Кеньйон Кокс

Кеньйон Кокс
англ. Kenyon Cox
фотопортрет 1896 р.
Народження	27 жовтня 1856(1856-10-27) Воррен, Огайо, США
Смерть	17 березня 1919(1919-03-17) (62 роки)
	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США (пневмонія)
Поховання	Корніш
Країна	США
Жанр	портрет
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність	художник, ілюстратор, письменник, мистецтвознавець, викладач університету
Напрямок	реалізм, академізм
Вчитель	Жан-Леон Жером
Відомі учні	Кеннет Гейс Міллер
Працівник	Ліга студентів-художників Нью-Йорка
Член	Американська академія мистецтв та літератури
Твори	портрети, пейзажі, побутовий жанр
Батько	Jacob Dolson Coxd
Мати	Helen Clarissa Finneyd
У шлюбі з	Луїза Кокс
Діти	Allyn Coxd
Роботи в колекції	Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Національний музей дизайну Купер—Г'юїт, Смітсонівський музей американського мистецтва, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Клівлендський музей мистецтв, Художній музей Джорджіїd, Ackland Art Museumd, Princeton University Art Museumd, Chazen Museum of Artd і Нью Бритн музей американського мистецтва
Автограф
Кеньйон Кокс у Вікісховищі

Кеньйон Кокс (англ. Kenyon Cox; 27 жовтня, 1856, Воррен, Огайо — 17 березня, 1919, Нью-Йорк) — художник зі Сполучених Штатів, представник академізму, монументаліст, ілюстратор, викладач.

Ранні роки

Народився в штаті Огайо, місто Воррен. Батько майбутнього художника (Джекоб Долсон Кокс) був місцевим політиком і генералом у роки громадянської війни. В родині було вісім дітей.

Кеньйон Кокс захопився живописом в ранні роки.

Художню освіту почав опановувати в Цинциннаті в школі Мак-Міккена

Всесвітня виставка в Філадельфії

Значний вплив на свідомість молодика мала Всесвітня виставка, котра 1876 року відбулась у Філадельфії (США) — вперше проводилася по за межами Європи. Офіційно іменувалася «Міжнародною виставкою мистецтв, промислових виробів і продуктів ґрунтів і шахт» (англ. International Exhibition of Arts, Manufactures and Products of the Soil and Mine).

Проведення виставки збіглося зі святкуванням сторіччя прийняття Декларації незалежності США. Відкривали виставку президент Улісс Грант і бразильський імператор Педру II. На ній публіці вперше були продемонстровані смолоскип незавершеної статуї Свободи, телефон Александера Белла і друкарська машинка «Ремінгтон 1».

Виставку відвідали майже 10 млн осіб. По закінченні заходу головний виставковий зал був переданий у розпорядження новозаснованого міського художнього музею.

Після відвідин виставки молодик вирішив стати художником. Декотрий час навчався у Пенсільванській академії образотворчих мистецтв.

Навчання в Парижі

В третій третині 19 ст. низка небідних художників-початківців Сполучених Штатів відбувала у країни Західної Європи на навчання чи на стажування у Дюссельдорф або Париж. Серед них був і Кеньйон Кокс, котрий 1877 року перебрався у Париж. Серед французьких митців, у котрих навчався Кокс, представники реалістичного і академічного напрямку — Каролюс-Дюран, Жан-Леон Жером (1824—1904) та Александр Кабанель (1823—1889). Серед художніх авторитетів цього періоду — Анрі Леман (1814—1882), учень і багаторічний помічник Енгра.

Кеньйон Кокс скористався можливостями і відвідав Італію, де познайомився з творами італійських митців доби відродження, маньєризму і бароко. Але він сприймав більшість сюжетів через стилістику пізнього класицизму та академізму.

Праця в Сполучених Штатах

1882 року Кеньйон покинув Париж і повернувся до Нью-Йорка, де оселився. Він почав працювати як художник-ілюстратор, працюючи у різних виданнях. Він і став первісно відомим як ілюстратор періодичних видань, а не як автор картин олійними фарбами. Водночас від подавав аналітичні і критичні статті в журнал «New York Evening Post», що дозволяло заробляти на життя.

Згодом він став одним з викладачів у Лізі студентів-художників Нью-Йорка. Ліга отримала від нього власний логотип з девізом (Ні дня без малювання).

Кеньйон Кокс так і залишився на позиціях твердої, незмінної академічної манери з точним малюнком і академічними та алегоричними сюжетами. Все це дозволило отримати важливі державні замовлення на художній декор суспільно значущих споруд. Так, Кеньйон Кокс був автором стінописів у різних бібліотеках, серед них і Бібліотека Конгресу США, коледжів, Капітолій штату Вісконсін тощо.

Кеньйон Кокс був сучасником процесів переносу західноєвропейських художніх рухів у мистецтво Сполучених Штатів, серед них і імпресіонізму, але незмінно залишався на позиціях академізму, про що свідчив навіть його піній твір в стилістиці венеціанського живопису 17 ст. «Традиція» (1916 р.) з жіночими алегоричними фігурами та умовним італійським пейзажем за ними.

Одна з учениць художника (Луїза Хауленд Кінг) стала його дружиною. В родині було троє дітей.

Смерть

Кеньйон Кокс помер від ускладнень запалення легень у березні 1919 року в Нью-Йорку.

Обрані твори (галерея)

Кеньйон Кокс. Скрібнерз. Минуле століття в Америці. Плакат 1896 р.

• 
  Кеньйон Кокс. Мозаїка «Юстиція», Капітолій Вісконсіна
• 
  Кеньйон Кокс. «Портрет Генрі Фрі», 1883 р.
• 
  Кеньйон Кокс. «Алегорія закону», Капітолій Вісконсіна, Медісон.
• 
  Кеньйон Кокс. «Скульптор Огюст Сен-Годен», 1908 р., Музей мистецтва Метрополітен

Див. також

• Реалізм
• Академізм
• Алегорія
• Портрет
• Пейзаж
• Живопис Сполучених Штатів
• Пенсільванська академія образотворчих мистецтв

Джерела

• http://www.nga.gov/content/ngaweb/Collection/artist-info.2453.html?artobj_artistId=2453&pageNumber=1 [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] (довідкова біографія)