Colt Diamondback

Colt Diamondback
Colt Diamondback
	; Револьвер .22 калібру Colt Diamondback з 6-дюймовим стволом
Тип	Револьвер
Походження	США
Історія виробництва
Виробник	Colt's Manufacturing Company
Виготовлення	1966–1988
Характеристики
Вага	(.38) 2½": 26oz; 4": 28,5oz.; 6": 30,5oz.; (.22) 2½": 28,5oz.; 4": 31oz.; 6": 33oz.
Довжина ствола	2½, 4 або 6 дюйми
Набій	.22 LR; .38 Special
Дія	Подвійна дія
Система живлення	6-зарядний барабан
Приціл	Фіксована мушка, регульований цілик
	Colt Diamondback у Вікісховищі

Colt Diamondback револьвер виробництва Colt's Manufacturing Company під набої .22 LR та .38 Special. Револьвер було створено на хвилі успіху револьвера Colt Python. Diamondback випускали з 1966 по 1988 роки. Револьвери пропонували зі стволами довжиною 2½, 4 та 6 дюйми.

Опис

В 1966 році Кольт представив револьвер Diamondback подвійної дії як розкішну модель.^[1] Він мав широкий цільовий курок з насічками, вентильовану планку, регульовані цільові приціли та підствольний кожух.^[1] Револьвер мав 6-зарядний відкидний барабан і мав дві фінішні обробки: синє воронування або нікелювання.^[1] Візуально Diamondback схожий на зменшену версію револьвера Python, хоча УСМ був не настільки точно налаштований як у револьвера Python, крім того він не мав обробки Royal Blue.^[1]^[2] Револьвер Python зроблено на "рамці I", а револьвер Diamondback зроблено на меншій "рамі D", яку використовували в револьвері Detective Special. Diamondback було знято з виробництва в 1988 році.^[3]

Через легкий відбій набою .22 калібру, версія .22 Diamondback можна використовувати для навчання стрільців-початківців. Він став популярним серед шанувальників зброї через невисоку вартість набоїв .22 калібру.^[4]

Крім того Diamondback виробляли для правоохоронців, яким не дозволялося використовувати набої .357 Magnum.^[1]

Користувачі

Colt Diamondback був колекції Саддама Хусейна.^[5]

В масовій культурі

Берт Рейнольдс використовував 6" .38 Colt Diamondback в фільмі 1981 року Команда Шаркі.
Джон Вейн використовував 4" .38 Colt Diamondback в фільмі 1975 року Бренніган.
Стів Макквін використовував 2.5" .38 Colt Diamondback в фільмі 1968 року Булліт.^[6]
Пітер Бойл використовував .22 Colt Diamondback в фільмі 1973 року Друзі Едді Койла.
Італійській фільм Спеціальний загін Кольт 38 (Quelli della Calibro 38) про групу полійеських-вигнанців озброєних револьверами .38 Colt Diamondback.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Fjestad, S. P. (2016). Blue Book of Gun Values. Iola, Wisconsin: Blue Book Publications. с. 212. ISBN 978-1-936120-60-4.
↑ Diamondback. ColtFever. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 30 березня 2021. [Архівовано 2018-04-18 у Wayback Machine.]
↑ Sapp, Rick (21 листопада 2007). Standard Catalog of Colt Firearms. F+W Media, Inc. с. 116—117. ISBN 978-0-89689-534-8. Процитовано 24 січня 2012.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Fjestad, S.P. (18 серпня 2015). Colt’s Snake Guns. American Rifleman. National Rifle Association. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
↑ Zucchino, David (21 квітня 2003). From the detritus, clues to character of Hussein regime. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 30 березня 2021. And the guns. The guns are one thing ordinary Iraqis might have known about. There was an arsenal in every home. Some bedrooms were supplied with gold-plated MP-5 machine guns. Others were stacked to the ceilings with boxes of Colt Diamondback .38 Specials, .357-caliber Combat Magnums and Sig Sauer pistols, still in their packing boxes, complete with owner instructions and generous supplies of boxed ammunition. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]
↑ Ayoob, Massad (22 вересня 2008). The Gun Digest Book Of Concealed Carry. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 133. ISBN 978-0-89689-611-6. Процитовано 24 січня 2012.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

Ballistics By The Inch tests including the Colt Diamondback. [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[bbgv-1] а ^б ^в ^г ^д Fjestad, S. P. (2016). Blue Book of Gun Values. Iola, Wisconsin: Blue Book Publications. с. 212. ISBN 978-1-936120-60-4.

[2] Diamondback. ColtFever. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 30 березня 2021. [Архівовано 2018-04-18 у Wayback Machine.]

[Sapp2007-3] Sapp, Rick (21 листопада 2007). Standard Catalog of Colt Firearms. F+W Media, Inc. с. 116—117. ISBN 978-0-89689-534-8. Процитовано 24 січня 2012.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[4] Fjestad, S.P. (18 серпня 2015). Colt’s Snake Guns. American Rifleman. National Rifle Association. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.

[5] Zucchino, David (21 квітня 2003). From the detritus, clues to character of Hussein regime. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 30 березня 2021. And the guns. The guns are one thing ordinary Iraqis might have known about. There was an arsenal in every home. Some bedrooms were supplied with gold-plated MP-5 machine guns. Others were stacked to the ceilings with boxes of Colt Diamondback .38 Specials, .357-caliber Combat Magnums and Sig Sauer pistols, still in their packing boxes, complete with owner instructions and generous supplies of boxed ammunition. [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]

[Ayoob2008-6] Ayoob, Massad (22 вересня 2008). The Gun Digest Book Of Concealed Carry. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 133. ISBN 978-0-89689-611-6. Процитовано 24 січня 2012.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]