Перейти до вмісту

Кагул (місто)

Координати: 45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 28.183° сх. д. / 45.750; 28.183
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Місто Кагул
рум. Cahul
Герб
Bogdan Petriceicu Hasdeu State University of Cahul
Saint Michael Cathedral
John III the Terrible Monument
Основні дані
45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д. / 45.750° пн. ш. 28.183° сх. д. / 45.750; 28.183
Країна Молдова Молдова
Район Кагульський район
Комуна Кагул
Перша згадка 2 липня 1502[2][3]
Статус з 1835 року
Населення 35 488 осіб (2004, перепис[1])
Площа 33,91 км² км²
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
3900, 3901, 3905, 3907, 3909
Телефонний код +373-299
Часовий пояс UTC+2
Висота над р.м. 50 м
Водойма річка Прут
Міста-побратими Меджидія (2008), Васлуй (2011), Пор-сюр-Сон (2005)[4], Карманьола (2008), Шяуляй (2010), Ізмаїл (2013), Текуч (2015), Томі (2017), Кимпіна (2018), Лейрія (2018), Ясси (2021), Констанца (2021)
Відстань
Найближча залізнична станція Кагул
До районного центру
До Кишинева
 — фізична 135 км
Місцева влада
Вебсторінка kagul.ru
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 618456
Freebase /m/0361qk
Карта
Кагул. Карта розташування: Молдова
Кагул
Кагул
Кагул (Молдова)
Мапа

CMNS: Кагул у Вікісховищі

Кагу́л (рум. Cahul) — місто на півдні Молдови, поблизу річки Прут, центр Кагульського району, курорт.

Назва

[ред. | ред. код]

Офіційно містом Кагул став у грудні 1835 року, він одержав свою назву на честь Перемоги російських військ над турецькою армією при річці Кагул в 1770 році. До того часу поселення називалося спочатку Шкея, потім — Фрумоаса (Гарне), і вперше було згадане в государевих грамотах на початку XVI століття.

Географія

[ред. | ред. код]

Кагул розташований на відкритому місці з невеликим ухилом до річки. Місто добре сплановане. Невелика притока Пруту, річка Фрумоаса, ділить його на дві нерівні частини — північну й південну.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2.7 °С (27.1 °F).[5]

Клімат Кагула
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,2 1,8 7,9 15,9 21,6 25 26,8 26,5 22,6 15,9 8,5 2,6 14,6
Середня температура, °C −2,8 −0,9 3,8 10,8 16,4 19,8 21,4 21,1 17,2 11,2 5,2 0 10,3
Середній мінімум, °C −5,7 −3,7 −0,2 5,6 11,1 14,5 16 15,7 11,9 6,6 1,9 −2,7 5,9
Норма опадів, мм 36 39 33 41 56 76 66 56 48 28 38 40 557
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]

Місто було утворене в 1835 році. Наприкінці XIX століття населення Кагула становило 6115 осіб. Місто мале: торговельних місць — 71 (з річним обігом 235500 рублів), 3 гончарні заводи (з обігом 300 рублів), 2 цегельні заводи (з обігом 1500 рублів), шкіряний завод (з обігом 900 рублів), 40 млинів (1 паровий, 3 водяні, кінний, 35 вітряних), 2 пасіки. В місті діяли 2-класне чоловіче й 1-класне жіноче училища. Дохід міста в 1891 році склав 22477 рублів, витрати — 22311 рублів. Місто мало митний пункт, через який привезено в 1891 році товарів на 778 рублів, вивезено — на 467030 рублів.

На початку 1960-х років у Кагулі виявлене джерело теплої сірководневої хлориднонатрієвої мінеральної води, придатної для лікування різних захворювань. Кагульська мінеральна вода відрізняється високим вмістом брому і йоду та застосовується при лікуванні захворювань серцево-судинної й нервової систем, опорно-рухового апарата і хвороб шкіри. З 1978 року працює курортний санаторій «Nufarul Alb» («Біле Латаття»), що й дає місту право називатися курортним.

У часи МРСР у місті збудовані виноробні підприємства, заводи (рибокоптильний, пивоварний, сухих фруктів, будматеріалів), кагульська дослідна станція зрошуваного землеробства й зональна агрохімічна лабораторія, гідромеліоративний радгосп-технікум, медичне та педагогічне училища, відкрито історико-краєзнавчий музей.

У 1991 році після виходу Молдавської РСР зі Радянського Союзу, знаходиться в незалежній Молдові.

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1897 7077
1930 11 370 +60.7%
1959 16 223 +42.7%
1970 26 249 +61.8%
1979 33 109 +26.1%
1989 42 904 +29.6%
2004 36 805 −14.2%
2014 30 018 −18.4%

В 1970 році населення міста становило 26 тисяч осіб.

За даними перепису 2014 року, населення Кагулу становило 30 018 жителів (що робить його сьомим за величиною містом Молдови), зменшившись порівняно з попереднім переписом 2004 року, коли було зареєстровано 36 805 жителів. З них 13 951 були чоловіками і 16 067 жінками.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Серед нечисленних архітектурних пам'яток, що збереглися в Кагулі, особливе місце займає чинний Собор Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, збудований у 1850 році.

Культура й мистецтво

[ред. | ред. код]

У Кагулі є краєзнавчий музей, більшу частину колекції якого становлять археологічні знахідки, що представляють Трипільську культуру. Цікава також колекція російської зброї, обмундирування і нагород, що зображає історію російсько-турецьких війн XVIII століття.

Кагул є великим фестивальним центром. Тут проходять два фольклорні («Нуферул Альб» і «Бобочелул») та музичний фестиваль «Обличчя друзів».

  • «Нуферул Альб» («Біле латаття») з 1993 року є членом Міжнародної федерації фольклорних фестивалів (C.I.O.F.F.) і входить до її офіційного календаря. Він проводиться раз на два роки, на початку липня. У фестивалі беруть участь колективи, що виконують відновлений або стилізований фольклор.
  • Фестиваль дитячих фольклорних танцювальних колективів «Бобочелул» («Бутон латаття») проводиться з 1998 року, став регулярним і придбав певну популярність.
  • «Обличчя друзів» замислювалася як щорічна зустріч кагульських музикантів, що працюють у легких музичних жанрах. Згодом фестиваль виріс із провінційного заходу в подію міжнародного масштабу і щорічно збирає кілька тисяч гостей.

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті є команда ФК «Кагул-2005», яка виступає в молдавському дивізіоні «А».

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Кагул є містом-побратимом з:

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]