Фемістокл
Фемістокл | |
---|---|
Народився | 524 до н. е. Афіни[1] |
Помер | 459 до н. е. Магнесія-на-Меандрі[2] |
Поховання | Магнесія-на-Меандрі[3] |
Країна | Стародавні Афіни Імперія Ахеменідів |
Діяльність | політик, військовослужбовець, солдат |
Галузь | політика[4] і військовий корабель[4] |
Знання мов | давньогрецька і давньоперська |
Учасник | Греко-перські війни |
Посада | архонт Афінd і стратег |
Військове звання | стратег |
Конфесія | polytheistic religiond |
Батько | Neoclesd |
Мати | Абротонd |
У шлюбі з | Архіппаd |
Діти | Археполід, Мнесиптолема, Нікомаха і Асія |
Фемісто́кл, або Темісто́кл (дав.-гр. Θεμιστοκλῆς, 524 до н. е. — 459 до н. е., Магнесія) — афінський політик, стратег, один з лідерів демосу.
Народився в Афінах близько 524 до н. е.[5] Його батьком був афінянин з не надто знатного роду Неокл з роду Лікомідів, нащадків героя Ліка. Матір'ю Фемістокла, згідно з Плутархом, була або фракіянка Абротонон, або жінка родом з Галікарнасу Евтерпа[6][7]. Незалежно від того, з якого міста походила мати Фемістокла, її син був незаконнонародженим. Через це він був дещо обмежений у правах. Зокрема, він міг відвідувати лише гімнасіон за міськими воротами на Кіносарзі. Уже в дитинстві Фемістокл проявив хитрість, яка знищила одну з відмінностей між незаконнонародженими і повноправними громадянами. Подружившись з дітьми аристократів, він зумів умовити їх займатися гімнастичними вправами в Кіносарзі[6].
Походження Фемістокла вплинуло й на його громадянську позицію. Більшість афінських знатних родів мали родинні та/або дружні відносини з іншими державами. У Фемістокла подібних прихильностей не було. Він схилявся до опори на внутрішні сили, без укладання тісних союзів з іншими державами. Він прагнув до афінського ізоляціонізму.
У юні роки, під час відпочинку, на відміну від інших дітей, Фемістокл обмірковував і складав промови. У них він або звинувачував, або захищав когось з однолітків. Учитель майбутнього афінського стратега, згідно з Плутархом, припустив: «З тебе, хлопчику, не вийде нічого посереднього, але щось величне — або добре, або зле!»[8].
У юні роки, як повідомляли численні античні автори, Фемістокл вів розпусний спосіб життя. Через це батько навіть позбавив його спадщини[7][9]. Плутарх підтверджує такі чутки, але спростовує їх[10]. Водночас сам же Плутарх, в кінці свого твору «Фемістокл», розповідає про 10 дітей Фемістокла, з яких тільки троє (Архентол, Полієвкт і Клеофант) були від першої дружини Архиппи[11].
У 493—492, 487—486, 483–482 до н. е. обирався архонтом, пізніше — стратегом. Домігся виборів архонтів за жеребом, зниження пасивного виборчого цензу, зміцнив незалежність колегії стратегів. За ініціативою Фемістокла був розбудований афінський порт Пірей, а кількість бойових кораблів збільшена до 200 трієр — на будівництво флоту було спрямоване усе срібло, яке видобували в Лавріонських копальнях. для цього Фемістокл звернувся до мешканців Афін з проханням на один рік добровільно відмовитися від призначених кожному громадянину доходів.
Був одним з організаторів спротиву перській навалі 480—479 до н. е.. Аби спровокував атаку персів, вигідну для греків з точки зору військової стратегії, повідомив перському царю Ксерксу про наміри грецького командування відвести флот з Саламінської протоки. Його вважають батьком перемоги у битві при Саламіні. За порадою Фемістокла Ксеркс швидко залишив Грецію з більшою частиною війська.
Ініціатор створення у 478 до н. е. Делосського союзу — основи майбутньої Афінської архе.
У 471 до н. е. зв'язки Фемістокла із персами були викриті та він був висланий з Афін шляхом остракізму. Після поневірянь різними грецькими містами попрямував до двору Артаксеркса I Довгорукого. Цар зробив Фемістокла своїм радником і віддав йому в управління Лампсак і Магнесію.
Помер Фемістокл у Магнесії. За легендою — наклав на себе руки (отруївся, випивши бичачу кров), щоб не брати участь у новій війні персів проти Греції.
Давньогрецькому стратегу присвячена однойменна опера Йоганна Крістіана Баха. Події відбуваються в 470 році до н. е. Фемістокл втік з Греції і опинився в Сузах, при дворі перського царя. Опера була написана в 1772 році в Мангеймі.
У фільмі 1962 року «300 спартанців» роль Фемістокла грає Ральф Річардсон.
Також знятий у 2013 році фільм 300 Спартанців: Відродження Імперії роль Фемістокла тут зіграв Салліван Степлтон. Він вийшов на екрани світу 7 березня 2014 року.
Давньогрецькому стратегу присвячені кілька історичних романів, зокрема «Герой Саламіна» Л. Воронкової[12] та «Фемістокл» В. Поротнікова.
- ↑ http://www.nytimes.com/books/98/10/11/reviews/981011.11griffit.html
- ↑ http://earlyworldhistory.blogspot.com/2012/01/themistocles.html
- ↑ https://kulturenvanteri.com/yer/?p=167734
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Hornblower Simon, Spawforth Anthony. Themistocles // The Oxford Classical Dictionary. — Oxford University Press. — 1996. — ISBN 9780198661726.
- ↑ а б Плутарх. Фемистокл и Камилл (Фемистокл I) // Избранные жизнеописания. — М.: : "Правда", 1987. — Т. 1. — С. 215—216. — 500 000 прим.
- ↑ а б Корнелій Непот, 2021, с. 20, Фемістокл. 1.
- ↑ Плутарх. Фемістокл II
- ↑ Лібаній. Речі IX—X
- ↑ Плутарх. Фемістокл III
- ↑ Плутарх. Фемістокл XXXII
- ↑ Воронкова Л. Ф. Герой Саламіна. сайт lib.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 30 жовтня 2011.
- Фемістокл // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Корнелій Непот. Життєписи видатних античних полководців / Переклад з латини, упоряд., прим., словн. імен, назв, термінів та підбір іл. Володимира Литвинова. — Київ : Прометей, 2021. — 248 с. — ISBN 978-617-7502-45-5.
- Реальный словарь классических древностей[недоступне посилання з липня 2019]
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона