Роджер Фрай
Роджер Фрай | |
---|---|
Народився | 14 грудня 1866[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[4] |
Помер | 9 вересня 1934[1][2][…] (67 років) Лондон, Велика Британія[4] |
Країна | Велика Британія[5] Сполучене Королівство |
Діяльність | куратор, мистецтвознавець, художник, викладач університету, рисувальник, художній критик, ботанік, унаочнювач, письменник |
Галузь | образотворче мистецтво[6], art criticismd[6], науково-популярне видання[6] і мистецтвознавство[6] |
Alma mater | Кліфтон-коледжd[7] і Королівський коледж, Кембрідж |
Знання мов | англійська[1] |
Заклад | Кембриджський університет і Школа образотворчого мистецтва Слейдаd |
Напрямок | Група Блумзбері |
Жанр | пейзаж |
Magnum opus | Зала другої виставки постімпрессіоністівd і Вид Кассіd |
Батько | Едвард Фрейd[8] |
Мати | Мірабелла Ходжкінd[8] |
Брати, сестри | Джоан Мері Фрейd[8], Рут Фрейd[8], Агнес Фрейd[8] і Марджері Фрейd[8] |
У шлюбі з | Хелен Кумбd[8] |
Діти | Памела Фрейd[8] і Джуліан Едвард Фрейd[8] |
Роджер Еліот Фрай (англ. Roger Eliot Fry; 14 грудня 1866, Лондон — 9 вересня 1934, Лондон) — англійський художник і художній критик, увів в ужиток поняття постімпресіонізм. Один з предтеч вортіцизму.
Був сином судді, із старовинної квакерської родини.
Освіту здобув у Королівському коледжі Кембриджського університету. У студентські роки здійснив поїздку в Париж і до Італії, де вивчав мистецтво старих італійських майстрів. У початковий період своєї творчості спеціалізувався на пейзажному живописі.
У 1906 стає куратором нью-йоркського Метрополітен-музею. У тому ж році відкриває для себе живопис Поля Сезанна і починає цікавитися сучасним французьким мистецтвом.
У 1910 організовує в лондонській галереї Графтон виставку Едуара Мане та постімпресіоністів. Незважаючи на критичні зауваження преси, влаштовує в 1912 другу виставку постімпресіоністського мистецтва, на якій, поряд із сучасними англійськими художниками, були представлені роботи Анрі Матісса і фовістів, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.
У своїй художній, організаторській та літературній діяльності знайшов підтримку з боку меценатки леді Оттолайн Моррелл, яка деякий час була його коханкою.
У 1913 створює дизайн-ательє Omega Workshops, в якому працювали також такі художники, як Дункан Грант, Вільям Робертс, Ванесса Белл.
Входив до групи Блумсбері, суспільство-клуб англійської інтелектуальної еліти.
У 1940 в світ вийшла його художня біографія, створена письменницею Вірджинією Вулф.
-
Зимовий пейзаж (1914)
-
Портрет Вірджинії Вулф (1917)
-
Натюрморт з квітами
-
Жінка на софі (Ніна Хемнетт), (1915)
-
Натюрморт (1915)
-
Човен в порту
-
Вю де Кассі (1925)
-
Річка і тополі (1912)
-
Портрет Едіт Сітвелл (1918)
-
Портрет Ніни Хемнетт (1917)
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Roger Fry
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118703390 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Biodiversity Heritage Library — 2006.
- ↑ а б в г д е ж и к Kindred Britain