore; Nidich, Sanford I.; Gaylord-King, Carolyn; Salerno, John W.; Kotchen, Jane Morley; Alexander, Charles N. (2012-11). Stress Reduction in the Secondary Prevention of Cardiovascular Disease: Randomized, Controlled Trial of Transcendental Meditation and Health Education in Blacks. Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes (англ.). Т. 5, № 6. с. 750—758. doi:10.1161/CIRCOUTCOMES.112.967406. ISSN 1941-7713. PMC 7269100. PMID 23149426. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  70. ↑ Медитація може вдвічі знизити ризик інфарктів та інсультів // Дзеркало тижня. Україна, 14 листопада 2012, 22:48
  71. ↑ Perlman, David M.; Salomons, Tim V.; Davidson, Richard J.; Lutz, Antoine (2010). Differential effects on pain intensity and unpleasantness of two meditation practices. Emotion (англ.). Т. 10, № 1. с. 65—71. doi:10.1037/a0018440. ISSN 1931-1516. PMC 2859822. PMID 20141303. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  72. ↑ Hilton, Lara; Hempel, Susanne; Ewing, Brett A.; Apaydin, Eric; Xenakis, Lea; Newberry, Sydne; Colaiaco, Ben; Maher, Alicia Ruelaz; Shanman, Roberta M. (2017-04). Mindfulness Meditation for Chronic Pain: Systematic Review and Meta-analysis. Annals of Behavioral Medicine (англ.). Т. 51, № 2. с. 199—213. doi:10.1007/s12160-016-9844-2. ISSN 0883-6612. PMC 5368208. PMID 27658913. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  73. ↑ Brandel, Michael G.; Lin, Christine; Hennel, Devon; Khazen, Olga; Pilitsis, Julie G.; Ben-Haim, Sharona (1 липня 2022). Mindfulness Meditation in the Treatment of Chronic Pain. Neurosurgery Clinics of North America (англ.). Т. 33, № 3. с. 275—279. doi:10.1016/j.nec.2022.02.005. ISSN 1042-3680. Процитовано 9 серпня 2023.
  74. ↑ Black, David S.; Slavich, George M. (2016-06). Mindfulness meditation and the immune system: a systematic review of randomized controlled trials: Mindfulness meditation and the immune system. Annals of the New York Academy of Sciences (англ.). Т. 1373, № 1. с. 13—24. doi:10.1111/nyas.12998. PMC 4940234. PMID 26799456. Процитовано 9 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Нове «Я». Вплив медитації на свідомість, тіло й мозок. Річард Девідсон, Деніел Ґоулман//Перекладач Олександра Асташова.- Видавництво: Наш Формат, 2019. ISBN 978-617-7682-50-8
  • Серце медитації. У пошуку глибинної усвідомленості (англ. The Heart of Meditation by Dalai Lama, Jeffrey Hopkins). Далай-лама// Переклад. Г. Ровенскіх.- 2017.- 144 с. ISBN 978-617-7535-16-3
  • Внутрішнє світло. Шлях християнської медитації. Лоренс Фрімен//Видавництво: Кайрос.- 2016.- 190 с.
  • Медитація. Лінн Лорен// Серія книг «Тайные знания: просто и ясно».- Видавництво: Азбука,2019.- Перекладач Діна Ключарьова.- 144 с.(рос.)

Додаткова література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Журнали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Енциклопедія

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медитація&oldid=43639210