Координати: 32°04′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.067° пн. ш. 34.783° сх. д. / 32.067; 34.783
Очікує на перевірку

Тель-Авів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тель-Авів—Яфо
תל אביב-יפו
تَلّ أَبِيب
Герб Прапор
Герб Тель-Авіва Прапор Тель-Авіва
Основні дані
32°04′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.067° пн. ш. 34.783° сх. д. / 32.067; 34.783
Країна Ізраїль
Регіон Тель-Авівський округ
Столиця для Тель-Авівський округ

Межує з

— сусідні нас. пункти
Герцлія, Бат-Ям, Холон, Бней-Брак, Гіватаїм, Рамат-га-Шарон, Рамат-Ган ?
Засновано 1909
Площа 52 км²
Населення 443 939 осіб[1]
· густота 8537,3 осіб/км²
Агломерація 3 854 000 осіб
Висота НРМ 5 ± 1 м
Водойма Левантійське море
Назва мешканців івр. תל אביבי, івр. תל אביבית, есп. Tel-Avivano, фр. Telavivien[2] і фр. Telavivienne[2]
Міста-побратими Тулуза (1958), Філадельфія (1966), Франкфурт-на-Майні (3 березня 1980)[3], Буенос-Айрес, Кишинів (2000), Варшава (1992), Мілан (16 жовтня 1997)[4][5], Нью-Йорк (1996), Лодзь (1994), Панама (2013), Салоніки (1994), Барселона (вересень 1998)[6], Ізмір (1996)[7], Сан-Паулу (2004)[8], Пекін, Канни, Газа (вересень 1998)[6], Бонн (1983), Будапешт (23 листопада 1989), Белград, Ессен, Софія, Алмати, Інчхон, Москва, Відень, Кельн, Осло, Венеція, Мехіко, Аддис-Абеба, Ріо-де-Жанейро[9], Хелуан
Телефонний код 972 3
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 293397
OSM r1382494  ·R
Поштові індекси 61000–61999
Міська влада
Mayor of Tel Aviv-Yafod Рон Хульдаї
Вебсайт www.tel-aviv.gov.il
Мапа
Мапа


CMNS: Тель-Авів—Яфо у Вікісховищі

Тель-Аві́в—Яфо́ (івр. תֵּל אָבִיב-יָפוֹ, араб. تل أبيب - يافا, назва міста після об'єднання Тель-Авіва і Яффи), скорочено Тель-Аві́в — друге за розміром і значенням місто Ізраїлю, після Єрусалима. Розташоване на узбережжі Середземного моря приблизно за 60 км на північний захід від Єрусалима. Населення міста — 405 100 осіб (2010). Тель-Авів є центром агломерації Ґуш-Дан із людністю в 3'800'100 осіб.

Тель-Авів був столицею Ізраїлю в травні 1948 — грудні 1949 року. У Тель-Авіві знаходиться міністерство оборони, а також Генеральний штаб.

6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесло своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалиму.[10]

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Яффа

Археологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм, що датується пізньою бронзою, пов'язаний із «народами моря». Знайдені окремі оселі з залізної доби, фараонської, перської і елліністичної діб історії Ізраїлю.

Місто вперше згадане в письмових джерелах у зв'язку із завоюванням фараона Єгипту Тутмоса III-ого 1470 року до Р. Х.

Яффа (Яфо) згадується кілька разів у Біблії:

Стара Яффа

1099 року хрестоносці Першого хрестового походу взяли Яффу, що була залишена мусульманами. Місто було зміцнено, а гавань — поліпшена. Яффа була головним портом Єрусалимського королівства. 1192 року захоплена Саладином, але відтак відвойована Річардом Левове серце.

1268 року в місті закінчилася ера хрестоносців його взяттям і руйнуванням мамелюками султана Бейбарса.

У 16 сторіччі місто перейшло до Оттоманської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт узяв місто.

Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи 1882 року становила 1500 сефардів і ашкеназі.

Тель-Авів

[ред. | ред. код]

Місто Тель-Авів засноване 1909 року на викупленій у бедуїнів землі північніше Яффи. Місто Тель-Авів-Яфо в теперішніх кордонах створене 1949 року шляхом злиття Тель-Авіва, фактично історичного передмістя стародавнього міста Яффа із Яффою.

