Маріямполе
Маріямполе Marijampolė | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
54°33′24″ пн. ш. 23°21′16″ сх. д. / 54.55667° пн. ш. 23.35444° сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Регіон | Маріямпольський повіт | ||||
Столиця для | Маріямпольський повіт, Маріямпольське самоврядування, Marijampolės rajonod, Маріямпольський повіт і Marijampolės valsčiusd | ||||
Засновано | 1667 | ||||
Перша згадка | 1667 | ||||
Статус міста | 1792 | ||||
Площа | 21 км² | ||||
Населення | 47 244 (2007) | ||||
Висота НРМ | 86 ± 1 м | ||||
Міста-побратими | Бергіш-Гладбах, Сувалки (1995)[1], Коккола, Пйотркув-Трибунальський (14 вересня 2002)[2], Червоноград (2022) | ||||
Телефонний код | (370) 343 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
GeoNames | 597231 | ||||
OSM | ↑974204 ·R (Маріямпольське самоврядування) | ||||
Поштові індекси | 68001 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | marijampole.lt | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Маріямполе у Вікісховищі |
Маріямпо́ле (лит. Marijampolė, пол. Mariampol, укр. Марампуль; в 1955–1989 Капсу́кас) — місто на південному заході Литви, сьоме за кількістю жителів; адміністративний центр Маріямпольського повіту і Маріямпольського самоврядування.
Назвою своєю місто зобов'язане монахам-маріанам, тобто братам конгрегації Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, запрошеним сюди в 1758 році графинею П. Бутлер, власницею тутешнього невеликого селища, котра побудувала тут монастир.
В 1956–1989 роках місто офіційно називалося Капсукас — за партійним псевдонімом діяча комуністичної партії Литви Вінцаса Міцкявічюса-Капсукаса.
Місто розташоване за 231 км від Клайпеди, за 50 км на південний захід від Каунаса й за 139 км на захід від Вільнюса недалеко від кордонів із Польщею і Калінінградською областю Росії, у Сувалкії над річкою Шешупе.
У самоврядування Маріямполе входить три староства (сянюнії). Діють драматичний театр, гімназія (заснована в 1870 році) і сім середніх шкіл, кілька початкових шкіл і установ дошкільного виховання.
Налічується 47 244 жителів (2007; в 2005 році — 47 613). Є містом із відносно однорідним в етнічному відношенні складом населення: 95 % литовців, 4 % росіян, 0,3 % поляків.
Герб Маріямполя зображує святого Георгія, що вражає дракона. Історичний герб, дарований разом із правами міста в 1792 році, відновлений 18 грудня 1997 року.
Історія міста ведеться від села, що згадує в документах з 1667 року. З XVIII століття в селі вже діяв костел. В 1717 році по сусідству побудована садиба старости Пренай графа Маркуса Антона Бутлера. Село граф Бутлер перетворив у торговельне містечко, що одержало назву Старополь. Розвитку міста сприяла діяльність ченців-маріан.
Король Польщі й великий князь литовський Станіслав Август Понятовський дарував місту магдебурзьке право 23 лютого 1792 року. Після розділу Речи Посполитої з 1795 року Маріямполе входить до складу Пруссії як повітове місто Білостокського департаменту провінції «Нової Східної Пруссії» (Neue Ostpreussen).
Після перемог Наполеона над Пруссією в 1807–1815 роках був частиною спочатку Варшавського герцогства, потім царства (Королівства) Польського.
В 1820–1829 році через Мариямполе було прокладено шосе Санкт-Петербург — Варшава.
У маріямпольській гімназії вчилися лікар Антоні Богданович, мовознавець Йонас Яблонскіс, суспільний діяч Йонас Басанавічюс, поет і композитор Вінцас Кудірка, поети Пранас Вайчайтіс і Йонас Мачис-Кекштас, письменники Казіс Борута, Мотеюс Густайтіс, Вінцас Миколайтіс-Путінас, Казіс Пуйда, Вінцас Рамонас, поетеса Саломея Неріс, дипломат Пятрас Клімас, президент Литви Казис Ґрінюс, блаженний Юргіс Матулайтіс, семіотик Альгірдас Греймас і багато інших видатних діячів мистецтва, науки, державних й суспільних діячів[3]. У липні 1987 року була освячена капела Блаженного Юргіса Матулайтіса в костьолі Маріямполя, де над вівтарем установлений релікварій з його останками.
Центр промисловості (виробництво устаткування для харчової промисловості, технологічного обладнання, меблів, текстильна, харчова промисловість), залізнична станція. На початку 1990-х років користувався популярністю як перевалочний пункт торгівлі автомобілями з Німеччини.
У місті встановлені пам'ятники Йонасу Яблонскісу, письменникові Вінцасу Міколайтісу-Путінасу і іншим видатним діячам литовської культури, біографічно пов'язаним із Маріямполем. Діє краєзнавчий музей. Костел і монастир (18—19 століття).
- Каспаравічюс Вальдас Вінцович (* 1958) — колишній радянський та литовський футболіст, що грав на позиції захисника.
- Гінтарас Граяускас (* 1966) — поет, есеїст, письменник, драматург, автор пісень і виконавець.
- Віолета Урмана (* 1961) — литовська оперна співачка.
- Maryampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 145. (пол.)
- Огляд історії(лит.)
- Маріямполе
- Маріямполе — географічний словник [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
Шаблон:Маріямпольський повіт Шаблон:Маріямпольський повіт (Російська імперія)