Очікує на перевірку

Шон Пенн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шон Пенн
Sean Penn
англ. Sean Penn
Пенн на прем'єрі фільму «Неймовірне життя Волтера Мітті», Нью-Йорк, жовтень 2013
Пенн на прем'єрі фільму «Неймовірне життя Волтера Мітті», Нью-Йорк, жовтень 2013
Пенн на прем'єрі фільму «Неймовірне життя Волтера Мітті», Нью-Йорк, жовтень 2013
Ім'я при народженніSean Justin Penn
Народився17 серпня 1960(1960-08-17)[1][2][…] (64 роки)
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
ГромадянствоСША США
Релігіяагностичний теїзмd[4]
Діяльністькіноактор, кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор театру, телеактор, актор, політичний активіст, актор озвучування, режисер
Alma materКоледж Санта-Монікиd і Santa Monica High Schoold
Роки діяльності1974 — донині
ПартіяДемократична партія США
У шлюбі зМадонна, Робін Райт і Лейла Джордж
ДітиДілан Пеннd і Гоппер Пеннd
БатькиЛео Пеннd
Айлін Райанd
Брати / сестриКріс Пенн і Майкл Пеннd
ЧленствоГільдія письменників Західної Америкиd
IMDbID 0000576
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

«Оскар» (2003, 2008),
«Золотий глобус» (2003)
CMNS: Шон Пенн
Sean Penn у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пенн.

Шон Джастін Пенн (англ. Sean Justin Penn; нар. 17 серпня 1960) — американський актор та кінорежисер. Лауреат премій «Оскар» 2004 року за роль у фільмі «Таємнича річка» та «Оскар» 2009 року за роль у фільмі «Гарві Мілк».

Біографія

[ред. | ред. код]
Шон Пенн на Каннському кінофестивалі, 1997

Шон Пенн народився 17 серпня 1960 року в місті Санта-Моніка (штат Каліфорнія) в родині режисера Лео Пенна й акторки Айлін Райан[8][9]. Батьки його батька, Лео Пенна[en] (1921—1998), були єврейськими іммігрантами з Мяркінє (Литва)[10][11][12][13], приїхали до США у 1898 та 1914 роках.[14][15] Мати Шона — Айлін Райан[en] (уроджена Ануччі, 1928—2022) — католичка італійського та ірландського походження. Пенн виховувався у світській родині і є агностиком.[16][17] У школі Пенн навчався з Еміліо Естевесом, Чарлі Шином та Робом Лоу, які згодом стали акторами. Його молодший брат, Кріс Пенн, теж став актором.

1985 року увагу ЗМІ привернуло його одруження з поп-співачкою Мадонною. З нею він зіграв у «Шанхайському сюрпризі», який вважається одним з його найневдаліших фільмів. За роль Глендона Вейсі Шон отримав номінацію на 7-й церемонії «Золотої малини» як найгірший актор. 1989 року шлюб Пенна і Мадонни розпався.

1991 року Пенн дебютував як режисер, поставивши за власним сценарієм стрічку «Індіанський бігун»[en]. 1995 року виконав роль Метью Понселе у драмі Тіма Роббінса «Мрець іде» зі Сьюзен Серендон, за цю роль був номінований на «Оскар» та «Срібний ведмідь» 46-о Берлінського кінофестивалю. Іншим фільмом, де він виступив як режисер став «Постовий на перехресті» з Джеком Ніколсоном у головній ролі.

1996 року Пенн одружився з акторкою Робін Райт, з якою познайомився під час праці у фільмі «Стан несамовитості»[en] (1990). У 1997 він витконав ролі у фільмах «Поворот» Олівера Стоуна та Девіда Фінчера «Гра».

1997 року Пенн здобув премію як найкращий актор на Каннському кінофестивалі за роль у фільмі Ніка Кассаветіса «Вона така чудова»[en]. У стрічці з ним зфільмувалися його дружина, Робін Райт, та Джон Траволта.

1999 року Пенн отримав другу номінацію на «Оскар» за роль у фільмі Вуді Аллена «Солодкий та бридкий»[en].

2003 року отримав приз Венеціанського кінофестивалю Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль за роль у фільмі «21 грам».

У травні 2010 був засуджений на 3 роки умовно за побиття журналіста (інцидент стався в жовтні 2009 року).

З початку 2014 року по червень 2015 року Шон Пенн зустрічався із акторкою Шарліз Терон[18].

