Перейти до вмісту

Софі Вільмес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софі Вільмес
валлон. Sophie Wilmès
Софі Вільмес
Софі Вільмес
Заступник прем'єр-міністра
Міністр закордонних справ
1 жовтня 2020 — 14 липня 2022
Прем'єр-міністрАлександер де Кроо
ПопередникФіліпп Ґоффін[en] (як міністр закордонних справ і міністр оборони)
НаступникАджа Лябіб (як міністр закордонних справ)
Прем'єр-міністр Бельгії
27 жовтня 2019 — 1 жовтня 2020
МонархФіліп I
ПопередникШарль Мішель
НаступникАлександер де Кроо
Міністр бюджету
1 жовтня 2015 — 27 жовтня 2019
Прем'єр-міністрШарль Мішель
Народилася15 січня 1975(1975-01-15)[1] (49 років)
Іксель, Бельгія
Відома якполітична діячка, економістка
КраїнаБельгія[2]
Alma materInstitut des hautes études des communications socialesd і UCLouvain Saint-Louis – Bruxellesd
Політична партіяРеформаторський рух
БатькоPhilippe Wilmèsd
У шлюбі зChris Stoned[3]
sophiewilmes.be
 Медіафайли у Вікісховищі

Софі Вільмес (фр. Sophie Wilmès; нар. 15 січня 1975, Іксель) — бельгійська політична діячка, економістка. Прем'єр-міністерка Бельгії з 27 жовтня 2019 до 1 жовтня 2020, перша жінка на цій посаді[4]. Заступниця прем'єр-міністра та Міністр закордонних справ з 2020 до 2022 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Софі Вільмес виросла в містечку Гре-Дуасо у Валлонії. Її батько, Філіпп Вільмес, був членом ради директорів Національного банку.

Вільмес закінчила Інститут соціальних комунікацій, вивчала фінансовий менеджмент в Університеті Сен-Луї (Брюссель).

Була економічною та фінансовою радницею юридичної фірми, працювала в Європейській комісії.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

З 2000 до 2005 року — муніципальна радниця в Уккелі. З 2007 до 2014 року — перший олдермен міста Сінт-Генезіус-Роде.

З 2014 до 2015 року провінційна радниця провінції Фламандський Брабант. 2014 року обрана до Палати представників.

З 2015 до 2019 року міністерка бюджету в уряді Шарля Мішеля. Член партії «Реформаторський рух».

27 жовтня 2019 року обійняла посаду прем'єр-міністра Бельгії, ставши першою жінкою на цій посаді[5].

1 жовтня 2020 року обійняла посаду заступниці прем'єр-міністра та Міністра закордонних справ в уряді Александра де Кроо, ставши першою жінкою на цій посаді[6].

21 квітня оголосила, що йде у тривалу відпустку задля того, аби піклуватися про чоловіка, у якого діагностували рак мозку[7]. Прем'єр-міністр Александер де Кроо повідомив, що він тимчасово обійме посаду міністра закордонних справ замість Вільмес[8].

14 липня 2022 року подала у відставку з посади міністерки закордонних справ та заступниці прем'єр-міністра[9].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2002 році одружилася з австралійським бізнесменом і колишнім футболістом Крісом Стоуном. Народила тьрох доньок: Вікторія, Шарлотта та Елізабет. Від попередніх стосунків у Стоуна є син Джонатан.[10]

Незабаром після закінчення терміну перебування на посаді прем'єр-міністра, 17 жовтня 2020 року, написала в Твіттері, що вона позитивна на COVID-19.[11] 22 жовтня була госпіталізована в реанімацію в стабільному стані. 30 жовтня виписана з лікарні.

У липні 2022 року Вільмес оголосила, що йде у відставку з уряду, щоб доглядати за чоловіком, у якого діагностували рак мозку.[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.cidob.org/lider-politico/sophie-wilmes
  2. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  3. ↑ https://www.brusselslife.be/fr/article/les-bruxellaustraliens
  4. ↑ Sophie Wilmès becomes Belgium's first female prime minister The Brussels Times (28 October 2019)(англ.)
  5. ↑ Європейська правда (українською) . 27 жовтня 2019 https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/10/27/7102332/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |name= (довідка)
  6. ↑ New Belgian government is sworn in by the king. The Brussels Times (англійською) . 1 жовтня 2020. Процитовано 27 липня 2022.
  7. ↑ Глава МЗС Бельгії йде у тривалу відпустку через тяжку хворобу у родині. Європейська правда. 21 квітня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
  8. ↑ Sophie Wilmes: Belgian foreign minister resigns to care for sick husband. BBC News (англійською) . 21 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  9. ↑ Глава МЗС Бельгії подала у відставку. Європейська правда (українською) . 14 липня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
  10. ↑ Qui est vraiment Sophie Wilmès, notre nouvelle Première ministre. sudinfo.be (фр.). 28 жовтня 2019. Процитовано 5 листопада 2022.
  11. ↑ Belgium's deputy PM in intensive care with coronavirus. the Guardian (англ.). 22 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2022.
  12. ↑ Belgian Vice-PM Wilmes resigns to take care of ill husband. euronews (англ.). 15 липня 2022. Процитовано 5 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Софі Вільмес

Політичні посади
Попередник:
Шарль Мішель 		Прем'єр-міністри Бельгії
2019–2020 		Наступник:
Александер Де Кроо
Попередник:
Філіпп Ґоффін[en] 		Заступник прем'єр-міністра
Міністр закордонних справ
2020—2022 		Наступник:
Аджа Лябіб
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софі_Вільмес&oldid=40379673