Тель-Авів у 1940

Місто стрімко розросталося і стало фактично центром єврейської громади Палестини. У 1948 році в Тель-Авіві, в будинку першого мера міста Меїра Дізенгофа на бульварі Ротшильда, Народна рада на чолі з Давидом Бен-Гуріоном проголосила утворення незалежної Держави Ізраїль. У Тель-Авіві вперше зібрався Кнесет (ізраїльський парламент), іменувався спочатку «Установчими зборами». Перші засідання проходили в Тель-Авівському музеї, коли останній ще розташовувався в Будинку Дізенгоф на бульварі Ротшильд.

Тель-Авів став економічним центром країни, поступово зростаючись з навколишніми містами. Все узбережжя Середземного моря на північ від Тель-Авіва на 50 км (аж до Хадери) — це суцільна міська забудова. Узбережжя на південь від Тель-Авіва являє собою також суцільну міську забудову, яка спочатку називається Яффа, потім Бат-Ям і далі Рішон-ле-Ціон.

Тель-Авів є вкрай еклектичним. Сучасні хмарочоси вздовж швидкісного шосе Аялон співіснують з одно-двоповерховою забудовою першої половини XX століття в районі Неве-Цедек, багаті райони північного Тель-Авіва — з нетрями старої Таха Мерказіт (міського автовокзалу), готелі та ресторани на набережній Середземного моря — з офісами ділових і технологічних центрів.

Назва

[ред. | ред. код]

З єврейської мови Тель-Авів означає «Пагорб весни». Назва була обрана з книги пророка Єзекіїль 3:15:

«І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.»

Назва Яфо може походити від гебрейського «краса», або за іншою теорією — від імені Яфет.

Генеральний план Тель-Авіва 1925 року розроблений Патриком Ґеддесом

Клімат

[ред. | ред. код]

Субтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм.

Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 °C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 °C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.

Клімат Тель-Авіва (1916–2007)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 26,8 29,6 35,2 40,4 46,5 37,6 37,4 34,4 35,4 38,4 35,3 27,9 46,5
Середній максимум, °C 17,5 17,7 19,2 22,8 24,9 27,5 29,4 30,2 29,4 27,3 23,4 19,2 24,04
Середня температура, °C 13 13,8 15,4 18,6 21,1 24,1 26,2 27 26 23,2 19 15,2 20,3
Середній мінімум, °C 9,6 9,8 11,5 14,4 17,3 20,6 23 23,7 22,5 19,1 14,6 11,2 16,44
Абсолютний мінімум, °C 2,5 −1,9 3,5 7 11,2 15 19 20 15,7 11,6 6 4 −1,9
Годин сонячного сяйва 192,2 205,9 235,6 270 328,6 357 368,9 356,5 300 279 234 189,1 3316,8
Норма опадів, мм 126.9 90.1 60.6 18 2.3 0 0 0.7 1.4 26.3 79.3 126.4 532
Днів з дощем 12,8 10 8,5 3,1 0,8 0 0 0,3 0,3 3,2 7,5 10,9 57,4
Вологість повітря, % 73 71 69 65 68 70 70 70 67 66 66 72 68.9
Джерело: Ізраїльська метеорологічна служба[11][12], Гонконзька обсерваторія — дані про кількість сонячних днів[13]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, населення на початок 2018 року становило 443 939 осіб.

Тель-Авів є другим (після Єрусалиму) за величиною містом країни, але обганяє його в рейтингу глобальних міст. Разом з передмістями міської агломерації, що має назву «Гуш-Дан» (גוש דן), тут проживає близько 3,5 млн осіб, 91,6 — євреї, 3,0 — араби-мусульмани і 0,9 — араби-християни; 4,5 — всі інші категорії жителів. Гуш-Дан, крім Тель-Авіва, має у своєму складі міста Холон, Бат-Ям, Рамат-Ган, Бней-Брак, і тд. Навколо Гуш-Дана існує також наступне кільце практично безперервної міської забудови, утворене зрощеними містами.