16 листопада 2021 року Пенн вперше приїхав до України та в Києві розпочав знімання документального фільму про Революцію гідності.[19]

24 лютого 2022 року американський актор та кінорежисер Шон Пенн приїхав до Києва, щоб як документаліст розпочав знімання фільму, в якому зафіксують всі події,[20] які зараз відбуваються в Україні, та донести світові правду про Російське вторгнення в Україну (2022)[21][22]. Побачивши розгортання воєнних дій на власні очі, вже 6 березня в інтерв'ю CNN Пенн зазначив, що був уражений та зворушений українським народом і його лідером — президентом Володимиром Зеленським.[23]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
З екс-дружиною Робін Райт

18 жовтня 2002 Пенн заплатив 56 000 доларів за публікацію відкритого листа до Джорджа Буша в газеті The Washington Post[24]. У листі, опублікованому на правах реклами, Пенн піддав критиці американську політику щодо Іраку. У грудні 2002 року Пенн відвідав Ірак. Під час триденного візиту він відвідав госпіталь Багдада, де перебувають діти — жертви американських санкцій проти Іраку, зустрівся з віце-прем'єром Тарік Азіз та міністром охорони здоров'я.

У червні 2005 року Пенн відвідав Іран, як кореспондент газети San Francisco Chronicle, де зустрівся з іранськими діячами культури в Музеї кінематографії Тегерана[25]. Пенн підготував репортаж про хід президентських виборів та іранську ядерну програму, відвідав мечеть та Тегеранський університет, зустрівся з сином колишнього президента Ірану Алі Акбара Хашемі Рафсанджані.

У вересні 2005 року Пенн особисто брав участь у наданні допомоги жертвам урагану «Катріна» в Новому Орлеані.

У період з вересня по жовтень 2011 Шон Пенн здійснив тур країнами «арабської весни». Зокрема, він відвідав Єгипет та Лівію, де заявив, що захоплюється сміливістю повсталих.[26]

Підтримка України

[ред. | ред. код]

У зв'язку з вторгненням Росії в Україну актор підтримав Україну та оголосив, що його благодійна організація «CORE Response» виділяє фінансову допомогу сім'ям внутрішньо переміщених осіб, для оренди житла на Львівщині. З цією метою він та мер Кракова — Яцек Майхровський домовилися про відкриття центру допомоги українським біженцям[27][28].

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, яке є частиною російсько-української війни, Шон Пенн відвідав Львів та заявив, що готовий допомагати переселенцям, які тимчасово проживають у Львівській області. Про це він сказав, зокрема, під час розмови з керівником місцевої військової адміністрації Львівщини Максимом Козицьким.

Допомагатиме українцям благодійна організація Шона Пенна, яка хоче налагодити партнерські відносини в Україні, щоб підтримати українців у їхній боротьбі за свободу та суверенітет. За словами актора, досвід боротьби України є прикладом для всього світу.[29][30]

Під час візиту до Києва в листопаді 2022 року Пенн позичив президенту Зеленському статуетку «Оскар». Пенн сказав президенту: «Це для вас. Це просто символічна дурниця. […] Коли ви виграєте, привезіть її назад у Малібу».[31] З цієї ж нагоди президент нагородив Пенна українським орденом «За заслуги».[32]

24 лютого 2023 року Шон Пенн представив знятий у Києві документальний фільм «Superpower» за участю президента України Володимира Зеленського на Берлінському кінофестивалі.[33][34]

