Siemens Velaro
Siemens Velaro | |
---|---|
Основні дані | |
Країна виробництва | Німеччина |
Виробник | Siemens |
Побудовано поїздів | 181 |
Технічні дані | |
Рід струму і напруга у контактній мережі | змінний 25 кВ 50 Гц, змінний 15 кВ 16,7 Гц, постійний 1,5 кВ, постійний 3 кВ |
Пасажиромісткість | 536, 601, 604, 460, 900 (в залежності від модифікації) |
Маса | від 418 до 735 тонн (в залежності від модифікації) |
Конструкційна швидкість | 250, 320, 330, 350, 380 км/год (в залежності від модифікації) |
Довжина вагона | 200 м 8-ми вагонного поїзда[1], 250 м для 10-ти вагонного поїзда, 400 м для 16-ти вагонного поїзда |
Ширина | 3890 мм |
Висота | 3265 мм |
Ширина колії | 1435 мм, 1520 мм |
Вихідна потужність | 8 МВт, 8,8 МВт (CRH3C) 9,2 МВт (CRH380B) 16 МВт, 18,4 МВт(CRH380BL, CL) |
Тип ТЕД | асинхронний |
Експлуатація | |
Країна експлуатації | Німеччина, Іспанія, Китай, Росія |
Siemens Velaro у Вікісховищі |
Siemens Velaro — високошвидкісні електропоїзди, вироблені компанією Siemens AG. Velaro є подальшим розвитком моделі ICE 3, які будуються консорціумом компаній Siemens AG і Bombardier для Deutsche Bahn.
Існують такі модифікації:
- Velaro E (RENFE AVE S 103 для лінії Мадрид - Барселона, оператор RENFE);
- Velaro CRH 3A для лінії Пекін - Тяньцзінь;
- Velaro CRH 3C - збирається в Китаї за ліцензією і за участю концерну Siemens AG;
- Velaro RUS (Сапсан) - версія для Росії (для ліній Москва - Санкт-Петербург і Москва - Нижній Новгород).
- Velaro D;
Основна стаття: RENFE AVE S 103
У 2001 році RENFE замовила шістнадцять Velaro[2], які отримали позначення AVE S-103. Пізніше іспанці замовили ще 10 складів. Поїзди призначені для обслуговування високошвидкісної магістралі Барселона - Мадрид. Довжина лінії становить 621 кілометр, швидкість до 350 км/год, час у дорозі - 2 години 25 хвилин.
Перші склади були поставлені в липні 2005 року. Тестові випробування завершили до січня 2006 року.
15 липня 2006, один з поїздів встановив рекорд швидкості 403,7 км/год на перегоні Гвадалахара - Калатаюд на магістралі Мадрид - Сарагоса. Це іспанський національний рекорд швидкості для залізниці.
Основна стаття: CRH3
20 березня 2009 компанії Tangshan Railway Vehicles Co. Ltd. (TC),Changchun Railway Vehicles Co. Ltd. (CRC) і Chinese Academy of Railways (CARS) підписали[3] з концерном угоду про постачання компонентів для 100 поїздів CRH 3, що базуються на платформі Siemens Velaro. Частка концерну складе близько 750 мільйонів євро в загальному обсязі поставок. Самі поїзди, призначені для швидкісних ліній Пекін - Тяньцзінь (Тангу), Ухань - Гуанчжоу і Ухань - Шицзячжуан, Нанкін - Шанхай будуть проводитися і тестуватися в Китаї силами китайських компаній.[4]
Основна стаття: ЕВШ1/ЕВШ2
В травні 2006 року ВАТ «РЖД» і Siemens Mobility підписали угоду про поставку (вартість контракту 276 млн євро) 8 високошвидкісних поїздів Velaro («Сапсан»), здатних розвивати швидкість до 250 км/год (можливе збільшення до 350 км/год). Також укладено договір (на суму 354,1 млн євро) про сервісне обслуговування поїздів протягом 30 років або на пробіг не менше 14 млн км. Російська версія названа на честь сокола-сапсана (Falco peregrinus) із загону соколиних, найшвидшого птаха в світі.
