Nachtjagdgeschwader 3

3-тя ескадра нічних винищувачів Nachtjagdgeschwader 3 (NJG 3)
Емблема нічної винищувальної авіації Люфтваффе
На службі	1 жовтня 1940 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	нічна винищувальна авіація
Роль	прикриття важливих об'єктів тилу в нічний час доби, перехоплення повітряних цілей (у першу чергу стратегічних бомбардувальників пр-ка), утримання панування в повітрі, підтримання бойових дій інших родів і видів авіації вночі
Чисельність	ескадра (100—120 нічних винищувачів)
Гарнізон/Штаб	Фехта
Війни/битви	Війни та битви (див.): Друга світова війна Західний фронт Битва за Британію Стратегічна повітряна оборона Рейху Операція «Оверлорд» Операція «Боденплатте» Центрально-Європейська операція
Командування
Визначні командувачі	Йоганн Шальк, Гельмут Лент, Гюнтер Радуш
Авіація
Бомбард.	Bf 110, Ju 88C, Do 217
Медіафайли на Вікісховищі

3-тя ескадра нічних винищувачів (нім. Nachtjagdgeschwader 3 (NJG 3) — ескадра нічної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни.

Історія частини

I./NJG 3 була сформована 1 жовтня 1940 року у Фехті шляхом перейменування V.(Z)/LG 1 та розгортанням штабу авіагрупи й трьох ескадрилей. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні винищувачі Bf 110. Вона стала першим формуванням, що носив ім'я 3-ї ескадри нічних винищувачів, якої ще не існувало в природі.

II. група була сформована 1 вересня 1941 року в Шлезвігу з групи «Цершторер-Ерганцунгс» зі штабом групи і трьома ескадрильями. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110. У вересні 4-та ескадрилья перебазувалася до Вестерланду.

III. група заснована 1 листопада 1941 року в Штаде шляхом перейменування II./ ZG 76 зі штабом групи і трьома ескадрильями. 7-ма ескадрилья дислокувалася в Люнебурзі. Група також увійшла в підпорядкування 1-ї дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110.

IV. група була створена в листопаді 1942 року з частин III./NJG 2 з розгортанням штабу групи й трьох ескадрилей. Група підпорядковувалася 2-й винищувальній дивізії і мала на озброєнні Bf 110.

Останньою великою повітряною битвою за участю винищувачів NJG 3 була операція «Гізела». Екіпажі NJG 3 і NJG 2 були викликані на брифінг щодо деталей проведення операції «Гізела». Льотчикам повідомили, що всі наявні нічні винищувачі візьмуть участь у тотальній атаці проти бомбардувальників противника на їхні аеродроми в Англії. Замислом операції передбачалося, що дві хвилі нічних винищувачів перетнуть узбережжя в районі міста Кінгстон-апон-Галл. Щоб уникнути ворожих радарів, рейдерам наказали летіти на мінімальній висоті, а потім піднятися до 4500 метрів, коли вони досягнуть узбережжя, що, як правило, вважається середньою робочою висотою британських бомбардувальників. Служба аналізу розвідданих Люфтваффе на Західному фронті підготувала для екіпажів детальні матеріали для вивчення в контексті підготовки до масштабного рейду. Вона зібрала максимум інформації про розташування британських аеродромів і системи спостереження та прожекторного освітлення, таких як система Дрем, а також посадкові вогні і індикатори кута глісади. Екіпажі були попереджені про світлові коди Королівської авіації на диспетчерських вишках, які попереджали екіпажі своїх бомбардувальників про можливого порушника поблизу. В ніч з 3 на 4 березня 1945 року, в ході проведення операції «Гізела», льотчики NJG 3 заявили про знищення семи бомбардувальників п'ятьма пілотами ескадри. При цьому шість винищувачів було втрачено й два зазнали пошкоджень.

Командування

Командири NJG 3

• майор Йоганн Шальк (29 вересня 1941 — 1 серпня 1943)
• оберстлейтенант Гельмут Лент (1 серпня 1943 — 7 жовтня 1944)
• оберст Гюнтер Радуш (12 листопада 1944 — 8 травня 1945)

Командири I./NJG 3

• гауптман Гюнтер Радуш (7 жовтня 1940 — 2 жовтня 1941)
• Гауптман Ганс-Дітріх Кнощ (Hans-Dietrich Knoetzsch) (3 жовтня 1941 — 30 вересня 1942)
• майор Егмонт цур Ліппе-Вайссенфельд (1 жовтня 1942 — 31 травня 1943)
• Гауптман Едгард Петерс (1 червня — 14 серпня 1943)
• Гауптман Вальтер Мюлїус (15 серпня — 13 грудня 1943)
• Гауптман Пауль Самейтат (14 грудня 1943 — 2 січня 1944)
• майор Вернер Гуземан (4 січня 1944 — 8 травня 1945)