У 2023 році Шон Пенн зфільмувався в українському фільмі «Війна очима тварин».[35]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1981 ф Відбій[en] Taps
1982 ф Круті часи в «Ріджмонт Хай» Fast Times at Ridgemont High Джефф Спіколі
1983 ф Погані хлопці Bad Boys Мік О'Браєн
1984 ф Наввипередки з місяцем Racing with the Moon Генрі Неш
1984 ф Зломщики[en] Crackers Діллорд
1985 ф Агенти Сокіл і Сніговик The Falcon and the Snowman Долтон Лі
1986 ф В упор[en] At Close Range
1986 ф Шанхайський сюрприз Shanghai Surprise Глендон Вейсі
1988 ф Суд у Берліні[en] Judgment in Berlin
1988 ф Кольори[en] Colors
1988 ф Cool Blue[en] Cool Blue
1989 ф Військові втрати Casualties of War сержант Тоні Мезерв
1989 ф Ми — не ангели[en] We're No Angels
1990 ф Стан несамовитості[en] State of Grace
1991 ф У ліжку з Мадонною[en] Madonna: Truth or Dare / In Bed With Madonna
1993 ф Шлях Карліто Carlito's Way Клейнфілд
1995 ф Мрець іде Dead Man Walking Метью Понселе
1997 ф Гра The Game Конрад Ван Ортон
1997 ф Поворот U Turn Боббі Купер
1997 ф «Вона така чудова»[en] She's So Lovely Едді Квін
1997 ф Hugo Pool Hugo Pool Чоловік у синьому взутті
1997 ф Loved[en] Loved Майкл
1998 ф Тонка червона лінія The Thin Red Line старший сержант Едвард Велш
1998 ф Переполох[en] Hurlyburly Едді
1999 ф Бути Джоном Малковичем Being John Malkovich у ролі самого себе
1999 ф Солодкий та бридкий[en] Sweet and Lowdown Еммет Рей
2000 ф Поки не наступить ніч Before Night Falls Чучо Санчес
2000 ф Вага води[en] The Weight of Water Томас Джейнс
2000 ф На віллі[en] Up at the Villa Роулі Флінт
2001 ф Я — Сем I Am Sam Сем Доусон
2001 ф The Beaver Trilogy[en] The Beaver Trilogy
2001—2001 с Друзі Friends Ерік
2002 ф 11'09"01 September 11[en] 11'09"01 September 11
2003 ф It's All About Love It's All About Love Марсієлло
2003 ф Таємнича ріка Mystic River Джиммі Маркум
2003 ф 21 грам 21 Grams Пол Ріверс
2004 ф Вбити президента. Замах на Річарда Ніксона The Assassination of Richard Nixon Семюель Дж. Біке
2004 ф Передовий край: магія монтажу фільмів[en] The Cutting Edge: The Magic of Movie Editing
2004 с Два з половиною чоловіки Two and a Half Men у ролі самого себе
2005 ф Перекладачка[en] The Interpreter Тобін Келлер
2006 ф Все королівське військо All the King's Men Віллі Старк
2008 ф Що тут сталося What Just Happened у ролі самого себе
2008 ф Грім у тропіках Tropic Thunder у ролі самого себе
2008 ф Гарві Мілк Milk Гарві Мілк
2010 ф Гра без правил Fair Game Джозеф К. Вільсон
2010 ф Я все ще тут I'm Still Here камео
2011 ф Древо життя The Tree of Life Джек
2011 ф Де б ти не був[en] This Must Be the Place Шайєн
2012 ф Американці Americans Комі
2013 ф Мисливці на гангстерів Gangster Squad Міккі Коен
2013 ф Таємне життя Волтера Мітті The Secret Life of Walter Mitty Шон О'Коннел
2015 ф Ґанмен The Gunman Джим Тер'єр
2016 ф Angry Birds у кіно The Angry Birds Movie Теренс
2016 с Гріфіни The First камео (голос)
2016 ф Звук сонця Sound of Sun людина
2018 с Перший The First Том Гаґґерті
2019 ф Геній і безумець The Professor and the Madman Вільям Честер Майнор
2020 с Угамуй свій запал Curb Your Enthusiasm камео
2021 ф День прапора Flag Day Джон Фоґель
2021 ф Лакрична піца Licorice Pizza Джек Голден[36]
2022 с Газлайт Gaslit Джон Мітчел

Режисер

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[37]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Номінації

