し
| Хіраґана | |
| |
| |
| Походження | 之 |
| JIS X 0213 | 1-4-23 |
| Unicode | 3057 |
| Катакана | |
| |
| |
| Походження | 之 |
| JIS X 0213 | 1-5-23 |
| Unicode | U+30B7 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | ɕi |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | СІ |
| Латинка | SHI, SI |
| Хіраґана | |
| |
| |
| Походження | し |
| JIS X 0213 | 1-4-24 |
| Unicode | 3058 |
| Катакана | |
| |
| |
| Походження | シ |
| JIS X 0213 | 1-5-24 |
| Unicode | U+30B8 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | d͡ʑi |
| Мови | ja |
| Звук | дзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ДЗІ |
| Латинка | JI, ZI |
し або シ (/si, ɕi, ʃi/; МФА: [ɕi] або [ʃi]) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 3-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні дзвінкі звуки — じ або ジ (/zi, ʑi/; МФА: [(d)ʑi] або [(d͡)ʒi]).
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.
| Глухий ясенно-піднебінний щілинний: | /s/ → | し | [ɕi] | (основний звук) | |
| Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний | /z/ → | じ | [ʑi] | (похідний звук; в середині слова) | |
| Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат: | /z/ → | じ | [d͡ʑi] | (похідний звук; на початку слова і перед /N/) |
При додаванні голосного /і/ до приголосного відбувається явище пом'якшення приголосного. Коли /і/ стоїть після звуків /s, z, d͡z/ (с, з, дз) вони перетворюються нові шиплячі звуки — /ɕ, ʑ, d͡ʑ/ (шь, жь, джь)[1][2].
Відповідно, し записується в транскрипції МФА як [ɕi, ʃi] (ші), а не палаталізований [sʲi] (сі); в свою чергу じ передається як [ʑi, d͡ʑi] (жі, джі), а не палаталізований [zʲi, d͡zʲi] (зі, дзі)[1][2].
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 12.
- Порядок іроха: 42. Між み і ゑ.
- Хіраґана: し
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 之 (сін, це).
- Катакана: シ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 之 (сін, це).
- Манйоґана: 子 • 之 • 芝 • 水 • 四 • 司 • 詞 • 斯 • 志 • 思 • 信 • 偲 • 寺 • 侍 • 時 • 歌 • 詩 • 師 • 紫 • 新 • 旨 • 指 • 次 • 此 • 死 • 事 • 准 • 磯 • 為
- Кирилиця:
- Система Коваленка: ШІ (ші).
- Система Бондаренка: СІ (сі).
- Альтернативні системи: СІ (сі), ШІ (ші).
- Латинка
- Система Хепберна: SHI (shi).
- Японська система: SI (si).
- JIS X 4063: si, shi
- Айнська система: SI (si).
- Кирилиця:
- Система Коваленко: ДЖІ (джі).
- Система Поліванова: ДЗІ (дзі).
- Альтернативні системи: ДЗІ (дзі), ЗІ (зі), ДЖІ (джі), ЖІ (жі).
- Латинка
- Система Хепберна: JI (ji).
- Японська система: ZI (zi).
- JIS X 4063: zi, ji
- Айнська система: ZI (zi).
- Шрифт Брайля:
●－
●●
－●
- Радіоабетка: СІмбун но СІ (新聞のシ; «сі» газети)
- Абетка Морзе: −−・−・
- ↑ а б Коваленко О. О. Система японсько-української практичної транскрипції. Фонетичний аналіз [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. — К.: ННДІУВІ, 2012. — Т. XXIX. — С. 197—215.
- ↑ а б Vance (2008) The Sounds of Japanese (P. 237); Tsujimura (2013). An Introduction to Japanese Linguistics (P.7); Kubozono (2015) Handbook of Japanese Phonetics and Phonology (P.137-8, 146-147).
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт | |||||||||||