Перейти до вмісту

.38 Long Colt

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.38 Long Colt
Тип набою:Револьвер
Країна-виробник: США
Час експлуатації:1892—1909
Було використано:Армія США
Історія виробництва:
Конструктор:Colt
Виробник:Colt's Manufacturing Company
Виготовлялось:1875
Характеристики
Схожий набій.38 Short Colt
Тип гільзиФланцева, пряма
Діаметр кулі, мм:,357 дюйм (9,1 мм)
Діаметр шиї гільзи, мм:,381 дюйм (9,7 мм)
Діаметр фланця гільзи, мм:,445 дюйм (11,3 мм)
Товщина фланця гільзи, мм:,060 дюйм (1,5 мм)
Довжина гільзи, мм:1,031 дюйм (26,2 мм)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
125 гр (8 г) LRN 772 фут/с (235 м/с) 165 фут⋅фунтс (224 Дж)
150 гр (10 г) LRN 777 фут/с (237 м/с) 201 фут⋅фунтс (273 Дж)
Джерело: Hodgdon Reloading Data Center[1]

.38 Long Colt, також відомий .38 LC, є набоєм з димним порохом представлений компанією Colt's Manufacturing Company у 1875 році. У 1892 році армія США прийняла набій у якості стандартного військового пістолетного набою для револьвера Colt M1892. Метричне позначення набою .38 Long Colt — 9,1×26 мм. Він дещо потужніший за набій .38 Short Colt, також відомий як .38 SC. Оригінальні набої .38 SC та .38 LC відрізняються довжиною гільзи, діаметром кулі, вагою та конструкцією і не є взаємозамінними; проте, сучасні набої .38 SC меншу кулю з внутрішньою осалкою, а тому ними можна стріляти зі зброю під набої .38 LC або .38 Special. Сучасними набоями .38 LC можна стріляти зі зброї під набій .38 Special, але не зі зброї розробленої під набій .38 SC, оскільки гільза є дуже довгою.[2]

Конструкція та балістика

[ред. | ред. код]
Зображення набою .38 Long Colt U.S. Army з параметрами у дюймах.

Попередник набою .38 Long Colt, .38 Short Colt, мав ступінчасту кулю вагою 130 гранів (8,4 г) зі швидкістю 770 фут/с (230 м/с) та дуловою енергією 165 фут⋅фунтс (224 Дж). Циліндричний «хвостовик» або «опорна поверхня» кулі, перед дульцем гільзи, становила 9,50 або 9,53 мм у діаметрі, такий саме як і зовнішній діаметр гільзи (як у набоях .22 кільцевого запалення). Менша за діаметром частина кулі, «п'ятка», була обтиснута в дульці гільзи, а осалка була зовні гільзи.[a]

Натомість набій .38 Long Colt мав кулю діаметром 9,07-90,9 мм, опорна поверхня та осалка знаходилися всередині гільзи. Це не давало піску потрапляти в осалку, який міг пошкодити ствол зброї. Однак Кольт зберіг зарядний отвір одного діаметру, в результаті куля не змогла сформувати ущільнення, проходячи через горло камери. Очікувалось, що це ущільнення призведе до того, що куля розшириться в дулі і буде «обжата» або знову зменшена в діаметрі, коли вона вийде зі стволу, але нерівномірне розширення призводило до поганої точності

В оригінальному набої з димним порохів, який армія США використовувала в револьвері Colt M1892, дулова швидкість при стрільбі з револьвера зі стволом 150 мм становила 216 м/с з вагою кулі 9,7 г[3], дулова енергія становила 167 фут⋅фунтс (226 Дж). Пізніше, армія перейшла на набій з бездимним порохом та трохи стисла револьверний ствол; нова дулова швидкість стала дорівнювати 230 м/с з кулею вагою 9,6 г[4], а дулова швидкість стала 185 фут⋅фунтс (251 Дж).

Історія та використання

[ред. | ред. код]

Погана балістика набою проявилась під час філіппінсько-американської війни 1899—1902, коли офіцери США повідомляли про те, що кулі .38 калібру не могли зупинити шалені атаки моро під час повстання Моро, навіть на дуже близькій відстані.[5][6][7][8] Типовий випадок стався в 1905 році і пізніше був описаний полковником Луї А. ЛаГардом:


Антоніо Каспі, в'язень на острові Самар зробив спробу втечі 26 жовтня 1905 року. В нього в упор вистрілили чотири рази з револьвера .38 Colt зарядженого звичайними набоями армії США. Врешті його змогли зупинити ударом прикладу карабіна Спринґфілд в лоб.[9]

Полковник ЛаГард зазначив, що рани Каспі були досить добре розміщені: три кулі потрапили в грудну клітку, пробивши легені. Одна куля пройшла через тулуб, один застрягла біля спини, а інша застрягла у підшкірній тканині. Четверта куля пройшла через праву руку і вийшов через передпліччя.[10]

В якості екстреної реакції на несподівано погані результати набою, армія США уповноважила офіцерів носити револьвери M1873 Colt Single Action Army, під набій .45 Colt, які видавали з резервних запасів. Артилерійсько-технічна служба також замовила револьвери M1902 (M1902 були покращеною версією револьвера Colt Double Action Army Model 1878, подвійної дії з шомполом-ежектором під набій .45 калібру) для видачі офіцерам які виїжджали за кордон.

