Перейти до вмісту

Борщ

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Горщик з борщем та його інгредієнти на поштовій марці України
Фестиваль «Борщик у глиняному горщику» на Полтавщині
Фестиваль «Борщик у глиняному горщику» на Полтавщині
Борщ з грибами
Фестиваль борщу на Полтавщині

Борщ — рідка страва української кухні.

Цитати

[ред.]
  •  

Борщ — гарний фільтр, як і «КримНаш». Борщ український. Крим чий? Український. У тебе є прекрасний фільтр розуміння, з ким ти маєш мову, з ким ти говориш, який бекграунд людини.[1]

  — Євген Клопотенко
  •  

В Україні людей, які вірять в президента або вірять в Бога, в Будду, або у що-небудь вірять — менше, ніж людей, які їдять борщ. Тому що люди, які їдять борщ, я думаю, що 98% українців. А такого великого показника не було ні на жодних виборах, ні в одній церкві, ніде. Тому вочевидь борщ — це точно наша релігія, наша цінність, в яку ми повинні вірити і підтримувати.[1]

  — Євген Клопотенко

З української літератури

[ред.]
  •  

Русини знають, яким могутнім містом був Київ і те, що він був столицею їхніх князів...
багато з них також вірить, що Троя стояла на тому самому місці. І в зв'язку з цим вони ще говорять, що ця річка (Борщівка) дістала таку назву, бо біля неї, на місці нашого нічлігу, був борщовий торг. Я вважаю, що Київ був великим містом, але не на стільки миль, як говорять русини.
І хоч це місце було так само далеко від міста, як і тепер, воно могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи там торгували борщем...
До того ж русини рідко або швидше ніколи не купують борщу, а кожен робить його у себе вдома, бо це їхня щоденна їжа і напій. І щоб люди їздили кілька миль за борщем, який коштує гріш, це також видається недоречним. Отже це груба помилка простих людей (що не повинно нас дивувати), начебто Київ мав площу 7 миль і начебто ніде не було торгу борщем, лише на цьому місці, яке в наш час віддалене від Києва на півтори милі. Відомо також, що Троя лежить в Малій Азії, близько 300 миль від Києва.[2]
  — Мартін Ґруневеґ, 1584.
  •  

І пироги тамо били,
Та і борщика зварили;
Та била і капустая,
І горох, била кашая,
Та била там і ботвина,
І вшелякая звірина.[3]
  — Якуб Гаватович, «Інтермедія про Максима, Рицька і Дениса», 1619.
  •  

Та питаєш, що варити
Буду? Ось в тоїм борщика,
В тоїм яхли до молока;
Коли риби достанемо
В тоїм горщику зваримо.[4]
  — Якуб Гаватович, «Інтермедія про Климка і Стецька», 1619.
  •  

Найвживаніша ж їхня їжа борщ, що вариться з буряка і капусти з різними іншими трав'яними приправами та з просяною крупою, не на воді, а на сирівці, тобто на вельми кислому квасі, що через кислоту й пити не можна; завжди робиться зі свинячим або яловичим салом, а у святкові дні рідко у кого б не було на столі баранячого м'яса або чого-небудь зі свійських птахів, а іноді й з дичини.[5]

  — Топографічна комісія Харківського намісництва, 1785.
  •  

Пять казанивъ стояло юшки,
А въ чотырохъ були галушки,
Борщу трохи було не съ шѣсть;
Барановъ тьма була вареныхъ,
Курей, гусей, качокъ печеныхъ,
До сыта що бъ було всѣмъ ѣсть.[6]
  — Іван Котляревський, «Енеїда», 1798.
  •  

Бо́рщъ, щи. Въ Малороссіи дѣлаютъ изъ пѣченаго хлѣба особый родъ квасу, называемаго тамъ сырове́ць, цвѣтомъ бѣлаго какь разсолъ огуречный; наливъ сего квасу въ горшокь, накрошивъ бураковь (свеклы), или положивъ качанной свѣжей капусты кусками называемыми пелю́стки, положивъ говядину, или птицъ какихъ, зажареныхъ въ маслѣ яицъ, и свинаго сала; все сіе приправивъ петрушкою, и другими пряными травами, и сваривъ вмѣстѣ, и наконецъ забѣливъ сметаною — подаютъ на столъ: воть это есть настоящій малороссійскій борщъ! коего вкусъ зависитъ отъ пропорціи свареной здобы и умѣнья состряпать, Ма́ло ты Гапу́сю (Агафьюшка) звары́ла борщу́. Безъ борщу́ и хліба нема́ и обі́да.[7]

