Жадібність
Жа́ді́бність, захла́нність, скна́рність,[1] заже́рливість, мамо́на[2], нена́ситенність[3] (лат. avaritia, грец. filarguria) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолю́бство[4], грошелюбство.[5]
Жадібність в християнській етиці один зі семи смертних гріхів (гріховних пристрастей), оскільки призводить до примноження турбот і марних піклувань, до внутрішньої злості та замкнутості, а також безперервно провокує страх втрати і гнів на можливих конкурентів та заздрісників.[6] В Євангелії від Луки, розділ 12, вірш 15, сказано: « І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.». Також в Посланні до Ефесян, розділ 5, вірш 5, навіть згадується: «Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!». Згідно з Йоаном Ліствичником, проти жадібності ворогує гріх зневіри і чеснота нестяжання.[джерело?]
Початковою мотивацією (або метою) жадібності та пов'язаних з нею дій може бути сприяння особистому або сімейному виживанню. Водночас це може бути намір позбавити конкурентів потенційних засобів (для базового виживання і комфорту) або майбутніх можливостей, а отже, бути підступним або тиранічним і мати негативну конотацію. З іншого боку, метою може бути захист або протидія таким перешкодам, що загрожують з боку інших. Але незалежно від мети, жадібність має на меті створити нерівність у доступі або розподілі суспільного багатства.
Сучасна економічна думка часто відрізняє жадібність від корисливості, навіть у своїх ранніх роботах[7][8], і докладає значних зусиль, щоб провести межу між ними. До середини 19 століття — під впливом феноменологічних ідей Гегеля — економічні та політичні мислителі почали визначати жадібність, притаманну структурі суспільства, як негативне явище та інгібітор розвитку суспільств.[9][10] Кейнс писав: «Світ не настільки керований згори, щоб приватні та суспільні інтереси завжди збігалися. Він не настільки керований тут, внизу, щоб на практиці вони збігалися»[11][12]. Обидва погляди продовжують ставити фундаментальні питання в сучасній економічній думці.[13]
Вебер стверджував, що дух капіталізму інтегрував філософію скупості, забарвлену утилітаризмом.[14] Вебер також говорить, що, згідно з протестантською етикою, «багатство є поганим з етичної точки зору лише настільки, наскільки воно є спокусою до неробства і гріховної насолоди життям, а його придбання є поганим лише тоді, коли воно здійснюється з метою подальшого веселого і безтурботного життя»[15].
Як світська психологічна концепція, жадібність — це непомірне бажання придбати або володіти більш ніж однією потребою. Ступінь непомірності пов'язаний з нездатністю контролювати переформулювання «бажань» після усунення бажаних «потреб». Вона характеризується ненаситним прагненням до більшого, але також і незадоволеністю тим, що людина має на даний момент.[16] Еріх Фромм описав жадібність як «бездонну яму, яка виснажує людину в нескінченних зусиллях задовольнити потребу, ніколи не досягаючи задоволення»[17]. Схильність людини до жадібності можна розглядати як особистісну рису, яку можна виміряти. За допомогою таких вимірювань було виявлено, що жадібність пов'язана з фінансовою поведінкою (як позитивно в плані заробітку, так і негативно в плані запозичення/зменшення заощаджень), неетичною поведінкою і негативно впливає на добробут.[18]
Грецька міфологія розповідає історію про фрігійського царя Мідаса. Він попросив Діоніса перетворити на золото все, до чого він торкався, щоб звільнитися від обов'язку платити данину і накопичувати багатство. Діоніс задовольнив його бажання. Це прирекло Мідаса на голодну смерть, оскільки його їжа також перетворилася на золото. Нарешті йому вдалося звільнитися від цього дару, скупавшись у річці Пактолос.[19]
- Ненажерливість
- Гріх
- Клептоманія
- Колекціонування
- Оніоманія
- Патологічне накопичення
- Споживацтво
- Шопінг
- Скнара
- ↑ скнарість — Великий тлумачний словник сучасної мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ ЗАЖЕРЛИВИСТЬ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Пошук | Російсько-українські словники. r2u.org.ua. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ КОРИСТОЛЮБСТВО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ жадоба — Словник синонімів Караванського. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Seven deadly sins | Definition, History, Names, & Examples | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Adam Smith, The Wealth of Nations (New York: Modern Library, 1965), p.651
- ↑ Charles de Montesquieu, The Spirit of the Laws (Cambridge: Cambridge University Press, 1989), p. 338
- ↑ Thorstein Veblen, The Theory of the Leisure Class (1934 ed.), p. 36
- ↑ Karl Marx, The Communist Manifesto, London, 1848
- ↑ John Maynard Keynes, The end of laissez-faire (1926). www.panarchy.org. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ "The world is not so governed from above that private and social interest always coincide. It is not so managed here below that in practice they coincide."
- ↑ Wang, Long; Malhotra, Deepak; Murnighan, J. Keith. "ECONOMICS EDUCATION AND GREED" (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2017. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Weber, Max. The protestant ethics and the spirit of capitalism.
- ↑ Wealth is thus bad ethically only in so far as it is a temptation to idleness and sinful enjoyment of life, and its acquisition is bad only when it is with the purpose of later living merrily and without care.
- ↑ Seuntjens, Terri G.; Zeelenberg, Marcel; Breugelmans, Seger M.; van de Ven, Niels (2015-08). Defining greed. British Journal of Psychology (англ.). Т. 106, № 3. с. 505—525. doi:10.1111/bjop.12100. ISSN 0007-1269. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ "a bottomless pit which exhausts the person in an endless effort to satisfy the need without ever reaching satisfaction"
- ↑ Zeelenberg, Marcel; Breugelmans, Seger M. (2022-08). The good, bad and ugly of dispositional greed. Current Opinion in Psychology (англ.). Т. 46. с. 101323. doi:10.1016/j.copsyc.2022.101323. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Myth of King Midas and his golden touch - Greek Myths | Greeka. Greekacom (англ.). Процитовано 18 лютого 2024.
- Жадібність [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
- Грошолюбство [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 283. — 1000 екз.
- Користолюбність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 722. — 1000 екз.
- Скупість // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1767-1768. — 1000 екз.
| Фундаментальні емоції |  | |
|---|---|---|
| Позитивні емоції | Задоволення • Радість • Захват • Замилування • Самовдоволення • Упевненість • Гордість • Повага • Довіра • Симпатія • Ніжність • Кохання • Вдячність | |
| Негативні емоції | Горе • Невдоволення • Туга • Антипатія • Сум • Нудьга • Розпач • Засмучення • Тривога • Переляк • Страх • Жах • Жалість • Жаль • Розчарування • Образа • Гнів • Обурення • Гординя • Ворожість • Заздрість • Ненависть • Злість • Ревнощі • Сумнів • Розгубленість • Зніяковілість • Сором • Відраза • Зневага • Лють • Роздратування • Каяття | |
| Світогляд | ||