[ред. | ред. код]
  • 1994 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль другого плану, за фільм «Шлях Карліто»
  • 1996 — Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Мрець іде»
  • 1996 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль в драмі, за фільм «Мрець іде»
  • 1996 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща чоловіча роль, за фільм «Мрець іде»
  • 2000 — Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Солодкий та бридкий»
  • 2000 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі, за фільм «Солодкий та бридкий»
  • 2002 — Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль, за фільм «Я — Сем»
  • 2002 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща чоловіча роль, за фільм «Я — Сем»
  • 2004 — Премія BAFTA — найкраща чоловіча роль, за фільм «21 грам»
  • 2004 — Премія BAFTA — найкраща чоловіча роль, за фільм «Таємнича річка»
  • 2004 — Премія Гільдії кіноакторів США — найкраща чоловіча роль, за фільм «Таємнича річка»
  • 2009 — Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль в драмі, за фільм «Харві Мілк»
  • 2009 — Премія BAFTA — найкраща чоловіча роль, за фільм «Харві Мілк»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #129660833 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ https://hollowverse.com/sean-penn/
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2004.
  7. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  8. ↑ Chapman, Roger (2010). Culture Wars: An Encyclopedia of Issues, Viewpoints, and Voices (вид. Revised). M.E. Sharpe. с. 425. ISBN 978-0-765-62250-1.(англ.)
  9. ↑ Bilmes, Alex (16 лютого 2015). Sean Penn Is Esquire's March Cover Star. Esquire. Процитовано 8 травня 2018.(англ.)
  10. ↑ Tribute, The Lithuanian (19 лютого 2012). Hollywood star Sean Penn's grandfather came from which town in Lithuania?. Delfi. Процитовано 17 травня 2016.(англ.)
  11. ↑ Pfefferman, Naomi (16 жовтня 1997). Spectator. Jewish Journal (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  12. ↑ Tugend, Tom (5 березня 2004). Despite the hobbits, Jews win a few Oscars. J. The Jewish News of Northern California. 2018.(англ.)
  13. ↑ Sean Penn Genealogy [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.].
  14. ↑ Dead Myth Walking. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Келли, Ричард Т., «Шон Пенн, Жизнь и времена», 2004 год. С. 9-10. ISBN 1-84195-623-6
  16. ↑ Евреи — награждённые в номинации Оскара. Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2010-03-03 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Шон Пенн — атеист. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2011-06-14 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Шарлиз Терон и Шон Пенн расстались. 7days.ru. 18.06.2015.
  19. ↑ Оскароносний актор Шон Пенн уперше приїхав до України
  20. ↑ Американський актор Шон Пенн відвідав Дніпро для продовження знімання про війну в Україні - dnepr-trend.in.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2022.
  21. ↑ В Київ підтримати українців приїхав Шон Пенн. Українська правда (укр.). Процитовано 15 березня 2022.
  22. ↑ Reuters (25 лютого 2022). Sean Penn in Ukraine filming documentary on Russian invasion. Reuters (англ.). Процитовано 15 березня 2022.
  23. ↑ Шон Пенн про Зеленського: Я став свідком нової для сучасного світу мужності, гідності та любові. ТаблоID. Процитовано 23 березня 2022.
  24. ↑ Sean Penn's Open Letter to Bush in Washington Post [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
  25. ↑ П. Кортунов. Шон Пенн из Ирана // Интересное кино, 1 сентября 2005 года. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Euronews: Родной город Каддафи почти взят. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 29 червня 2014. [Архівовано 2012-01-26 у Wayback Machine.]
  27. ↑ «Продовжує підтримувати Україну. Шон Пенн привіз до Польщі допомогу українським біженцям. НВ. 24 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  28. ↑ Благодійна організація Шона Пенна спрямує понад мільйон доларів на допомогу Львівщині «Укрінформ»
  29. ↑ Sicard, Sarah (24 лютого 2022). Sean Penn filming documentary on the ground in Ukraine. Marine Corps Times (англ.). Процитовано 9 грудня 2023.
  30. ↑ TV, Jamie Burton Senior; Reporter, Film (26 лютого 2022). Sean Penn: Putin Has Made a 'Horrible Mistake', Urges U.S. to Fight. Newsweek (англ.). Процитовано 9 грудня 2023.
  31. ↑ Оскар для Зеленського. Чому Шон Пенн подарував йому свою статуетку. BBC News Україна (укр.). Процитовано 9 грудня 2023.
  32. ↑ Pulver, Andrew (9 листопада 2022). Sean Penn loans his Oscar to Ukraine’s president Zelenskiy. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 грудня 2023.
  33. ↑ На Берлінале презентували фільм Шона Пенна про Україну. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  34. ↑ Escritt, Thomas; Escritt, Thomas (18 лютого 2023). Sean Penn film 'Superpower' catches Zelenskiy at moment of Russian invasion. Reuters (англ.). Процитовано 23 березня 2023.
  35. ↑ Шон Пенн знявся в українському фільмі. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 9 грудня 2023.
  36. ↑ Paul Thomas Anderson’s ‘Licorice Pizza’: Film Review
  37. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шон Пенн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шон_Пенн&oldid=43958433