Іонійці
Іонійці | |
Названо на честь | Іон |
---|---|
Культура | Стародавня Греція |
Походить з | Іонія |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Ionians(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Іонійці, Йонійці (грец. Ίωνες) — одне з чотирьох головних племен грецького народу (також дорійці, ахейці та еолійці), нарівні з дорійцями найбільше вплинули на формування феномену грецької культури. Дістали назву від легендарного героя Іона, який вважався пращуром племені. Займали територію Аттики, частину острова Евбея, острови Хіос, Самос, Наксос. У XI—IX ст. до н. е. іонійці колонізовали середню частину західного узбережжя Малої Азії — область Іонія, — потім узбережжя Чорного і Мармурового морів.[1]
На іонійському діалекті, який отримав широке розповсюдження, збереглася значна літературна спадщина (наприклад, поеми Гомера, твори Геродота) і значна кількість епіграфічних пам'ятників.
За Геродотом іонійці спочатку жили на північному узбережжі Пелопоннеса, в історичній Ахаї. Звідси вони були витіснені ахейцями, які у свою чергу були вигнані зі своїх первісних областей дорійцями, що переселились на Пелопоннес.
Згодом іонійці переселилися до Аттики, а вже звідси, через два покоління, вони переселились до Малої Азії під проводом синів Кодра, які не побажали залишатися в Аттиці після зменшення значення царської влади.
Етнічний склад населення малоазійської Іонії був дуже строкатим. Переселялись до Малої Азії вони без сімей, і тут вже одружувались на карійських жінках. За Геродотом, в Іонії існували серед іонійських філ ворійські філи та філи інопів[2].
- ↑ Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 11 березня 2009.
- ↑ Ионяне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Іонійські діалекти // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — 552 с. — ISBN 978-966-439-921-7.