РЖД замовили поїзди наступних типів:
- Односистемні (постійний струм) поїзд = 3 кВ (версія B1, позначення РЖД - ЕВС1);
- Двосистемні поїзд (подвійного живлення) = 3 кВ і ~ 25 кВ/50 Гц (версія B2, позначення РЖД - ЕВС2);
15 березня 2009 року відбулася перша пробна поїздка потягу «Сапсан» за маршрутом Санкт-Петербург - Москва.
17 грудня 2009 року поїзд здійснив перший комерційний рейс з Москви до Санкт-Петербурга.
Deutsche Bahn замовила 15 поїздів Velaro четвертого покоління (Velaro D), контракт оцінили в 500 млн євро[5]. Планується, що з грудня 2011 року[6] Velaro D розпочне курсувати між Німеччиною, Францією, Іспанією, Бельгією і Нідерландами.[7] Конструкційні особливості Velaro D також дозволять йому проходити через тунель під Ла-Маншем, це дозволить експлуатувати його в Сполученому Королівстві.[8]
7 жовтня 2010 року стало відомо, що компанія Eurostar вибрала концерн Siemens AG як постачальника 10 швидкісних поїздів Velaro e320[9]. При цьому загальна сума контракту складе 600 мільйонів євро (при загальних інвестиціях в 700 мільйонів фунтів стерлінгів, що включає переобладнання наявного рухомого складу)[10], призначених для роботи на маршрутах між Лондоном і Кельном/Амстердамом.[11] Ці шістнадцятивагонні склади довжиною 400 метрів відповідають вимогам, що пред'являються до поїздів, призначеним для курсування через Євротунель і відрізняються від більш коротких двохсотметрових восьмивагонних Velaro D, які Deutsche Bahn планує поставити на маршрут до Лондона.[11] Максимальна швидкість поїздів складе 320 км/год, кількість місць — понад 900.[9]
- ↑ Brockmeyer, Ansgar; Gerdhard, Thomas; Lübben, Edzard; Reisner, Manfred; Bayrhof, Monika (6 червня 2007). High-speed trains: from power car to distributed traction. European Railway Review. 13 (3): 67—79. ISSN 1351-1599. OCLC 225912293.
- ↑ Dietrich Möller, Christian Schlegel: «Velaro — Further Development of the ICE 3 for Worldwide Use», in 'Elektrische Bahnen', Vol. 104 (2006), No. 5, pages 258—263
- ↑ Siemens AG. Press Release I200903009 e
- ↑ Renewed success for high speed trains from Siemens Siemens and Chinese partners to supply another 100 trains for China Reference number: I 200903.009 e (PDF) (Пресреліз) (english) . Siemens AG. Corporate Communication and Governmen Affair. 20 березня 2009. Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012.
- ↑ Siemens News. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2008.
- ↑ DB unveils next-generation ICE. Railway Gazette International. 28 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 4 травня 2010. [Архівовано 2011-08-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Neuer ICE: Hightech gegen die Achsenkrise (German) . Spiegel Online. 28 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 28 квітня 2010.
- ↑ DB unveils next-generation ICE (English) . Railway Gazette. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 26 липня 2010. [Архівовано 2012-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ а б 320 km/h train order as Eurostar sets sights on expansion. Railway Gazette International. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 11 липня 2013. [Архівовано 2010-10-11 у Wayback Machine.]
- ↑ BBC News: Eurostar unveils £700m train deal [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.] Accessed 7 October 2010
- ↑ а б Eurostar picks Velaro to expand fleet. Railway Gazette International. 1 жовтня 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 2 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-07 у Wayback Machine.]
- Velaro Rus.pdf (англ.)
- Інформація і статті на сайті «Професійно про електропоїзди» [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- RZD EVS2 @ Trainspo [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]