Господарство

[ред. | ред. код]
Міжнародний торговельний ярмарок — Левант Ярмарок, 1934 — Британський павільйон
Тель-Авівська фондова біржа

Тель-Авів є центром постіндустріальної, глобальної економіки Ізраїлю. Його домінування в економічному житті Ізраїлю чітко проявляється в тому, що, хоча в Тель-Авіві проживає лише невелика частина ізраїльського населення, в місті зосереджена майже одна шоста всіх робочих місць Ізраїлю (15 %). Крім того, близько двох п'ятих всіх робочих місць в банківському, страховому та фінансовому секторах єкономіки знаходяться в Тель-Авіві. Майже всі банки і страхові компанії, що діють в країні, мають штаб-квартири в місті.

Великий Тель-Авів — провідний центр роздрібної та оптової торгівлі. Туризм також є досить значним сектором економіки, проте Тель-Авів не є головним туристичним напрямком Ізраїлю. Виробничий сектор скоротився через перенесення виробничих потужностей в периферійні регіони, в той же час Великий Тель-Авів зберіг свою роль інноваційного, високотехнологічного промислового центру.

Вага міста в економіці Ізраїлю: 17 % ВВП, 40 % працівників у фінансовому секторі, 25 % працюючих у підприємництві. У Тель-Авіві знаходиться Тель-Авівська фондова біржа (TASE).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Тель-Авів є найважливішим транспортним вузлом Ізраїлю, головним пересадковим пунктом для всіх ліній ізраїльських залізниць і автобусних компаній.

Туризм

[ред. | ред. код]
Центр Азріелі
Один з пляжів старої Яффи

Тель-Авів — міжнародний центр туризму на Середземному морі. У місті 44 готелі з 5800 кімнатами. Для туристів місто прозване «містом, що ніколи не спить».

Милують око парки га-Яркон, Меїр, Дубнов, Беґін, Вольфсон, га-Ацмаут; існує мережа бульварів. 17 % міста вкрито насадженнями. Одним з головних туристичних об'єктів є Бульвар Ротшильдів

Музеї: музей Ерец-Їсраель (археологічний і історичний музей), Тель-Авівський музей мистецтв, Бейт-га-Тфуцот (музей діаспори при Тель-Авівському університеті), музей Батей-га-Осеф (військово-історичний музей), музей Пальмах (історія виборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандату), Тель-Авівський виставковий центр, Тель-Авівська галерея сучасного мистецтва, і багато інших історичних, мистецьких музеїв і галерей.

Освіта

[ред. | ред. код]

Освіта в Тель-Авіві розпочалася з переїзду гімназії «Герцлія» з Яффо у Тель-Авів у 1909 році, що досі працює на вулиці Жаботинського.

У двох ВИШ-ах: Тель-Авівському університеті (заснований 1953 року) і Бар-Іланському університеті у Рамат-Гані навчається близько 50 тис. студентів. Також діє кілька коледжів.

Культура

[ред. | ред. код]
Біле Місто (Тель-Авів)
White City of Tel-Aviv  [14]
Світова спадщина
32°05′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.08° пн. ш. 34.78° сх. д. / 32.08; 34.78
Країна Ізраїль[15]
ТипКультурний
Об'єкт №1096
Зареєстровано:2003 (27 сесія)

Мапа
CMNS: Тель-Авів у Вікісховищі

Тель-Авів є батьківщиною сучасного івриту та головним центром сучасної івритської культури. Більшість театрів Ізраїлю базується тут. У місті розташований національний театр Ізраїлю Габіма, перший у світі івритомовний театр, та Нова ізраїльська опера.

Більшість редакцій щоденних газет на івриті, крім обслуговуючих релігійну аудиторію, знаходяться в Тель-Авіві.

Тель-Авів має розгалужену мережу міських публічних бібліотек (понад двадцять). Центральна бібліотека Тель-Авіва, Бейт Аріель, заснована в 1886 році, є найстарішою бібліотекою Ізраїлю, її книжкові фонди налічують понад півмільйона примірників. Користування бібліотекою безкоштовне для жителів міста.

Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв

Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв — найбільш відомий з кількох десятків тель-авівських музеїв. Концерти, вистави та вистави проходять в численних концертних залах, серед яких Палац культури ім. Манна, Центр сценічних мистецтв ім. Голди Меїр, Центр Сюзан Даллаль, театр «Цавта» і Будинок сіоністів Америки. Крім цього, на вулицях Тель-Авіва можна знайти безліч чудових графіті як ізраїльських, так і зарубіжних художників.

Однією з цікавих будівель Тель-Авіва є «Будинок-Пагода», побудований в 1925 році за проектом Олександра Леві. Тель Авів також є містом масової забудови будинками в стилі баугауз.

ЛГБТ в Тель-Авіві

[ред. | ред. код]

Будучи найполярнішим, за версією «Американських Авіаліній», «містом для ЛГБТ-громади», Тель-Авів є одним з найпопулярніших місць для туристів ЛГБТ на міжнародному рівні з великою ЛГБТ-громадою[16].

Американський журналіст Девід Кауфман описав місто, в якому багато тих «які не бояться вирізнятись», що більш притаманно таким містам як Сідней чи Сан-Франциско.

У місті проходить знаменитий парад гордості, найбільший в Азії, щорічно залучаючи більше 200 000 осіб. У січні 2008 року муніципалітет Тель-Авіва заснував громадський центр міста ЛГБТ, надаючи всі муніципальні і культурні послуги ЛГБТ-спільноти під одним дахом. У грудні 2008 року у Тель-Авіві почали організовувати групу геїв-спортсменів для World Outgames 2009 у Копенгагені. Крім того, в Тель-Авіві проходить щорічний фестиваль фільмів ЛГБТ.

ЛГБТ община Тель-Авіва є головною темою фільму Ейтана Фокса «Бульбашка», знятого 2006 року.

У рейтингу найдорожчих міст для життя у світі

[ред. | ред. код]

Відповідно до рейтингу найдорожчих міст для життя у світі, у 2020 році посідав 5 місце в рейтингу. У 2021 році він очолив цей рейтинг, та став найдорожчим містом для життя у світі.[17]

Підйом Тель-Авіва в рейтингу частково був спричинений зміцненням національної валюти - шекелю - щодо долара, а також зростанням цін на транспорт і продукти.[17]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці Тель-Авіва

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]
Вид з веж Азріелі на схід і північ в напрямку районів Східного Тель-Авіва і Північного Тель-Авіва, включаючи Рамат-Ган і Гіватаїм
Вид з вежі Азріелі в сторону пляжу
У прибережній смузі Тель-Авіва розташовано багато готелів
Вид на Тель-Авів з вежі Моше Авіва

Див. також

[ред. | ред. код]
  • План Геддеса — перший генплан міста розроблений у 1925—1929 роках шотландським містобудівником сером Патріком Геддесом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. List of localities, in Alphabetical order (PDF). Israel Central Bureau of Statistics. Архів оригіналу (PDF) за 17-05-2018. Процитовано 18-04-2019.
  2. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/tel-aviv---yafo
  4. https://www.tel-aviv.gov.il/About/Pages/Partnerships.aspx
  5. https://www.comune.milano.it/aree-tematiche/relazioni-internazionali/city-to-city-cooperation/gemellaggi/tel-aviv
  6. а б Hai Y. Tel Aviv Decides to Retain Contract With Gaza City as Twin City: Motion to rescind status rejected, but realtions between the two cities will freeze until the return of 'better days.' // הארץ‎ / A. BennAmos Schocken, 2008.
  7. https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
  8. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
  9. http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
  10. Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  11. Averages and Records for Tel Aviv (Precipitation, Temperature and Records [Excluding February and May] written in the page). Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010.(івр.)
  12. Extremes for Tel Aviv [Records of February and May]. Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010.(івр.)
  13. Climatological Information for Tel Aviv, Israel. Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано August 2010.
  14. * Назва в офіційному англомовному списку
  15. archINFORM — 1994.
  16. Тель-Авів став відомим туристичним напрямком ЛГБТ (English) . 24 січня 2012. [Архівовано 2018-11-30 у Wayback Machine.]
  17. а б Тель-Авів став найдорожчим містом для життя — рейтинг. Українська правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]