  — Олексій Павловський, «Словарь малороссійскаго нарѣчія», 1826.
  •  

Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків, а я ось зараз встану та покажу тобі, як борщ накидать. Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось. Вона вмилась, стала перед образами й довго молилась, доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. Свекруха хрестилась, а скоса все поглядала на невістчині руки. Розумна Мотря й собі спідлоба поглядала на свекруху й постерегла той косий погляд. Кайдашиха помолилась богу й почала знов навчати невістку, як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати сало. Вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду. — Як приставиш до вогню борщ та кашу, то вимети хату та накришиш сала на вишкварки до каші, — знов порядкувала Кайдашиха, згорнувши руки, а далі знов полізла на піч, заохала й знов лягла одпочивать.[8]

  — Іван Семенович Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім'я», 1878.
  •  

Вогонь любові запашний тільки мить! Потім на ньому починають варити борщ.

  — Валер'ян Підмогильний, «Місто»
  •  

Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять…[9] — Про вміння Мотрі куховарити. Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія друга, ява VI).

  — Герасим Калитка

Українські прислів'я та приказки

[ред.]
  •  

Борщ да каша — добрая паша.[10][11]

  — Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті (кінець XVII ст. — початок XVIII ст.).
  •  

Байка байкою, а борщ стигне.

  •  

Хоч борщ без сала, аби душа пристала. — про кохання

  •  

Без борщу і хліба нема і обіда.[12]

  •  

Борщ та каша — їжа наша.[13]

  •  

Борщ усьому голова.[14]

  •  

Борщ — найкраща страва.[15]

  •  

Каша — наша, батьків — борщ.[14]

  •  

Варися, борщ, а я побіжу москаля побачу.[14]

  •  

Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає![14]

  •  

Впав у біду, як курка в борщ.[14]

  •  

Дала борщу такого, що аж туман з моря котиться![14]

  •  

Дурниці вареники й варяниці, інша справа борщ, — хоч поганий, так до біса![14]

  •  

Кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу.[14]

  •  

Набрав, як борщу на шило.[14]

  •  

Два гриби в борщ — то забагато.[11]

  •  

Без добавки і борщ не смачний.[11]

  •  

Коли вживати, то вживати, а по два яйця в борщ убивати.[11]

  •  

Борщ, аж жмури встають.[11]

  •  

Борщ — хоч лице зморщ, а очі витріщ.[11]

  •  

Борщ без каші удовець, каша без борщу — вдова.[11]

  •  

Борщ без солі та без долі та без третього здоров’я.[11]

  •  

Не карай мене, боже, нічим, як у мене борщ ні з чим.[11]

  •  

Борщ і капуста — хата не пуста.[11]

  •  

Що до чого, а борщ до хліба.[11]

  •  

Щоб такий борщ жінка варила — сьогодні б прогнав.[11]

  •  

Борщ з’їжмо, за кашу поцілуймося.[11]

  •  

Борщ такий, аж туман устає.[11]

  •  

Вимила ложки та й вилила в борщ.[11]

  •  

Хай буде борщ ріденький, аби солоденький.[11]

  •  

Гіркий світ і квасний борщ.[11]

  •  

Він любить чужі борщі пробувать.[11]

  •  

В нас просто: борщ, каша, третя кваша.[11]

  •  

Без докладу і борщ не смачний.[11]

  •  

Замного два гриби в борщ.[11]

  •  

Де велика рада, там рідкий борщ.[11]

  •  

Дим густий, борщ пустий, м'ясо вгору, пір'я вниз.[16]

  •  

Добрий борщик, та малий горщик.[11]

  •  

Шкода ради, що рідкий борщ.[11]

  •  

За лижку борщу три милі гощу.[11]

  •  

З ним борщу не звариш.[11]

  •  

Із нехочу з’їв три миски борщу.[11]

  •  

Із’їла борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки.[11]

  •  

Їж борщ з грибами да держи язик за зубами.[11]

  •  

Їв би борщ, та жалко: вчора дома пообідав.[11]

  •  

Їжте борщ, капусту, бо пироги несуть.[11]

  •  

Їжте, кумо, борщ підбитий, давала-м псу, не хотів пити, сука не хотіла, кума все іззіла.[11]

  •  

Їжте борщ, добрий борщ, три дні під лавов стояв, нім сі мені дістав.[11]

  •  

Коли б чим борщ оженить.[11]

  •  

Наварила борщу та й не вихлещу.[11]

  •  

На голім борщи годі ціпом товчи.[11]

  •  

Наївся шилом борщу.[11]

  •  

Хрущі в борщі, а жаба в юшці.[11]

  •  

Не втне Панько шилом борщу.[11]

  •  

На нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить.[11]

  •  

Наш піддячий любить борщ гарячий, а як голодний, їсть і холодний.[11]

  •  

Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.[11]

  •  

Не давай два гриби до борщу, бо переборщиш.[11]

  •  

Нема в світі як той борщ: хоч поганий, та до біса.[11]

  •  

По самісінькі боки набрався борщу.[11]

  •  

Про єдного гриба буде борщ.[11]

  •  

Пук — гривня з рук, дим густий, борщ пустий.[11]

  •  

Свищі в борщі.[11]

  •  

Свій борщ несолоний ліпший, як чужа юшка.[11]

  •  

Сип борщ, клади кашу, люблю, діти, матір вашу.[11]

  •  

Сип борщ, клади кашу, подай пить.[11]

  •  

Смачний єсть борщ і каша, але як єсть шматок м’яса.[11]

  •  

Сміх мене обгортає, що до борщу хліба немає.[11]

  •  

Сьогодні борщ жонатий.[11]

  •  

Ти, чоловіче, їж борщик, а я буду м’ясце, бо мене дитина ссе.[11]

  •  

Той самий борщ, тільки в іншій мисці.[11]

  •  

Трапиться на віку варить борщ і в глеку.[11]

  •  

У борщі крупина за крупиною ганяється з дрючиною.[11]

  •  

У збитім горшку доброго борщу не звариш.[11]

  •  

Хто не з’їсть борщу, той і каші їсти не буде.[11]

  •  

Чого не люблю, того й в борщ не кришу.[11]

  •  

Що-небудь, аби борщ.[11]

  •  

Я люблю усякий борщ, аби з м’ясом.[11]

  •  

З такого горя доведеться в борщі втопитись.[17]

  •  

Вона знає, що у вас у борщі кипить.[17]

  •  

Нехай іде дощ, наловим риби — буде борщ.[17]

  •  

Індик думав та й у борщ попав.[17]

  •  

Смачні борщ і каша, але як є шматок м'яса.[17]

  •  

Що до чого, а хліб до борщу.[17]

  •  

Надіявся циган на пироги та борщу не їв.[17]

  •  

Вари, горщику, борщ, а я з хлопцями погомоню.[17]

  •  

Два кухарі — лихий борщ.[17]

  •  

Який кухар, такий борщ.[17]

  •  

Добрий кухар і з кропиви борщ зварить.[17]

  •  

Ти, жінко, їж борщ, а я м'ясо: скоріше діло піде.[17]

  •  

Як нелюба жінка, то чоловікові дома і борщ смердить.[17]

  •  

Де багато невісток, там дуже борщ солоний.[17]

  •  

Баба без діда — як борщ без хліба.[17]

  •  

Старий стару хвалить, що добрий борщ зварить, а молодий свою гудить: що не зварить, то спаскудить.[17]

  •  

Хвалений борщ надвір виливають.[17]

  •  

Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ.[17]

  •  

Держи язик за зубами — будеш їсти кашу з грибами.[17]

  •  

Добрий горщик, та поганий борщик.[17]

  •  

Їжте, дітоньки, наварила-м борщику, дала-м псові, а він не хоче їсти.[17]

  •  

3 хріном борщ![16]

  •  

«А що мати варила? — Борщ та полинь! — От вам полинь, сама ти згинь!»[16]

  •  

Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся.[16]

  •  

Багачі їдять калачі, не сплять ні вдень, ні вночі; а бідний борщу хлібне, та й удень засне.[16]

  •  

Кум не свиня, аби яйце в борщі з'їв.[16]

  •  

Занюхає ковбасу в борщі.[16]

  •  

Цур дурня в борщ![16]

  •  

Аж вчорашній борщ вернувсь.[16]

  •  

Назвався раком — лізь у борщ.[16]

  •  

Оженися, не журися — піде тобі рукою: жінка піде за борщем, а ти за мукою.[16]

  •  

Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.[16]

  •  

Благодареники за вареники: каші не їв, борщу не бачив.[16]

  •  

Без штуки і борщ не смачен.[16]

  •  

Нісчимний борщ, неначе пійло.[16]

  •  

Погана страва, найпаче борщ.[16]

