Сороки (місто)
Сороки рум. Soroca | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Вид на місто | ||||
Основні дані | ||||
48°09′21″ пн. ш. 28°17′51″ сх. д. / 48.155833333333° пн. ш. 28.2975° сх. д. | ||||
Країна | Молдова | |||
Адмінодиниця | Сороцький район | |||
Столиця для | Сороцький район (район Молдови) | |||
Поділ |
| |||
Засновано | 1499 | |||
Перша згадка | 12 липня 1499[1] | |||
Статус міста | 1835 | |||
Площа | 11,88 км² | |||
Населення | ▼ 22 196 (01.01.2014) | |||
Висота НРМ | 45 м | |||
Міста-побратими | Флеминзь, Феррара, Ямпіль, Долхаска, Бузеу (2012), Сучава (2018), Брянськ (2018), Хотин, Балта, Резекне, Фелтічень (2023)[2] | |||
Телефонний код | (+373) 230 | |||
Часовий пояс | UTC+2, влітку UTC+3 | |||
Номери автомобілів | SR | |||
GeoNames | 829862 | |||
OSM | ↑1693523 ·R (Сороцький район) | |||
Поштові індекси | MD-3005 | |||
Міська влада | ||||
Mayor of Sorocad | Lilia Pilipețchid | |||
Вебсайт | primsoroca.md | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Сороки у Вікісховищі |
Соро́ки (Сорока; рум. Soroca) — місто в Молдові, на правому березі Дністра, центр Сороцького району. Населення — 37,2 тисяч осіб (2010), з них українців - 15 % [3]. У місті здійснюється контроль на кордоні з Україною в пункті пропуску Сороки—Цекинівка.
Харчова промисловість, заводи електропобутових приладів і металовиробів, швейна фабрика.
Біля Сорок досліджено останки поселення з доби мезоліту і раннього неоліту (Буго-Дністровська культура, поселення Сороки-1, −2, −5).
Сороцька фортеця XV століття, збережена у первісному вигляді. Висота фортечних мурів — 20-25 м.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2014 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
румуни | 82,65% |
росіяни | 6,53% |
українці | 5,34% |
цигани | 3,16% |
інші | 0,72% |
не визначилися | 1,57% |
- Афанас Олег Андрійович (1991—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Григорій (Немцов) — єпископ автокефальної Болгарської Православної Церкви у період «грецької схизми», митрополит Доростольський і Червенський. Голова Священого Синоду БПЦ.
- Гендлер Аркадій Хунович (1921—2017) — автор-виконавець пісень на їдиші, фольклорист, педагог.
- Соломон Гольдельман — визначний діяч української єврейської громади, вчений-економіст.
- Кіра Муратова — українська кінорежисерка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії та Державної премії імені Олександра Довженка.
- Рапопорт Борис Наумович (1922—2006) — художник, член Національної спілки художників України.
- Анжела Чобану (* 1969) — молдовська акторка театру і кіно.
З початком виникнення українського козацтва Сороки, які були розташовані в стратегічному місці біля броду через Дністер, потрапляють до зони козацьких інтересів. Першим козацьким гетьманом, що перебував в Сороках, став Іван Підкова, який в 1578 році був молдовським господарем. А в 1593 році козацькі війська Григорія Лободи поверталися після вдалого походу на молдавське місто Оргіїв через Сороки. Ні турки, ні молдавани, ні буджацька орда не змогли їм перешкодити повернутися на Поділля. В жовтні 1594 року дванадцятитисячне козацьке військо під керівництвом Григорія Лободи та Северина Наливайка спокійно переправилося через Дністер в Сороках і рушили далі вглиб Молдови.
В 1621 році, під час Хотинської війни, сорокатисячне козацьке військо Якова Бородавки, що рушило назустріч туркам, захопило місто та зруйнувало фортецю.
В квітні 1653 року Сороки були зайняті козацьким військом під час молдавського походу Тимоша Хмельницького.
Місто Сороки згадується в відомій українській думі «Богдан Хмельницький і Василь Молдавський». В думі розповідається про війну Богдана Хмельницького з молдавським господарем.
Оттогді ж то, як до річки Дністра прибував,
На три часті козаків переправляв,
А ще до города Сороки прибував,
Під городом Сорокою шанці копав,
У шанцях куренем стояв...
Оттогді ж то Хмельницький, як сії слова зачував,
Так він сам на доброго коня сідав,
Коло города Сороки поїжджав,
На город Сороку поглядав
І ще стиха словами промовляв:
«Ей, городе, городе Сороко!
Ще ти моїм козакам-дітям не заполоха,
Буду я тебе доставати,
Буду я з тебе великії скарби мати,
Свою голоту наповняти,
По битому тарелю на місяць жаловання давати».
Оттогді-то Хмельницький як похваливсь,
Так гаразд-добре й учинив:
Город Сороку у неділю рано задобіддє взяв,
На ринку обід пообідав,
К полудній годині до города Січави припав[4].
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Soroca, Moldova(англ.)
- «КИЕВ — СОРОКИ (МОЛДОВА) — КИЕВ» (Опис подорожі з Києва до Сорок) 15 червня 2011 р.(рос.)
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 273. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ Cojocaru S. O nouă înfrățire pe harta România-Republica Moldova // TVR Moldova — 2023.
- ↑ Populaţia — Primaria Orasului Soroca
- ↑ Думи. Народна творчість. -- К., 1982. - С. 104-105. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2016-11-17 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |