Алібі

Áлібі (від лат. alibi — «в іншому місці») — доказ невинуватості підозрюваної у правопорушеннях особи, оскільки в момент правопорушення (скоєння злочину) вона перебувала в іншому місці. В переносному значенні — наявність беззаперечних доказів непричетності до певних протизаконних дій.

Алібі можна довести за допомогою:

• документів,
• показань свідків,
• відеозапису тощо.

Презумпція невинуватості особи, звинуваченої у вчиненні злочину, зобов'язує органи досудові слідства зібрати відповідні докази для спростування. У протилежному випадку кримінальна справа, порушена проти неї, закривається, а суд виносить виправдувальний вирок.

Посилання

• Алібі [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Алібі [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.

Література

• Алібі у розкритті злочинів : навч. посібник / В. С. Кузьмічов, В. В. Юсупов. - К. : КНТ, 2007. - 261 с. - Бібліогр.: с. 247-261. - ISBN 966-373-155-9
• Іваненко О. В. Алібі: теоретичні проблеми та прикладне значення у кримінальному провадженні // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2017. - Т. 2. Вип. 3. - С. 128–132.
• Кузьмічов В.С., Юсупов В.В. Напрями удосконалення досудового слідства: перевірка алібі // Наук. вісн. Юридичної акад. МВС. – 2002. – № 3. – С. 195–202.
• Організація і тактика перевірки алібі у досудовому слідстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Юсупов ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 17 с.
• Юсупов В.В. Поняття алібі у кримінальному судочинстві // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 240–245.