  •  

Пироги борщеві вороги.[16]

  •  

Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми.[16]

  •  

Я вам сама подякую: будем на весіллі, так вивернем горщик з борщем.[16]

  •  

У доброї кухарки борщ смачний і без шкварки.[18]

  •  

Вдався борщ у господині, що не хочуть їсти й свині.[18]

  •  

Хай буде борщ хоч ріденький, аби смачненький.[18]

  •  

Як дуже голодний, то з'їсть борщ і холодний.[18]

  •  

Поволі хлопчику, раз хліба, два рази борщику.[19]

  •  

Не та господиня, що базікає, а та, що борщ варить.[20]

  •  

Була б сметана і курка — зварить борщ і дурка.[21]

  •  

Із слів борщу не звариш.[22]

  •  

Одригнеться торочним борщом.[23]

  •  

За полушку ні в борщ, ні в юшку.[24]

  •  

Муха одна весь борщ зіпсує.[25]

  •  

Без води навіть борщу не буває.[25]

  •  

Дай голий борщ, а чола не морщ.[26]

  •  

За ложку борщу, три дні гощу.[26]

  •  

На голім борщи годі ціпом товчи.[26]

  •  

Добрий був горщик, як був у нім борщик.[26]

  •  

Їж та дивися, аби мій борщ не був по селу.[26]

  •  

Що раз борщику хлисну, то любка до серця тисну.[26]

  •  

Без одної риби, не буде борщ рідкий.[26]

  •  

Шкода ради, що рідкий борщ.[26]

  •  

Вхопив, як шилом борщу налив.[27]

  •  

Добро пожалувать мимо наших воріт борщу сьорбати.[27]

  •  

Поберімося обоє, піде нам рукою: я піду за борщем, а ти за мукою.[27]

  •  

Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.[27]

  •  

Витіва таке, що і в борщ ні кришуть.[28]

  •  

Борщ такий добрий, аж небо видно.[28]

  •  

Тринди-ринди, з маком борщ.[29]

  •  

Ох, Боже, розлився борщ — Бог з ним.[30]

  •  

Дешеве м'ясо — поганий борщ.[15]

  •  

Травневий дощ, як з грибами борщ.[15]

З українських народних пісень

[ред.]
  •  

— А я борщику хочу,
Милий мій, миленький.
А я борщику хочу,
Голубе сивенький.
— Та й звари, мила! (2)
Та й звари (2)
Гарна, чорнобрива.

 — Бурачка я ни маю,
Милий мій, миленький.
Бурачка я ни маю,
Голубе сивенький.
— Викопай, мила, (2)
Викопай, (2)
Гарна, чорнобрива[31].
— «А я борщику хочу»

