Метаетика

Метае́тика (від грец. μετά — за, після і етика, букв. — те, що перебуває за етикою) — у сучасній філософії — етика як теоретична дисципліна, на відміну від нормативної й емпіричної етики. Етика як наукова теорія тут протиставляється іншим рівням дослідження проблем моралі й відривається від них.

Предмет метаетики

Предметом метаетики є «моральна мова», логіка моральних понять, принципи побудови ієрархії моральних цінностей (неопозитивізм в етиці, аксіологія етична). Ці проблеми метаетика розглядає ізольовано від закономірностей практичного регулювання моральних відносин, від втілення цих закономірностей у системі моральних норм, принципів, ідеалів; етика тлумачиться як «позапартійна», нейтральна наука.

Джерела

• Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
• Т. Аболіна. Метаетика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 371. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.