Іцхак Рабин
Іцха́к Ра́бин | |
---|---|
івр. יצחק רבין | |
Прем'єр-міністр Ізраїлю | |
1974 — 1977 | |
Попередник | Голда Меїр |
Наступник | Менахем Бегін |
1994 — 1995 | |
Попередник | Іцхак Шамір |
Наступник | Шимон Перес |
Народився | 1 березня 1922 Єрусалим |
Помер | 4 листопада 1995 (73 роки) Тель-Авів |
Похований | Гора Герцля |
Відомий як | дипломат, офіцер, політик |
Громадянство | Ізраїль |
Національність | Єврей |
Alma mater | Kadoorie Agricultural High Schoold |
Політична партія | Авода |
Батько | Nehemiah Rabind[1] |
Мати | Rosa Cohend[1] |
У шлюбі з | Leah Rabind |
Діти | Dalia Rabin-Pelossofd і Yuval Rabind |
Релігія | юдаїзм |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1994) |
Підпис | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Іцха́к Раби́н (1 березня 1922, Єрусалим — 4 листопада 1995, Тель-Авів) — ізраїльський політичний та військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник Генерального штабу (1964—1968), міністр оборони Ізраїлю (1984—1990; 1992—1995), прем'єр-міністр Ізраїлю (1974—1977, 1994—1995), посол у США (1968—1973). Лауреат Нобелівської премії миру (1994). Учасник Сирійсько-Ліванської кампанії, Ізраїльсько-палестинського конфлікту, Першої арабо-ізраїльської та Шестиденної воєн.
Дід Іцхака — Менахім Рабічов жив у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. У Сидоровичах у 1886 народився батько Іцхака — Нехемія Рабічов[2], який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище.
Іцхак мріяв про вищу аграрну освіту й працю на землі, а йому довелося прожити життя у військовій формі й померти лише за одну спробу знайти нарешті мирне розв'язання архіскладних міжнаціональних проблем. Нагородою за останнє стало визнання міжнародної громадськості й Нобелівська премія миру (1994).
Іцхак Рабин став генералом у 33 роки. З 1964 — начальник Генерального штабу збройних сил Ізраїлю.
Вийшовши у відставку, І. Рабин став послом у США (1968—1973). Повернувшись на батьківщину, зайнявся політичною діяльністю і був обраний у Кнесет (парламент). Очолив міністерство праці. Після відставки Голди Меїр, став наймолодшим прем'єр-міністром Ізраїлю (внаслідок політичного протистояння та порушення закону дружиною вимушений 1977 року залишити посаду глави уряду).
У 1984—88 — міністр оборони. У всі роки, коли І. Рабин очолював військове відомство, він дбав про обороноздатність своєї країни й досяг у цьому значних успіхів (реформував збройні сили, добивався забезпечення армії сучасними високотехнологічними видами зброї).
1992 — знову прем'єр-міністр Ізраїлю.
1994 — з лідером Палестини Ясиром Арафатом підписав Декларацію про принципи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, за що був удостоєний Нобелівської премії миру (разом з Я. Арафатом та Ш. Пересом). Цей крок не був схвалений значною кількістю ізраїльтян.
Цього ж року підписав мирну угоду з Йорданією.
4 листопада 1995 — вбитий єврейським екстремістом на мітингу в Тель-Авіві.
Законом про День Пам'яті від 1997 року постановлено, що дванадцятий день місяця Хешван за єврейським календарем стане офіційним днем пам'яті Іцхака Рабина[3].
До кінця 2007 року ім'я Іцхака Рабина мали[4]: 28 шкіл; 8 навчальних містечок; 26 проспектів, вулиць, доріг і мостів; 14 районів, 13 мікрорайонів (з них 4 в Тель-Авіві); 12 садів, бульварів і дерев, посаджених на честь покійного прем'єра; 11 площ; 10 будинків і комплексів, у тому числі театр; 7 парків; 3 громадських центри; 3 факультети (в Хайфі та Єрусалимі); 2 урядових містечка (в Хайфі і Нацереті); 2 синагоги; 2 спортивних комплекси; 2 відділення травматології; 1 населений пункт (Цур-Іцхак, який зводять поряд з селищем Цур-Ігаль); 1 військова база; 1 торговий комплекс (у Кір'ят-Оно); 1 лікарня; 1 електростанція; КПП в Ейлаті на кордоні з Йорданією. Крім цього, в Тель-Авіві побудований величезний Центр вивчення спадщини Рабина.
В Одесі вулиця названа на честь Іцхака Рабина[5].
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Об'єднана єврейська община України [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] Доказане єврейське походження Іцхака Рабіна
- ↑ Вбивство Іцхака Рабина. Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 17 травня 2014.
- ↑ До 10-річчя вбивства Рабина. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 17 травня 2014. [Архівовано 2016-04-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Вулиця Іцхака Рабина на карті Одеси
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- В. Головченко. Рабин Іцхак // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
Попередник: | Прем'єр-міністр Ізраїлю (1974 — 1977) |
Наступник: |
Меїр Голда |
Менахем Бегін |
Попередник: | Прем'єр-міністр Ізраїлю (1994 — 1995) |
Наступник: |
Іцхак Шамір |
Шимон Перес |
- Народились 1 березня
- Народились 1922
- Померли 4 листопада
- Померли 1995
- Лауреати Нобелівської премії миру
- Прем'єр-міністри Ізраїлю
- Міністри оборони Ізраїлю
- Міністри охорони здоров'я Ізраїлю
- Міністри внутрішніх справ Ізраїлю
- Начальники Генштабу Армії оборони Ізраїлю
- Командувачі Північним військовим округом Ізраїлю
- Командувачі Південним військовим округом Ізраїлю
- Людина року за версією журналу «Time»
- Міністри освіти Ізраїлю
- Сіоністи
- Уродженці Єрусалима
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Лідери партії «Авода»
- Українські євреї Ізраїлю
- Євреї Київської області
- Єврейські агностики
- Учасники Суецької кризи
- Посли Ізраїлю в США
- Жертви політичних вбивств