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ а б Борщ – гарний фільтр, як і «КримНаш» – Євген Клопотенко // Радіо Свобода, 30.01.2021.
  2. ↑ Ісаєвич Я. Д. Мартин Груневег і його опис Києва // Мартин Груневег. Славнозвісне місто Київ (фрагменти з подорожніх записок) // Всесвіт, 1981, № 5. – с. 204 – 211.
  3. ↑ Інтермедія про Максима, Рицька і Дениса // «Трагедія, або Візерунок смерті пресвятого Іоанна Хрестителя...» (Львів, 1619) // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. К., 1960, с. 42 — 49.
  4. ↑ Інтермедія про Климка і Стецька // «Трагедія, або Візерунок смерті пресвятого Іоанна Хрестителя...» (Львів, 1619) // Українські інтермедії XVII — XVIII ст. К., 1960, с. 33 — 42.
  5. ↑ Топографічний опис Харківського намісництва 1785 року // Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археограф. комісія та ін. Упоряд. В. О. Пірко, О. І. Гуржій; Редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— Київ: Наукова думка, 1991. — С. 4-12; 68. — 278 с. — ISBN 5-12-002041-0.
  6. ↑ Іван Котляревський. Енеїда. Часть II. СПб., 1798.
  7. ↑ Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарѣчія» (А-Б) О. Павловського (з передмовою Д.Бучка) // З історії української мови. До 150-річчя "Граматики" О. Павловського. К. Наукова думка, 1972, 115 с., Словник: с. 95-115.
  8. ↑ І. С. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я. Художня повість. Київ: Наукова думка, 1965.
  9. ↑ Карпенко-Карий І. Драматичні твори / Вступ ст., упоряд. і приміт. Р. Я. Пилипчука; Ред. С. Д. Зубков. — Київ: Наукова думка, 1989. — С. 259 — ISBN 5-12-009281-0
  10. ↑ Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті / Підг. тексту І. П. Чепіги. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 216.
  11. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс Прислів’я та приказки про борщ // TEKA.ks.ua. — 04.01.2017.
  12. ↑ Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарЂчія» О. Павловського / З історії української мови: До 150-річчя «Грамматики» О. Павловського. — К., 1972. — С. 91—115. litopys.org.ua
  13. ↑ Burlakoff, Nikolai (2013). The World of Russian Borsch: Explorations of Memory, People, History, Cookbooks & Recipes. North Charleston, SC: Createspace Independent Pub. ISBN 978-1-4840-2740-0.
  14. ↑ а б в г д е ж и к Від печі до списку ЮНЕСКО // Голос України. — 20.01.2021.
  15. ↑ а б в Знаки української етнокультури: словник-довідник/ Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Київ: Довіра, 2006. – С. 52, 380, 603. – 703 с. – ISBN 966-507-195-5.
  16. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Українські приказки, прислів'я, і таке інше: зб. О. В. Марковича і др. / спорудив М. Номис. — Санкт-Петербург: В друк. Тиблена і комп. И. Куліша, 1864. — VII, 304, XVII c.
  17. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Мишанич С. В., Пазяк М. М. Українські прислів'я та приказки. — К.: Дніпро, 1984. — 389 с.
  18. ↑ а б в г Василь Ватійчук. Кожне сільце має своє слівце // Сільські Вісті. № 42 (19237). - 17.04.2015.
  19. ↑ Галицькі приповідки и загадки, зібрані Григорієм Ількевичем / Г. Ількевич. – Відень: Напечатано черенками О. О. Мехитаристів, 1841. — С. 76. – VI, 124 c.
  20. ↑ Українські прислів'я, приказки // Афоризми — aphorism.org.ua
  21. ↑ Українські прислів'я, приказки // Афоризми — aphorism.org.ua
  22. ↑ Федоров В. Психологія народної мудрості. Пареміологічний довідник. — Тернопіль: Підручники та Посібники, 2009. — С. 39. — 352 с.
  23. ↑ Закревскій Н. В. Старосвѣтскій бандуриста. Книга 2. Малороссійскія пословицы, поговорки и загадки и галицкие приповѣдки. — М.: В Унив. тип., 1860. — С. 193.
  24. ↑ Українські прислів'я, приказки // Афоризми — aphorism.org.ua
  25. ↑ а б Ніна Міщенко, Микола Міщенко. "Слово батьків - з усіх віків" // Українське життя в Севастополі
  26. ↑ а б в г д е ж и Приповідки або Українсько-народня філософія / Володимир Плавюк. — Едмонтон: 3 друкарні Івана Солянича, в Едмонтоні, Алберта, 1946. — С. 26, 78, 150, 190, 276, 279. — 355 с.
  27. ↑ а б в г Українські народні прислів'я та приказки / Сухобрус Г.; Ткаченко Ф. та ін.; Під ред. М. Т. Рильського. — Київ: Вид. АН Української РСР, 1955. — С. 157, 174, 223, 307. — 446 с.
  28. ↑ а б Малорусский зборник // Пословицы, поговорки и поверья Воронежской губернии / Дикарев М. А. Воронежский этнографический сборник. — Воронеж: Типо-литография Губерн. правл., 1891. — Отдельный оттиск из 2 выпуска Памятной книжки Воронежской губернии на 1891 год. — С. 272.
  29. ↑ Народ скаже - як зав'яже. Українські народні прислів'я, приказки, загадки / Упоряд. та передм. Н. С. Шумади; редкол.: В. В. Бичко та ін. – Київ: Веселка, 1973. – 228 с. – (Шкільна бібліотека). – С. 162.
  30. ↑ Повседневныя трапезы // Пища и питье крестьянъ-малороссовъ, съ нѣкоторыми относящимися сюда обычаями, повѣрьями и примѣтами / В.Щ[елоковская]. / Этнографическое обозрѣніе / Янчук Н. А. (ред.). — Москва, 1899. — № 1—2. — С. 307.
  31. ↑ Pisni, 2014, с. 652

Джерела

[ред.]
  • Народні пісні Хмельниччини (з колекції збирачів фольклору) / упорядкув. та вступ. статті М. К. Дмитренка, Л. О. Єфремової ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського.. — Київ: Наукова думка, 2014. — 720 с. — ISBN 978-966-00-1464-0

Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Борщ&oldid=125221