Ripogonum
| Ripogonum | |
|---|---|
| |
| Ripogonum scandens у Новій Зеландії | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Ripogonaceae Conran & Clifford[3] |
| Рід: | Ripogonum J.R.Forst. & G.Forst.[1][2] |
| Типовий вид | |
| Ripogonum scandens J.R.Forst. & G.Forst.[1]
| |
| |
| ареал Ripogonum | |
 Вікісховище: Ripogonum
| |
Ripogonum — рід квіткових рослин, приурочений до східної Австралії, Нової Зеландії та Нової Гвінеї. До недавнього часу цей рід входив до родини Smilacaceae, а раніше до Liliaceae, але тепер він був виділений у власну родину Ripogonaceae (іноді Rhipogonaceae). Як і більшість видів близькоспоріднених Smilacaceae, більшість видів Ripogonum є деревними ліанами. Відмінності Ripogonum від Smilacaceae включають відсутність прилистків, рильце вологе, а не сухе, його насіння та листя містять крохмаль, а запобіжні клітини містять олію[4].
Шість видів Ripogonum[5] є багаторічними рослинами, або ліанами, або чагарниками. Прилистків немає. Стебла можуть мати колючки. Австралійські види двостатеві; інші одностатеві. Окремі квітки мають шість білих або блідо-зелених або жовтих пелюсток оцвітини. Плід — ягода з кількома коричневими насінням[6].
Найближчі, філогенетично, родини[7]:
| |||||||||||||||||||
- Ripogonum album R.Br.
- Ripogonum brevifolium Conran & Clifford
- Ripogonum discolor F.Muell.
- Ripogonum elseyanum F.Muell.
- Ripogonum fawcettianum F.Muell. ex Benth.
- Ripogonum scandens J.R.Forst. & G.Forst.
Деякі види цього роду використовуються корінними народами для будівництва кошиків[8], мотузок[9] і рибних пасток[10]. В Австралії та Новій Зеландії ягоди Ripogonum є відомими продуктами харчування для деяких видів ссавців[11] і птахів[12].
Ripogonum scandens має волокнистий корінь, багатий крохмалем і використовується як ароматизатор для пива[13]. Відомий у маорі Нової Зеландії концентрований відвар кореня заспокійливо діє на горло[14]. Його також використовували для лікування кишкових захворювань, гарячки, ревматизму та шкірних захворювань[15]. Їстівна невелика ягода суха і несмачна, але варені молоді пагони, як повідомляється, мають смак свіжої зеленої квасолі[13].
- ↑ а б Ripogonum% [Ripogonaceae and Rhipogon~ variants]. Australian Plant Name Index (APNI), Integrated Botanical Information System (IBIS) database (listing by % wildcard matching of all taxa relevant to Australia). Centre for Plant Biodiversity Research, Australian Government. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 07.07.2013. [Архівовано 2022-12-18 у Wayback Machine.]
- ↑ IPNI Plant Name Query Results for Ripogonum. International Plant Names Index]]. Процитовано 08.07.2013.
- ↑ Angiosperm Phylogeny Group (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society. 181 (1): 1—20. doi:10.1111/boj.12385.
- ↑ Conran, J. G.; Clifford, H. T. (1985). The taxonomic affinities of the genus Ripogonum. Nordic Journal of Botany. 5 (3): 215—219. doi:10.1111/j.1756-1051.1985.tb01650.x.
- ↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1.
- ↑ Smilaceae subfam. Ripogonoideae. Flora of Australia online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 липня 2013. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Kim, Jung Sung; Hong, Jeong-Ki; Chase, Mark W.; Fay, Michael F.; Kim, Joo-Hwan (2013). Familial relationships of the monocot order Liliales based on a molecular phylogenetic analysis using four plastid loci: matK, rbcL, atpB and atpF-H. Botanical Journal of the Linnean Society. 172 (1): 5—21. doi:10.1111/boj.12039.
- ↑ Manual of the New Zealand Flora: 1.Rhipogonium Forst. New Zealand Electronic Text Collection. Victoria University of Wellington. Процитовано 09.07.2013.
- ↑ Laing, Robert Malcolm; Blackwell, Ellen W. (1907). Plants of New Zealand. Whitcombe and Tombs. Процитовано 10.07.2013.
- ↑ Fishing and Eeeling. An Encyclopaedia of New Zealand 1966. Процитовано 10.07.2013.
- ↑ Tyndale-Biscoe, Hugh (2005). Life of Marsupials. CSIRO Publishing. с. 261. ISBN 978-0-643-09921-0. Процитовано 10.07.2013.
- ↑ Rowland, Peter (2008). Bowerbirds. CSIRO Publishing. с. 58–. ISBN 978-0-643-09868-8. Процитовано 10.07.2013.
- ↑ а б Ripogonum scandens - J.R.Forst.&G.Forst. Plants for a Future. Процитовано 10.07.2013.
- ↑ Baber, J. (1886). The Medicinal Properties of some New Zealand Plants. Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand. 19. Процитовано 09.07.2013.
- ↑ Macdonald, Christina (1974). Medicines of the Maori. ISBN 978-0-00-211548-3.
