Ü

Ü, ü — літера розширеного латинського альфабету або символ, утворений буквою U шляхом додавання умлаута чи треми. У випадку з умлаутом позначає огублений голосний переднього ряду високого піднесення.

В історичному проєкті української латинки Їречека літера ü використосувалася на позначення /і/, що походить від старослов'янського о (оскільки Йосиф Їречек розрізняв і < о та і < е, ѣ). Цей звук вимовляється як заокруглене i (кість — küsť, гвіздь — hvüźď).

Літера Ü

Літера Ü зустрічається в абетках угорської, карельської, турецької, уйгурської (латинський варіант), естонської, азербайджанської, туркменської, кримськотатарської та татарської мов, де позначає огублений голосний переднього ряду високого піднесення ([y]). Це окрема літера абетки, відмінна від U, Y та UE.

Ця літера також фігурує в деяких романізаціях китайської, де позначає той самий звук ([y]). Піньїнь використовує Ü лише у випадку можливої неоднозначности з іншим словом, записаним через U, система Вейда-Джайлза та система Лессинга використовують Ü в усіх ситуаціях. Оскільки літера «ü» відсутня на більшості клавіатур, а звука «v» у сучасній китайській (путунхуа) немає, часто літеру «v» використовують замість «ü» у відповідних словах. Через це інколи можна побачити романізації китайської з «v» на позначення [y].

U-умлаут

Ідентичний символ, U з умлаутом, присутній у німецькій абетці та позначає той самий звук [y]. В альфабеті має ту ж позицію, що й U чи UE. Цей символ можна зустріти і в деяких мовах, що успадкували німецькі назви чи окремі слова, наприклад у шведській, хоча він не належить до їхніх альфабетів. У шведській літеру називають tyskt y (Німецька y).

У мовах, які не мають Ü у складі стандартної абетки, та в обмежених наборах символів (ASCII тощо), U-умлаут часто замінюється комбінацією «ue». Деякі програми з розпізнавання знаків інколи приймають ü за ii.

• у російській мові XVIII—XIX ст. німецьке ϋ часто транскрибували як і:

  Bϋren → Бірон,

  Münnich → Мініх

  Üxküll → Ікскюлль

U-трема

Деякі мови використовують трему (аналогічну умлауту) над літерою U, щоб показати, що літера вимовляється за звичними правилами та утворює дифтонг.

• В іспанській розрізняє склади gue/gui та güe/güi (antigüedad , pingüino, vergüenza).
• У каталанській використовується так само, як і в бразильській португальській, як з «g», так і з «q»: pingüins, qüestió:

  "gue~güe" are [ɡe]~[ɡwe],

  "gui~güi" are [ɡi]~[ɡwi],

  "que~qüe" [ke]~[kwe],

  "qui~qüi" [ki]~[kwi],

  Також у каталанській трему використовують для розбиття дифтонгу: reüll.

• У французькій трема вживається над e, i та u у певній групі слів: capharnaüm, crapaüter, maïs, caïd, amüir, ouïr, aigüe, exigüe, ambigüe, gageüre, noël тощо. Після орфографічних реформ 1990 року до цього списку додалися інші, наприклад, aigüe (раніше aiguë), ambigüe (раніше ambiguë) та argüer [arɡ(ɥ)e] (раніше без позначки).

• У бразильській португальській комбінації «gue» та «gui» вимовляються [ge], [gi] («u» не вимовляється, але відповідає за звучання [g]), натомість, «güe» та «güi» позначають [gue], [gui]: pingüim, agüentar; «ü» також зустрічається в складах «qüe» (conseqüência) та «qüi»: (qüinqüênio).
• Також літера ü може позначати шосту голосну сулетинського діалекту баскської мови, схожої на французьку u.

Типографія

Історично самостійна літера Ü та U-дієреза (трема) писалися як U з двома крапками зверху, а U-умлаут — як U з дрібною e вгорі: цей знак згодом у середньовічних рукописах перетворився на U з двома вертикальними рисками. У більшості пізніших рукописів ці риски майже перетворилися на крапки.

У сучасній типографії бракувало місця на друкарських машинках, пізніше — на клавіатурах для розміщення Ü та U з рисками. Оскільки на вигляд вони були майже ідентичними, два символи об'єднали, що було також зроблено у кодувальних системах на зразок ISO 8859-1. В результаті було неможливо розрізнити три різні знаки. Хоча Юнікод теоретично надає рішення, ним майже не користуються.

У Microsoft Windows, утримання alt та введення 0220 чи 154 (при ввімкненому Num Lock) виводить Ü, утримання alt та введення 0252 чи 129 виводить ü.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ü

• Omniglot - writing systems & languages of the world [Архівовано 21 грудня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • German language [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Spanish language [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)