Командири II./NJG 3

• гауптман Гюнтер Радуш (3 жовтня 1941 — 1 серпня 1943)
• майор Генріх цу Зайн-Віттгенштайн (15 серпня — листопад 1943)
• Гауптман Пауль Самейтат (листопад  — 14 грудня 1943)
• майор Клаус Гавенштайн (15 грудня 1943 — вересень 1944)
• Гауптман Гюшенс (вересень 1944 — лютий 1945)

Командири III./NJG 3

• оберстлейтенант Гайнц Наке (1 листопада 1941 — 21 квітня 1943)
• Гауптман Вальтер Мюлїус (22 квітня — 14 серпня 1943)
• Гауптман Рудольф Зігмунд (31 серпня — 3 жовтня 1943)
• майор Вальтер Барте (15 жовтня 1943 — 8 травня 1945)

Командири IV./NJG 3

• майор Еріх Сімон (1 листопада 1942 — 7 жовтня 1943)
• Гауптман Альберт Шульц (8 жовтня 1943 — січень 1944)
• Гауптман Франц Бушманн (січень — липень 1944)
• Гауптман Гайнц Фергер ([липень — листопад 1944)
• майор Бертольд Ней ([листопад 1944 — 4 березня 1945)
• Гауптман Фрідріх Тобер (5 березня — 8 травня 1945)

Основні райони базування 3-ї ескадри нічних винищувачів

Основні райони базування штабу 3-ї ескадри нічних винищувачів

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
29 вересня 1941 — травень 1945	Штаде	1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд	Bf 110, Ju 88C, Ju 88G

Основні райони базування I./NJG 3

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
1 жовтня 1940 — серпень 1944	Фехта	1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд	Bf 110
серпень — грудень 1944	Шлезвіг	2-га вд	Ju 88G
грудень 1944 — травень 1945	Грофе

Основні райони базування II./NJG 3

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
1 вересня 1941 — березень 1944	Шлезвіг	1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд	Bf 110
березень — травень 1944	Лангендібах/Фехта	2-га вд	Ju 88C
травень — серпень 1944	Плантлюнне
серпень — 3 вересня 1944	Гютерсло		Ju 88G
3 вересня — листопад 1944	Грофе/ Каруп
листопад 1944 — лютий 1945	Шлезвіг

Основні райони базування III./NJG 3

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
1 листопада 1941 — серпень 1944	Штаде	1-ша нічна винищувальна дивізія/2-га вд	Bf 110
серпень — вересень 1944	Дюссельдорф	2-га вд
вересень — грудень 1944	Вестерланд		Bf 110, Ju 88G
грудень 1944 — травень 1945	Штаде		Ju 88G

Основні райони базування IV./NJG 3

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
листопад 1942 — 8 січня 1944	Грофе/ Каруп	2-га вд	Bf 110
8 січня — листопад 1944	Вестерланд		Ju 88C, Ju 88G
листопад — грудень 1944	Маркс/Фарель		Ju 88G
грудень 1944 — березень 1945	Єфер
березень — квітень 1945	Нордгольц
квітень — травень 1945	Скридструп

Основні райони базування Ergänzungsstaffel./NJG 3 (резервна ескадрилья)

Час	Місто	Основний літак
1941 — травень 1942	Фехта	Bf 110
травень — грудень 1942	Шлезвіг

Основні райони базування Schulstaffel./NJG 3 (навчальна ескадрилья)

Час	Місто	Основний літак
червень 1944 — 1 травня 1945	Грофе	Bf 110, Ju 88

Список кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста NJG 3

Позначення

   Удостоєні посмертно

Ім'я	Звання	Підрозділ	Лицарського хреста	Лицарського хреста з дубовим листям	Лицарського хреста з дубовим листям та мечами	Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами
Арнольд Дерінг	лейтенант	10./NJG 3	17 квітня 1945
Вернер Гуземан	майор	I./NJG 3	30 вересня 1944
Вальтер Кубіщ	оберфельдфебель	штаб./NJG 3	31 грудня 1943
Гюнтер Радуш	майор	II./NJG 3	29 серпня 1943	6 квітня 1944
Пауль Самейтат	гауптман	I./NJG 3	6 квітня 1944
Рудольф Франк	фельдфебель	2./NJG 3	6 квітня 1944	20 липня 1944
Пауль Цорнер	гауптман	8./NJG 3	9 червня 1944	17 вересня 1944
Ганс-Георг Ширгольц	оберфельдфебель	I./NJG 3	29 жовтня 1944

Див. також

• 33-й винищувальний авіаційний полк (СРСР)
• Focke-Wulf Ta 183
• Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни
• Бомбардування Швейцарії
• Список літаків Другої світової війни

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• Nachtjagdgeschwader 3. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Nachtjagdgeschwader 3. на ww2.dk.(англ.)

Література

• Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8.
• Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4.
• Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0.
• Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945 [Air War at Night 1939—1945] (in German). Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7
• Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5.
• Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54.
• Зефиров М. В. Асы люфтваффе: ночные истребители. — Москва: АСТ, 2003. — 494 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019103-0.