Набій .38 Long Colt залишався основним револьверним набої в армії США до 1909 року, коли набій .45 M1909[b] було представлено разом з револьвером .45 Colt New Service, у якості нової стандартної військової ручної зброї армії США. Проте, деякі старі револьвери .38 Long Colt та набої залишалися на резервних складах, і після вступу США у Першу світову війну, потреба у ручній зброї була настільки великою, що цю низькопродуктивну зброю забрали зі складів для передачі на передову.

У цивільному використанні багато револьверів Кольта були розроблені під набій .38 LC і користувалися попитом серед стрільців. Різні поліцейські підрозділи використовували цей набій. Проте, набій майже зник після появи більш потужного набою Smith & Wesson .38 Special, який став популярним серед цивільних і поліцейських. До 1908 року, навіть Кольт випускали свої револьвери Police Positive та Army Special під набій «.38 Colt Special», який був звичайним набоєм .38 Smith & Wesson Special з іншим маркуванням.[11][12]

Зноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Таким чином переробляли капсульні револьвери .36 калібру Colt 1851 Navy Revolver, які мали циліндричні або прямі "зарядні отвори" або вогневі камори, під унітарні набої.
  2. ↑ По суті, це був військовий варіант набою .45 Colt з дещо збільшеним фланцем, який був потрібний для полегшення екстракції гільз у порівнянні з набоєм .45 .45 Schofield який до цього використовували в армії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U.S. Army Ordnance Department (1893). Appendix 13: Description of Colt's Double-Action Revolver, Army Model 1892, with Rules for Management, Memoranda of Trajectory, and Description of Ammunition. Annual Report of the Chief of Ordnance to the Secretary of War for the Fiscal Year Ended June 30, 1893. Washington: U.S. Government Printing Office. Офіційний опис армії США оригінального револьвера Army Model 1892, в тому числі набої .38 Long Colt.
  • U.S. Army Ordnance Department (1917). Description of the Colt's Double-Action Revolver, Caliber .38, with Rules for Management, Memoranda of Trajectory, and Description of Ammunition. Washington: U.S. Government Printing Office. Revised U.S. Army description of the M1892 series of revolvers and their .38 Long Colt ammunition. (Зверніть увагу, що це опис містить оновлений патрон і більш високу початкову швидкість, але інші значення балістики і траєкторії не змінилися в порівнянні з описом 1893 року і повинні розглядатися як тільки приблизні для нових револьверів та патронів.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hodgdon Reloading Data Center. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-18 у Wayback Machine.]
  2. ↑ The Other .38’s: Short, Long and Everything in Between :. Guns.com (англ.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 25 листопада 2020. [Архівовано 2021-04-20 у Wayback Machine.]
  3. ↑ U.S. Army Ordnance Department (1893), p. 241
  4. ↑ U.S. Army Ordnance Department (1917), p. 12
  5. ↑ DK (2 жовтня 2006). Weapon: A Visual History of Arms and Armor. DK Publishing. с. 290. ISBN 978-0-7566-4219-8. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 26 лютого 2021.
  6. ↑ Green Muse Writers Collective, The (December 2008). Keep Calm Carry on: A Survival Guide. iUniverse. с. 138. ISBN 978-1-4401-0249-3. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 26 лютого 2021.
  7. ↑ Juramentados and the development of the Colt .45 caliber Model 1911. 29 червня 2014. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 лютого 2021.
  8. ↑ Ang "Kalibre 45" At Ang Pakikibaka Ng Mga Mandirigmang Pilipino (PDF) (тагал.). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  9. ↑ James, Garry, Colt New Army & Navy Revolver [Архівовано 4 липня 2010 у Wayback Machine.], Handguns Magazine
  10. ↑ James, Garry. Colt New Army & Navy Revolver
  11. ↑ Scarlata, Paul (3 січня 2011). Colt's Official Police Revolver. Shooting Times. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  12. ↑ Army Special. coltfever.com. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 22 травня 2020. [Архівовано 2020-06-12 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: .38 Long Colt
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=.38_Long_Colt&oldid=43968603