П'ятра-Нямц
муніципій | |
---|---|
П'ятра-Нямц Piatra Neamț | |
Королівський двір місто П'ятра-Нямц | |
Країна | Румунія |
Повіт | Нямц |
Телефонний код | +40 233 (Romtelecom, TR) +40 333 (інші оператори) |
Координати | 46°55′39″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д.H G O |
Висота | 315 м.н.р.м. |
Населення | 107 504[1] (2009) |
Розташування | |
Розташування муніципію на карті повіту Нямц | |
Влада | |
Офіційна сторінка |
П'ятра-Нямц (рум. Piatra Neamț) — місто у повіті Нямц в Румунії, що має статус муніципію.
Місто розташоване на відстані[2] 277 км на північ від Бухареста, 95 км на захід від Ясс.
«Німич в горах» (Нямц) відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр). Місто було адміністративним центром Нямцького округу в північній частині Молдавського князівства (1346-1859), потім повіт Нямц у князівстві Валахії та Молдови (1859-1881), а з 1881 року - центр повіту королівства Румунія.
8 листопада 1841 року місті відкрито першу в Молдові паперову фабрику, а з 1852 року тут діяла целюлозно-паперова фабрика «Груліч».
Наприкінці ХІХ століття П'ятра-Нямц було складським пунктом торгівлі будівельним лісом, який сплавлявся сюди з хребта «Родна» на плотах річкою Бистрице. У той час населення міста становило близько 20 тисяч жителів, у місті було 10 церков і проводилось до п'яти ярмарків.
У середині XX століття у місті була розвинена целюлозно-паперова, деревообробна, текстильна, харчова промисловість. Поблизу міста знаходився комбінат азотних добрив.
У 1950 році місто отримало статус обласного і стало центром району П'ятра-Нямц.
У 1996 році засновано духовну семінарію в П'ятра-Нямц.
Першому десятилітті XXI століття формується проєкт перетворення муніципалітету на туристичне місто. У 2009 році еволюція цього проєкту призвела до сертифікації міста як курорту національного значення, але згодом, на тлі економічної кризи та додаткових труднощів, його розвиток набув суперечливих аспектів.
Адміністративно місту підпорядковані такі села (дані про населення за 2002 рік):
-
Вокзал (залізничний і автовокзал одночасно)
-
Тролейбус Renault ER100
-
Тролейбус Berliet ER100 (куплений у компанії TCL Ліон)
-
Тролейбус Rocar de Simon 412E (куплений у компанії RATC із Констанци)
За даними перепису населення 2002 року[3] у місті проживали 104 914 осіб.
Національний склад населення міста:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румуни | 102906 | 98,1 % |
цигани | 1364 | 1,3 % |
росіяни-липовани | 173 | 0,2 % |
угорці | 148 | 0,1 % |
євреї | 91 | 0,1 % |
німці | 66 | 0,1 % |
італійці | 24 | < 0,1 % |
греки | 23 | < 0,1 % |
турки | 19 | < 0,1 % |
українці | 11 | < 0,1 % |
китайці | 7 | < 0,1 % |
вірмени | 5 | < 0,1 % |
поляки | 4 | < 0,1 % |
серби | 3 | < 0,1 % |
болгари | 3 | < 0,1 % |
чанго | 3 | < 0,1 % |
чехи | 2 | < 0,1 % |
татари | 1 | < 0,1 % |
не вказали національність | 6 | < 0,1 % |
Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
румунська | 104066 | 99,2 % |
циганська | 507 | 0,5 % |
угорська | 125 | 0,1 % |
російська | 60 | 0,1 % |
німецька | 29 | < 0,1 % |
італійська | 23 | < 0,1 % |
турецька | 17 | < 0,1 % |
грецька | 10 | < 0,1 % |
китайська | 10 | < 0,1 % |
українська | 9 | < 0,1 % |
єврейська (їдиш) | 7 | < 0,1 % |
польська | 3 | < 0,1 % |
татарська | 2 | < 0,1 % |
болгарська | 2 | < 0,1 % |
чеська | 2 | < 0,1 % |
не вказали рідну мову | 3 | < 0,1 % |
Склад населення міста за віросповіданням:
Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
православні | 99454 | 94,8 % |
римо-католики | 3152 | 3,0 % |
адвентисти | 526 | 0,5 % |
старообрядці | 373 | 0,4 % |
бретрени | 269 | 0,3 % |
п'ятдесятники | 253 | 0,2 % |
баптисти | 166 | 0,2 % |
греко-католики | 125 | 0,1 % |
юдеї | 94 | 0,1 % |
атеїсти | 52 | < 0,1 % |
мусульмани | 45 | < 0,1 % |
реформати | 39 | < 0,1 % |
лютерани | 28 | < 0,1 % |
не релігійні | 14 | < 0,1 % |
унітарії | 7 | < 0,1 % |
лютерани (Синодально-пресвітеріанська церква) | 6 | < 0,1 % |
лютерани (Аугсбурзького сповідання) | 2 | < 0,1 % |
не вказали релігію | 21 | < 0,1 % |
Серджіу Дан (1903 —1976) — румунський письменник, поет і журналіст.
- 100897 П'ятра-Нямц — астероїд, названий на честь міста.
- ↑ Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 19 грудня 2011.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2011.
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |